Справа № 740/5047/25
Провадження № 2/740/2334/25
26 листопада 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Пулинець Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1423-1081 від 19.07.2024 в розмірі 100 000 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 19.07.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1423-1081 (далі - кредитний договір). Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором А 9928.
Позивач свої зобов'язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконав та надав йому кредит у сумі 20000 грн. Відповідач зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, внаслідок чого станом на 14.07.2025 його заборгованість по кредитному договору становить 114980 грн., з яких: 20000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 91980 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками , 3000 грн. - заборгованість по комісії.
Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику у загальній сумі 14980 грн., за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 100 000 грн. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідачки не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину - 100 000 грн., з яких: 20 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 80 000 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Ухвалою судді 29.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження, постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіславши до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності та підтримку позову, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подав. Про час і місце розгляду справи повідомлений шляхом вручення судової повістки засобами поштового зв'язку за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання згідно із п. 1 ч. 8 ст.128 ЦПК України.
Враховуючи, що відповідач згідно зі ст. 128 ЦПК України повідомлений, відзив не подав, причини неявки в судове засідання не повідомив, суд відповідно до ст.280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 19.07.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1423-1081 продукту «CreditKasa» (а.с.15-26).
Згідно п.п. 4.1, 4.6. кредитного договору загальний розмір кредиту становить 20000 грн.; кредит надається шляхом безготівкового переказу вказаної грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.
Відповідно до п. 4.10 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом за наступними стандартними процентними ставками: - 1,5% за кожен день користування кредитом - застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; - 1,18% за кожен день користування кредитом - застосовується у період починаючи з 181 календарного дня і до закінчення дії строку договору або до дати фактичного повернення усієї суми кредиту.
Пунктом 4.13 визначено, що строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит становить 365 календарних днів, дата повернення кредиту - 18.07.2025.
Відповідно до п. 4.15 орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення (за весь строк кредитування) складає 120660 грн. та включає в себе суму кредиту, комісію та проценти за користування кредитом.
Для підписання кредитного договору відповідачем використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором «А9928», відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.
Крім того, сторони узгодили графік платежів за Договором про відкриття кредитної лінії № 1423-1081 (а.с. 34зворот-35)
За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч. 8 ст. 11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, кредитний договір між сторонами було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в електронній формі.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положення п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав кредит у ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», яке виконало свої обов'язки за електронним договором № 1423-1081 про надання споживчого кредиту від 19.07.2024 та надало відповідачу кредит у сумі 20 000 грн., шляхом перерахування коштів на її рахунок ( маска карти НОМЕР_1 ), що підтверджується копією довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 28.08.2025 (а.с.35зворот - 38).
Водночас відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за договором, згідно розрахунку заборгованості не здійснював погашення кредиту, у зв'язку з чим загальний розмір заборгованості станом на 14.07.2025 складає 114980 грн., з яких: 20000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 91980 грн. - заборгованість по нарахованих процентах, 3000 грн. -заборгованість по комісії (а.с. 38 зворот-40).
Водночас, позивачем заявлено вимоги про стягнення не всієї суми заборгованості, а лише її частини - у сумі 100 000 грн., з яких: 20 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 80 000 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Судом ураховується, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмета доказування задля спростування заявлених позовних вимог, а відтак несе ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням відповідних процесуальних дій.
Суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо повернення тіла кредиту у визначені договорами строки, а відтак позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20 000 грн. підлягають задоволенню.
Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до умов договору № 1423-1081 протягом перших 180 календарних днів з дати укладення кредитного договору застосовується стандартна процентна ставка у розмірі 1,50% в день, а починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту - 1,18% в день; денна процентна ставка визначена в розмірі 1,379%.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 № 3498-ХІ (далі - Закон № 3498-ХІ), відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Зазначений Закон № 3498-ХІ набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ХІ, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону
№ 3498-ІХ встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи те, що кредитний договір було укладено 19.07.2024, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,378 %, є нікчемною в силу положень частини п'ятої статті 8 та частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином для нарахування процентів за користування відповідачкою кредитними коштами, слід застосувати максимальну денну процентну ставку в розмірі 1%.
Зобов'язання за основною сумою боргу за кредитним договором складає 20000 грн., строк кредитування - 365 днів, тому сума заборгованості за відсотками, нарахованими за вказаний період становить 73 000 грн. (20000 грн. х 1 % х 365 днів).
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - у розмірі 93 000 грн., з яких: 20 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 73 000 грн. - заборгованість за відсотками.
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 93 % (93 000: 100 000 х 100), з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог - у сумі 2252,83 грн. (2422,40 х 93 %).
Керуючись ст.ст. 13, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, оф.407, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором № 1423-1081 від 19.07.2024 у сумі 93 000 грн. та судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 2252 грн. 83 коп., а всього стягнути з нього 95 252 (дев'яносто п'ять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 83 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Карпусь