Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/580/25
Єдиний унікальний №733/1771/25
Рішення
Іменем України
26 листопада 2025 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі головуючого судді Овчарика В.М.,
за участю секретаря Пікуль Л.К.,
позивачки ОСОБА_1 та
представника позивачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту проживання однією сім'єю,
установив:
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , належний померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 її хрещеній матері ОСОБА_3 , посилаючись на те, що починаючи з 2010 року і до дня смерті останньої, вона постійно здійснювала догляд за спадкодавицею, сплачувала комунальні послуги, підтримувала в належному стані будинок та прибудинкову територію, вони фактично проживали однією сім'єю, мали спільний побут та бюджет. Після смерті ОСОБА_3 вона одноосібно займалася організацією похованн. Із метою оформлення спадщину після смерті ОСОБА_3 вона звернулася до приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Варзагера С.В., але їй було повідомлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність підтверджуючих документів щодо родинних відносин та правовстановлюючих документів на спадкове майно. Зважаючи на неможливість позивачкою оформити спадкові права на вказане вище спадкове майно, остання також просить встановити факт проживання однією сім'єю зі спадкодавицею, починаючи з 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Ухвалою судді від 27 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 26); ухвалою судді від 01 вересня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, якою також витребувано від приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Варзагера С.В. копію спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 30); 09 вересня 2025 року від приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Варзагера С.В. надійшла копію спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 35); 17 жовтня 2025 року представником позивачки подано клопотання про витребування доказів (а.с. 65), яке хвалою суду від 20 жовтня 2025 року задоволено (а.с.80); 27 жовтня 2025 року від Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на виконання ухвали суду надійшли витребувані докази (а.с. 84, 85, 86); 17 жовтня 2025 року представником позивачки подано клопотання про приєднання до матеріалів доказів (а.с. 66-79); 31 жовтня 2025 року представником позивачки подана заява про виклик свідків (а.с. 87); ухвалою суду від 31 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті (а.с. 89) .
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила його задовольнити, зазначивши, що фактично з померлою ОСОБА_3 , за станом здоров'я останньої, вона почала проживати однією сім'єю з 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , до дня смерті ОСОБА_3 .
Представник позивачки ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити із зазначених у ньому підстав.
Представник відповідача Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги визнає.
Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердили факт проживання однією сім'єю позивачки ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_3 з 2018 року по день смерті останньої за адресою: АДРЕСА_1 .
Відзиву на позов відповідачем не подано.
Дослідивши матеріали справи, за заслузавши показання свідків, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с. 12), після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 (а.с. 18).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області № 7-67 від 18 серпня 2025 року, згідно погосподарської книги № 7 будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 (а.с. 19).
19 серпня 2025 року на ім'я позивачки виготовлений технічний паспорт на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 (а.с. 20-22).
Згідно Акта № 22 від 06 серпня 2025 року по факту проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 2010 року по день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно здійснювала догляд за спадкодавицею, фактично проживали однією сім'єю. Також ОСОБА_1 купувала продукти харчування, готувала їжу, сплачувала комунальні послуги, підтримувала в належному стані будинок та прибудинкову територію, тобто були повязані спільним побутом, мали спільний бюджет, за власні кошти здійснила поховання (а.с. 14).
Відповідно до повідомлення № 02-16/184 від 10 жовтня 2025 року, виданого КЗ «Центр надання соціальних послуг» Парафіївської селищної ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не перебувала на обліку та не отримувала соціальні послуги у відділенні соціальної допомоги вдома КЗ «Центр надання соціальних послуг» Парафіївської селищної ради (а.с. 70).
Відповідно до довідки відділу «ЦНАП» Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області № 01-20/485 від 14.10.2025 року, ОСОБА_3 на день своєї смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 одна (а.с. 71).
Із копії заповіту від 10.02.2006 року вбачається, що останній був складений ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_7 (а.с. 86).
Як зазначила позивачка та свідки у судовому засіданні ОСОБА_7 являється сином ОСОБА_3 , який проживає у Росії.
Як убачається з копії спадкової справи № 84/2025, заведеної приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Варзагером С.В.23 липня 2025 року, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 (а.с. 35-49).
Із листа приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Варзагера С.В. № 153/01-16 від 21 серпня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв'язку з відсутністю в неї правовстановлюючих документів на спадкове майно та не наданням підтвердження наявності факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 17).
Згідно п. 23 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
На підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Згідно з роз'яснень викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» № 7 від 30.05.2008 року при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК ( 2947-14 ) про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на
момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали
взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'єю є особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Для визнання осіб сім'єю необхідна одночасна наявність всіх цих ознак.
Як встановлено пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 3 червня 1999 року № 5-рп/99, до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт та ін.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №461/4689/15-ц та від 28.05.2021 у справі №182/653/17 та зазначено, що для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю. Обов'язковою умовою для визнання членом сім'ї, крім факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Аналізуючи зібрані по справі докази та враховуючи викладені обставини, суд вважає, що матеріалами справи та показаннями свідків підтверджується факт того, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , які мали спільні права та обов'язки, але не з 2010 року, а 2018 року і по день смерті останньої.
Встановлення даного факту необхідно позивачці для оформлення спадщини, яка відкрилася після померлої ОСОБА_3 , який встановити іншим шляхом неможливо.
Разом з тим, приймаючи до уваги, що позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємиця за законом четвертої черги, прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 , так як подала до приватного нотаріуса заяву про прийняття спадщини, однак не може оформити свої спадкові права у позасудовому порядку у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, право власності на який належним чином не зареєстровано, тому слід визнати зав позивачкою право власності у порядку спадкування на зазначене нею спадкове майно.
Таким сином позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 1216, 1217, 1264, 1268, 1269 ЦК України, ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі спадкодавицею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 2018 року по день смерті останньої, тобто не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , належний померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Парафіївська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області, місце розташування: вул. Тараса Шевченка, 62, с-ще Парафіївка, Прилуцький район, Чернігівська область, ЄДРПОУ 04412521.
Повне судове рішення складено 26 листопада 2025 року.
Головуючий суддя В.М. Овчарик