Справа № 183/11720/25
№ 2-н/183/988/25
19 листопада 2025 року м. Самар
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецький Д.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, -
07 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) за період з 01.05.2022 року по 30.09.2025 року в сумі 24 373,74 грн. та судовий збір у розмірі 242,24 грн.
До суду вказана заява була направлена заявником через систему «Електронний суд» 06 листопада 2025 року.
Розглянувши заяву, вважаю, що заявнику слід відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ, визначений ст. 161 ЦПК України, п. 3 ч. 1 якої передбачає, зокрема, вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Як передбачено п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦПК України).
Перебіг позовної давності про стягнення боргу за вимогою про стягнення боргу в зобов'язанні з визначеним строком виконання починається зі спливом цього строку.
Як вбачається з матеріалів заяви, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» просить стягнути з боржника заборгованість, яка почала формуватися з 01.05.2022 року, що підтверджується, зокрема, даними розрахунку заборгованості, яка додана до заяви.
При цьому, заявник звернувся до суду 06 листопада 2025 року, тобто більш ніж через 3 роки з моменту виникнення права вимоги, а тому з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.
Як роз'яснено у п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Таким чином, наказне провадження є спрощеним у порівнянні з позовним, альтернативним йому провадженням у суді першої інстанції, і заснованим на письмових доказах. Наказне провадження є специфічною формою захисту прав кредитора за допомогою письмових доказів проти сторони боржника, яка не виконує або неналежним чином виконує свої зобов'язання. У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
Згідно з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 165 КПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
За змістом цієї норми підстави зупинення, переривання, продовження позовної давності не є предметом оцінки суду під час вирішення обґрунтованості поданої заяви про видачу судового наказу.
На підставі викладеного у видачі судового наказу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» слід відмовити.
Згідно з ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Також слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 165 ЦПК України, суддя, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» увидачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити заявникові його право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення її копії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу складено та підписано 19 листопада 2025 року.
Суддя Д.І. Городецький