Справа № 183/10797/24
№ 2/183/1711/25
24 листопада 2025 року м.Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняу у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач) заборгованість за договором позики від 02.10.2022 у сумі 15 000 доларів США.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 02.10.2022 між нею та відповідачкою був укладений договір позики в простій письмові формі, згідно з умовами якого позивачка надала ОСОБА_2 грошові кошти у борг в розмірі 15 000 доларів США на термін до 02.12.2022. На підтвердження отримання вказаної суми коштів відповідачка 02.10.2022 особисто склала розписку про їх отримання. Станом на 25.09.2024 відповідачка грошові кошти не повернула, тому позивачка змушена звертатися до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 08.11.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 09.04.2025 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання представник позивачки не з'явився, через підсистему електронний суд подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримав повністю, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, про день та час слухання була повідомлена своєчасно і належним чином, шляхом направлення судових повісток та усіх процесуальних документів в особистий кабінет представника відповідача - адвоката Лосякова І.В. в підсистемі «Електронний суд» відповідно до ч.5 ст.14 ЦПК України.
Згідно з ч.5 ст.130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
09.04.2025 представником відповідача подано клопотання про допит свідків, явку яких в судове засідання не забезпечено. Інших клопотань від відповідача не надходило.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
02 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 , як позикодавцем з однієї сторони, та ОСОБА_2 , як позичальником, з другої сторони, укладено договір позики грошових коштів (а.с.10-12). Зазначені обставини підтверджується договором позики, укладеним між сторонами у простій письмовій формі та розпискою, поданими суду в копіях з нотаріально посвідченим перекладом з російської на українську мову. У розписці зазначено, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 у борг грошову суму в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) доларів США, і зобов'язується повернути її в строк до 02 грудня 2022 (а.с.12-13).
Позивачем надано суду оригінал розписки від 02 жовтня 2022 роки, на підставі якої виникли правовідносини сторін, наявність у позикодавця оригіналу боргового документа свідчить про невиконання позичальником зобов'язань.
Відомостей про виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань щодо повернення суми позики у строки, передбачені договором, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 3 ст. 545 ЦК України передбачено, що наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки позивач надав відповідачу обумовлену договором суму грошових коштів, а відповідач зобов'язання з її повернення не виконав, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
При цьому суд зауважує, що позивач обрав способом захисту свого права стягнення коштів саме у валюті договору - долари США.
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору в силу Закону (а.с.14), а суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору з у розмірі 6330 грн., що складає 1% від 633000 грн. - задоволена сума боргу, в еквіваленті до гривні станом на день ухвалення рішення за офіційним курсом НБУ.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,81,141,247,263-265,280-282 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорам позики від 02.10.2022 у сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у сумі 6330 (шість тисяч триста тридцять) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено і підписано 24 листопада 2025 року .
Суддя Оладенко О.С.