Справа № 740/3720/25
Провадження № 1-кп/740/444/25
25 листопада 2025 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
- прокурора ОСОБА_3 ,
- обвинуваченого ОСОБА_4 в режимі відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Ніжині кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 120252703800003451 від 12.06.2025, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжина Чернігівської обл., громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 2 серпня 2025 року за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України до семи років одному місяцю позбавлення волі,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_5 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX введено військовий стан на всій території України, дія якого неодноразово продовжувалась.
Досудовим розслідування встановлено, що близько 10 години 10.05.2025 ОСОБА_4 , шляхом відкриття хвіртки проник на огороджену територію домоволодіння, що є сховищем, за адресою: АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, повторно, таємно викрав мобільний телефон марки SAMSUNG Galaxy A 25 5G, 8/256 Gb, Blue, IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , залишений потерпілою в альтанці.
Отримавши можливість розпоряджатись викраденим на власний розсуд, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, заподіявши потерпілій ОСОБА_6 , матеріальну шкоду в сумі 6875 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 20.05.2025 у денний час доби, ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу проник до підсобного приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою:
АДРЕСА_1 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, повторно, таємно викрав грошові кошти в сумі 100 євро та 50 гривень, що знаходились у гаманці потерпілого ОСОБА_7 .
Отримавши можливість розпоряджатись викраденим на власний розсуд, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, заподіявши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 4735,62 грн.
За сукупністю скоєного ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме:
1)в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у сховище;
2)в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням до іншого приміщення.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винуватим у скоєнні інкримінованих йому злочинів, фактичних обставин по справі не заперечував. Надав покази про те, що він дійсно здійснював крадіжки, оскільки був вільний доступ, так як хвіртка була відкрита. Щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Потерпілі в судове засідання не з'явилися, надавши до суду заяви про розгляд кримінального провадження без їх участі, покази надані під час досудового розслідування підтримали, цивільного позову заявляти не даному етапі не будуть.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд враховує, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не заперечують проти такого порядку дослідження доказів, правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд прийняв до уваги визнання обвинуваченим своєї вини, докази, які ніким не оспорювались, та дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у сховище та в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням до іншого приміщення.
Згідно зі ст.66 КК України суд визнає пом'якшуючими обставини щире каяття.
Обґрунтовуючи такі висновки, суд звертає увагу на те, що дана категорія не конкретизована в законодавстві і відноситься до «суддівського розсуду» залежно від обставин конкретної справи, а перелік обставин за яких можна визначити наявність в діях особи щирого каяття не може бути визначений заздалегідь.
Так, в одній із справ Верховний Суд підкреслив, що щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року по справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19)).
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, є рецидив злочинів.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до скоєного - вину визнав повністю, щиро кається у скоєному, особу винного, який на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Разом з тим, суд враховує, що будучи неодноразово судимим, належних висновків для себе не зробив, продовжував злочинну діяльність, тобто на шлях виправлення не став, позицію сторони обвинувачення щодо обрання міри та виду покарання.
Ураховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій ч. 4 ст. 185 КК України, при цьому застосувавши ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Цивільні позови у справі не заявлялись.
Питання про відшкодування витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому у вказаному кримінальному провадженні не обирався, підстави для його обрання відсутні, оскільки останній знаходиться під вартою у звязку із засудженням у іншому кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років та 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 серпня 2025 року більш суворим покаранням за цим вироком, та призначити остаточне покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покаранння слід рахувати з 11 червня 2025 року, тобто з часу фактичного затримання в іншому кримінальному провадженні.
Речові докази: мобільний телефон марки SAMSUNG Galaxy А25 5 G, 8/256 Gb, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 без сім-картки та флеш-накопичувача та коробку до мобільного телефону марки SAMSUNG Galaxy А25 5 G, 8/256 Gb, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , передані на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_6 , слід залишити у її розпорядженні, як власнику.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов'язані із залученням експертів, в сумі 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) гривень 10 коп.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати, оскільки останній знаходиться під вартою у зв'язку із засудженням в іншому кримінальному провадженні.
В строк відбуття покарання ОСОБА_4 зарахувати час перебування його під вартою.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
На вирок можуть бути подані апеляції до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1