Ухвала від 24.11.2025 по справі 676/7582/25

Справа № 676/7582/25

№ 2/183/6783/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 листопада 2025 року Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорока О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до управління державної реєстрації Кам'янець-Подільської міської ради про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд», звернулася до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до управління державної реєстрації Кам'янець-Подільської міської ради про визнання права власності.

Суддя, дослідивши позовну заяву, матеріали позовної заяви, вважає, що позов подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, з огляду на наступне.

Позивач ставить вимогу про визнання права власності на належну їй частку квартири АДРЕСА_1 , площею 60,83 кв.м. Відповідачем зазначає - Управління державної реєстрації Кам'янець-Подільської міської ради.

Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний. У справах про визнання права власності, коли оригінали документів втрачені, позивач звертається до суду, щоб встановити своє право на майно, яке він втратив. Відповідачем у такій справі може бути:

-особа, яка оспорює право власності: якщо є інша особа, яка заявляє права на це майно або стверджує, що позивач не є його власником, вона буде відповідачем;

-особа, яка має інтерес у майновому спорі: якщо є особа, яка має певний інтерес у спірному майні

-органи місцевого самоврядування на території яких розташоване спірне майно.

Тобто, позов подається до особи, яка за твердженням позивача порушила або оспорює його право.

Разом з тим, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Позовна заява за приписами ст. 175 ЦПК України, крім іншого, повинна містити: зміст позовних вимог щодо кожного відповідача (п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Отже, представнику позивача слід уточнити вимоги до заявленого відповідача управління державної реєстрації Кам'янець-Подільської міської ради або ж коло відповідачів підлягає уточненню.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначаєтьсяу позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Суддя звертає увагу на те, що вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

У позовній заяві позивач вказує ціну позову 25 000 грн. 00 коп.

Проте у порушення вказаних вимог закону до позовної заяви не додано документу про грошову оцінку квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, позивачем не зазначено обґрунтування ціни позову та відповідно не зазначено обґрунтування порядку сплати суми судового збору.

При цьому суд не наділений правом визначати ціну позову, у зв'язку з чим позивач повинен надати суду оцінку (висновок про вартість) житлового будинку на день подачі позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві заявлено одну вимогу майнового характеру.

Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Таким чином позивачу слід сплати судовий збір за одну майнову вимогу з врахуванням положень Закону України «Про судовий збір» та виходячи з дійсної ціни позову встановленої оцінкою майна.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху для уточнення кола осіб (відповідача), з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління державної реєстрації Кам'янець-Подільської міської ради про визнання права власності, - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення недоліків заяви.

Роз'яснити позивачу, що у разі не виконання цієї ухвали, у зазначені вище строки, заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Сорока О.В.

Попередній документ
132089658
Наступний документ
132089660
Інформація про рішення:
№ рішення: 132089659
№ справи: 676/7582/25
Дата рішення: 24.11.2025
Дата публікації: 28.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (01.12.2025)
Дата надходження: 03.11.2025
Предмет позову: про визнання права власності