Справа №522/23334/25 н/п 2/766/14013/25
про залишення позовної заяви без руху
26 листопада 2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Кузьміна О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів, -
До Херсонського міського суду Херсонської області за територіальною підсудністю з Приморського районного суду міста Одеси надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог ст.ст.175-177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач просить в прохальній частині позовної заяви розірвати шлюб, визначити місце проживання неповнолітньої дитини разом з матір'ю, при цьому належним чином не обґрунтовує позовну вимогу визначення місця проживання дитини.
В порушення ч. 1 ст. 188 ЦПК України, у позові не викладено обставин і не зазначено доказів, яким чином пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами основна та похідна позовні вимоги, оскільки вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і вирішення позовної вимоги про розірвання шлюбу не залежить від вирішення позовної вимоги про визначення місця проживання дитини відповідно до вимог ст. 161 СК України.
В позовній заяві не зазначено докази про те, що між сторонами виникає спір з приводу визначення місця проживання дитини з одним з батьків.
Крім того, при розгляді такого спору обов'язковим є залучення органу опіки та піклування та надання ним відповідного висновку, тобто збільшується обсяг учасників процесу, що ускладнює вирішення справи в цілому. Спільний розгляд, різних не взаємопов'язаних між собою позовних вимог, може ускладнити вирішення справи. При цьому, в справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв'язку з цим провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини, і як наслідок, може призвести до безпідставного затягування розгляду позовної вимоги про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини, тому зазначені вище вимоги повинні розглядатися окремо.
Разом з тим, відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 передбачено, що для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
У постанові Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) зазначено, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
В позовній заяві не зазначено, чи звертався позивач до органу опіки та піклування, чи наявний висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини, не залучено як третю особу відповідний орган опіки та піклування.
Крім того, щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , у твердій грошовій суму 2500,00грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття позивачем не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги стосовно стягнення з нього аліментів. З позовної заяви вбачається , що між сторонами відсутній спір щодо стягнення аліментів, тому позивачу в цій частині необхідно обґрунтувати позовні вимоги, а саме - за захистом якого свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свобод чи законних інтересів він звертається.
Аліменти є формою обов'язкової фінансової участі родича в житті особи, якій призначаються аліменти. Аліменти на утримання дитини, відповідно, є однією з обов'язкових форм участі батьків у житті їх дітей. Обов'язок зі сплати аліментів покладається законом на того з батьків, який проживає від дитини окремо після розлучення сімейної пари. Сплата аліментів водночас стає і обов'язком для родича, і гарантією забезпечення прав дитини, яка відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини, має право на гідний (належний) рівень життя. Право на отримання аліментів виникає в дитини з моменту її народження і триває до моменту досягнення дитиною повноліття, або до досягнення нею 23 років, у випадку якщо особа продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги (ст.180, 199 СК України).
Сплата аліментів відбувається в один із трьох способів: у добровільному порядку за ініціативою платника аліментів; на підставі договору, укладеного між батьками за взаємною згодою, або на підставі рішення суду за позовом одержувача аліментів.
Таким чином позивачу слід уточнити (виключити) позовні вимоги стосовно стягнення аліментів, оскільки позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд вбачає, що дана позовна заява містить три вимоги немайнового характеру, щодо вимоги про стягнення аліментів на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач, на користь якого сплачуються аліменти, звільнений від сплати судового збору.
Позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Так на дату подачі позову до суду, відповідно до п.2.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позову немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,00 грн.
Таким чином, позивачем, яким одночасно заявлені дві окремі вимоги немайнового характеру, має бути сплачений судовий збір окремо за кожну з цих вимог за ставками, встановленими як для позовних заяв немайнового характеру, поданих фізичною особою.
Разом з тим, до позовної заяви додана копія квитанції про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн., тобто позивачу потрібно доплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру та надати суду квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1211,20грн.
Позивач при наданні до суду квитанції про сплату судового збору має врахувати, що сума сплаченого судового збору повинна бути зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом строк позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Керуючись ст. ст. 95, 175, 176, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
СуддяО. І. Кузьміна