Справа № 183/9814/25
№ 1-кс/183/1993/25
24 листопада 2025 року м.Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046350000192 від 13.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.193 КК України,
До слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арештна тимчасово вилучене під час огляду 19.11.2025 майно, а саме: на металеві вироби у кількості 182 одиниць .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що 12 вересня 2025 року до Самарівського РВП ГУНІ в Дніпропетровській області надійшла заява гр. ОСОБА_4 , про те, що 02 вересня 2025 року користувач інтернет - сайту Violity, зареєстрований як НОМЕР_1 , виставив на продаж лот під назвою «Клад серебро» на доданих фотографіях зображено скарб срібних монет - акче, що належить до часу правління кримського хана Девлет-Гірея (1551-1577 рр.), судячи з фото, депозит складається з 182 монет.
Тобто виявлений факт незаконного привласнення скарбу, який має особливу культурну цінність, який виставлений на продаж невстановленою особою на інтернет-сайті «Violity».
Також в ході досудового розслідування, 19.11.2025 року допитано в якості свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що в кінці серпня 2025 року він перебував на центральному ринку в м. Самар та до нього звернувся раніше йому не знайомий чоловік з метою продажу монет та попрохав останнього викласти лот монет на сайті аукціону VIOLITY.
19.11.2025 року проведено огляд місця події поблизу адреси вул. 195- Стрілкової дивізії в м. Самар Дніпропетровської області за участю свідка ОСОБА_5 , який у добровільно надав працівникам поліції для огляду металеві вироби схожі на монети різного розміру у кількості 182 одиниць
19.11.2025 року вилучені у ОСОБА_5 металеві вироби схожі на монети різного розміру у кількості 182 одиниць у кримінальному провадженні №12025047350000192 визнані речовим доказом, так як є предметом кримінального правопорушення.
Прокурор вказує, що вищевказані вилучені речі мають значення речових доказів по вищевказаному кримінальному провадженні та з метою забезпечення їх збереження, необхідно накласти арешт на них.
Сторони кримінального провадження з боку обвинувачення та особа, стосовно майна якої вирішувалось питання про арешт, повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення судового розгляду клопотання, у судове засідання не з'явились. У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, з урахуванням положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до наступних висновків.
13.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046350000192, внесено відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.193 КК України.
З протоколу огляду місця події вбачається, що 19.11.2025 під час огляду місця події , а саме ділянки місцевості, що розташована поблизу вулиці 195-ї Стрілецької дивізії, 4/2 у м.Самар, Дніпропетровської області було вилучено майно - металеві вироби у кількості 182 одиниць, схожі на монети.
Постановою слідчого від 19.11.2025, вилучене під час огляду вищезазначене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
20.11.2025 прокурор звернувся із клопотанням про арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, серед іншого, є доказом злочину. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, щоречовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що тимчасово вилучене майновідповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а отже, є речовими доказами кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.193 КК України
За таких обставин клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 98, 107, 170, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження, користування будь-якій особі на вилучене 19 листопада 2025 року під час огляду місця події майно: на металеві вироби у кількості 182 одиниць, схожі на монети, які вилучені 12 листопада 2025 року у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів.
Ухвала підлягає негайному виконанню і діє до закінчення досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1