Справа № 740/5574/25
Провадження № 2/740/2546/25
26 листопада 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Пулинець Ю.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 101230231 від 15.03.2024 в розмірі 21330 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 15.03.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 101230231, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Кредитор свої обов'язки за договором виконав у повному обсязі та надав кредит шляхом безготівкового перерахування коштів у сумі 6000 грн., а відповідачка порушила умови договору та у встановлені строки кошти не повернула.
29.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» був укладений Договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ/Т, згідно якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором, укладеним з відповідачкою ОСОБА_1 .
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення сума боргу відповідачки становить 21330 грн., з яких: 6000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 14310 грн. - заборгованість за відсотками, 1020 грн. - заборгованість за комісією.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідачка не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , остання також не здійснила погашення існуючої заборгованості. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за кредитним договором № 101230231 у розмірі 21330 грн.
Ухвалою судді 29.09.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження, призначено судове засідання по справі.
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подала. Про час і місце розгляду справи сповіщена шляхом вручення судової повістки засобами поштового зв'язку за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання згідно із п. 1 ч. 8 ст.128 ЦПК України.
Враховуючи, що відповідачка згідно ст. 128 ЦПК України повідомлена, не подала відзив, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.
15.03.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 101230231 (а.с.36-41), який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), згідно якого кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 6000 гривень на 105 днів з кінцевим терміном погашення до 15.03.2024, комісія за надання кредиту - 1020 грн. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Згідно пунктів 1.5.2, 1.5.3 проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 2,10 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку кредитування протягом пільгового періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 2,30% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Пунктом 2.2.3 кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п. 1.5.3 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли визначена в п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.5.3 договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо). Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій, проценти продовжують нараховуватись за стандартною ставкою згідно з п. 1.5.3. договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгації) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
Відповідно до п. 6.1 кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.
Згідно з п. 6.2 договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) в особистому кабінеті на сайті товариства. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника.
Відповідно до п. 6.4, 6.5 договору укладення товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентно отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Додатком № 1 до договору є графік розрахунків із зазначенням дати та суми платежу, Додатком № 2 є заява на отримання кредиту, Додатком № 3 - додаткові дані позичальника (а.с. 42-43).
До вказаного договору додана також анкета-заява на кредит № 101230231 від 15.03.2024, яка містить відомості про те, що 15.03.2024 о 09:19:08 год. ОСОБА_1 підписала договір через електронну систему кредитора (а.с.44)
Згідно довідки від 14.10.2024, ОСОБА_1 було підписано акцепт (договір) із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «956249», який відправлено позичальнику 15.03.2024 08:19:28 на номер телефону НОМЕР_2 .
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже, кредитний договір № 101230231 від 15.03.2024 сторонами був укладений в електронній формі.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Докази на підтвердження недійсності вищезазначеного кредитного договору відсутні.
Згідно платіжного доручення № 84903063 від 15.03.2024 ТОВ «МІЛОАН» перерахувало ОСОБА_1 кошти в сумі 6000 грн., згідно з договором № 101230231 (а.с.45).
Згідно з ч.1 ст.1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст.1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
29.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передало (відступило) за плату, а ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» прийняло належні первісному кредиторові права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників (а.с.47-51).
Як вбачається з витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 110-МЛ/Т від 29.07.2024, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101230231 на суму 21330 грн., з яких: 6000 грн. - залишок тіла кредиту, 14310 грн. - сума заборгованості за відсотками, заборгованість по комісії - 1020 грн. (а.с. 57 зворот).
Суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо повернення тіла кредиту у визначені договорами строки, та набуття позивачем права вимоги до відповідачки за даним кредитним договором, а відтак позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000 грн. підлягають задоволенню.
Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до умов договору № 101230231 стандартна процентна ставка складає 2,30% знижена процентна ставка - 2,10% в день, денна процентна ставка - 2,43 %.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 № 3498-ХІ (далі - Закон № 3498-ХІ), відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Зазначений Закон № 3498-ХІ набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ХІ, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону
№ 3498-ІХ встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи те, що кредитний договір було укладено 15.03.2024, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,43%, є нікчемною в силу положень частини п'ятої статті 8 та частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином для нарахування процентів за користування відповідачкою кредитними коштами, слід застосувати максимальну денну процентну ставку в розмірі 1%.
Зобов'язання за основною сумою боргу за кредитним договором складає 6000 грн., строк кредитування - 105 днів, тому сума заборгованості за відсотками, нарахованими за вказаний період становить 6300 грн. (6000 грн. х 1 % х 105 днів).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у розмірі 13320 грн., з яких: 6000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6300 грн. - заборгованість за відсотками, 1020 грн. - заборгованість за комісією.
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 62,45 % (13 320 : 21 330 х 100), з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог - у сумі 1512,79 грн. (2422,40 х 62,45%).
Щодо стягнення з відповідачки понесених позивачем судових витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною першою ст.133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 8 000 грн. витрат на правничу допомогу, проте враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню пропорційно розміру задоволених вимог з відповідачки на користь позивача слід стягнути і витрати на правничу допомогу у сумі 4996 грн. (8000 х 62,45%).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 89, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», юридична адреса: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за кредитним договором від 15.03.2024 № 10230231 у розмірі 13 320 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 1512 грн. 79 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4996 грн., а всього стягнути з неї 19 829 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 79 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Карпусь