Справа № 521/14338/24
Провадження № 2/522/1333/25
про залишення позову без розгляду
25 листопада 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Запольської А.М.,
сторони в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав,
10.09.2024 позивач звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ опіки та піклування Малиновської районної адміністрації ОМР про позбавлення батьківських прав.
11.09.2024 ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси справу передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.
03.10.2024 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано головуючому судді Павлик І.А.
08.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
10.12.2024 від представника позивача надійшла заява про призначення перерви у судовому засіданні.
У призначені у справі 10 судових засідань (12.11.2024; 10.12.2024; 06.02.2025; 25.03.2025; 15.05.2025; 24.06.2025; 24.07.2025; 23.09.2025; 23.10.2025 та 25.11.2025) ані позивач, ані її представник не з'явились, про причини неявки у судові засідання, суд не повідомили. Заяв про розгляд справи за їх відсутності, до суду не надходило.
24.11.2025 на електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення перерви у справі, яка не містять ЕЦП, про що працівниками канцелярії Приморського районного суду м. Одеси зроблено відповідну відмітку на клопотанні.
Відповідно до ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.ч. 1, 2 ст. 6 зазначеного Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронний цифровий підпис» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Згідно із ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи зазначене, оскільки клопотання представника позивача була направлено в електронному вигляді на електронну пошту суду, при цьому воно не містить його електронного цифрового підпису, у відповідності до наведених норм ЦПК України та Закону України «Про електронний цифровий підпис», суд повертає його заявнику без розгляду.
25.11.2025 сторони в судове засідання не з'явились.
Приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків.
Наслідки, передбачені ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.
Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, рішення «Трух проти України» від 14.10.2003).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Залишення позовної заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв'язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з такою ж заявою. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Вичерпний перелік підстав залишення позову без розгляду наведений у ст. 257 ЦПК України.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від наявності поважних чи неповажних причин. Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Така ж правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 558/9/18.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
З огляду на викладене, враховуючи тривалий розгляд справи, неявку позивача та/чи її представника в усі десять судових засідань, з метою дотримання балансу інтересів усіх сторін, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом п'ятнадцяти днів може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 25.11.2025.
Суддя І.А. Павлик