Справа № 521/16370/25
Номер провадження № 2/521/7406/25
19 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районнний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Ганошенка С.А.,
за участі секретаря судового засідання - Присяжнюка О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-
ОСОБА_1 (надалі «Позивач») звернулася до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 (надалі «Відповідач») про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, в якому просила стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 від всіх його доходів щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, до закінчення навчання - 30.06.2028 року.
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним сином позивача та відповідача по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 05.04.2006 року.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час досяг 18-річного віку, вступив та продовжує навчатися у Державному університеті інтелектуальних технологій і зв'язку за спеціальністю: Кібербезпека та захист інформації, навчається на першому курсі за кошти державного (регіонального) бюджету, форма навчання денна. Термін закінчення навчання: 30.06.2028 року, у зв'язку з чим потребує матеріального утримання.
Як зазначено у позовній заяві, оскільки Відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання сина, який навчається, Позивач просить стягувати з Відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина, яка продовжує навчання в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів .
Згідно довідки від 11.09.2025, № 11-33/309, виданої Державним університетом інтелектуальних технологій і зв'язку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно навчається у Державному університеті інтелектуальних технологій і зв'язку за спеціальністю: Кібербезпека та захист інформації, навчається на першому курсі за кошти державного (регіонального) бюджету, форма навчання денна. Термін закінчення навчання: 30.06.2028 року, у зв'язку з чим не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток, потребує матеріального утримання, оскільки Відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає.
Рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.10.2025 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.
Судовим наказом Хаджибейського районного суду м. Одеси від 01.10.2025 року у справі № 521/14603/25 визначено стягувати з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 19.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У зв'язку із неможливістю самостійно забезпечувати двох дітей, один з яких хоча і повнолітній, але навчається у ВНЗ на денній формі навчання, діти проживають з матір'ю, а тому позивачка була змушена звернутися до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою судді від 24.09.2025 року провадження у справі відкрито у спрощеному позовному порядку з викликом сторін.
23.10.2025 року від представника відповідача - адвоката Самойлюка Д.Г. надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначає про безпідставність заявлених позовних вимог, оскільки відповідач сплачує в добровільному порядку аліменти на молодшого сина, а також відповідач просить суд звернути увагу, що він не був ініціатором розірвання шлюбу та, в результаті шлюбного процесу що триває між подружжям, змушений проживати окремо від своєї родини та винаймати житло з орендною вартістю 12 460,00 гривень, що підтверджується договором оренди №15/07/25 від 01.09.2025. Крім того, необхідність подальшого влаштування сімейного життя неодмінно призведе до суттєвого збільшення власних витрат. Окремо Відповідач зазначає, що на утриманні останнього перебуває мати пенсіонерка, інвалід 3-ьої групи, забезпечення якої також потребує чималої частини доходу Відповідача. Окремо Відповідач просить суд звернути увагу, що згідно наявних матеріалів справи, старший син сторін - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наразі навчається у закладі вищої освіти на бюджетній формі навчання, та може отримувати стипендію . Вказане на переконання Відповідача свідчить про відсутність значних непокритих витрат на освіту дитини.
У судове засідання 19.11.2025 року позивач з'явилася, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав зазначених у позові.
У судове засідання 19.11.2025 року з'явився представник відповідача - адвокат Самойлюк Д.Г., який просив у позові відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, заперечення Відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву та озвучені його представником у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним сином позивача та відповідача по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 05.04.2006 року.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час досяг 18-річного віку, вступив та продовжує навчатися у Державному університеті інтелектуальних технологій і зв'язку за спеціальністю: Кібербезпека та захист інформації, навчається на першому курсі за кошти державного (регіонального) бюджету, форма навчання денна. Термін закінчення навчання: 30.06.2028 року, у зв'язку з чим потребує матеріального утримання.
Як зазначено у позовній заяві, оскільки Відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання сина, який навчається, Позивач просить стягувати з Відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина, яка продовжує навчання в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів .
Згідно довідки від 11.09.2025, № 11-33/309, виданої Державним університетом інтелектуальних технологій і зв'язку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно навчається у Державному університеті інтелектуальних технологій і зв'язку за спеціальністю: Кібербезпека та захист інформації, навчається на першому курсі за кошти державного (регіонального) бюджету, форма навчання денна. Термін закінчення навчання: 30.06.2028 року, у зв'язку з чим не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток, потребує матеріального утримання, оскільки Відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає.
Рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.10.2025 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.
Судовим наказом Хаджибейського районного суду м. Одеси від 01.10.2025 року у справі № 521/14603/25 визначено стягувати з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 19.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідач винаймає житло з орендною вартістю 12 460,00 гривень, що підтверджується договором оренди №15/07/25 від 01.09.2025.
Відповідач у добровільному порядку сплачує аліменти на молодшого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується, зокрема, квитанцією № 527501931889 від 02.10.2025 та платіжним дорученням № P10597890 від 15.10.2025 , а також витягом з єдиного реєстру боржників від 22.10.2025 року.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються гл. 16 СК України.
При вирішенні спору суд має виходити з положень ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У п.20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: потреба у зв'язку з навчанням у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Норми ст. 199, 200 СК України вказують на те, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, стан здоров'я та матеріальне становище позивача, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, передбачені ст. 182 Сімейного кодексу України.
Також, суд враховує положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є молодшим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі. Навчання дитини має бути її основним заняттям, отже якщо дитина навчається на заочному відділенні і має можливість працювати та заробляти собі на життя, обов'язку батьків утримувати таку дитину не виникає; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Тобто, батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину.
Суд зазначає, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батька, зокрема, на витрати, пов'язані з проїздом до навчального закладу, витратами на навчання (канцелярські товари), харчуванням, одягом та взуттям відповідач зобов'язаний утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчатися, до досягнення ним двадцяти трьох років. За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісяця.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батько або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У даній справі судом вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно навчається у Державному університеті інтелектуальних технологій і зв'язку за спеціальністю: Кібербезпека та захист інформації, навчається на першому курсі за кошти державного (регіонального) бюджету, форма навчання денна. Термін закінчення навчання: 30.06.2028 року.
Відтак, судом встановлено, що оскільки повнолітній син сторін навчається на денній формі навчання, він не має змоги працювати та забезпечувати себе самостійно в частині їжі, одягу, взуття, інших засобів для існування.
За таких обставин суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потребує матеріальної допомоги батьків на період навчання.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_1 , на день звернення до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що навчається, не досягла 23 років, продовжує навчання, не працює, навчання на денній формі позбавляє його можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв'язку з чим він потребує матеріальної допомоги.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Так, під час судового розгляду даної справи, представник відповідача звернув увагу суду на ту обставину, що відповідач визнає позовні вимоги частково та готовий сплачувати аліменти твердій грошовій сумі, оскільки, окрім повнолітнього сина у нього на утриманні перебуває неповнолітній син та матір пенсійного віку.
Посилання представника відповідача про необхідність забезпечувати відповідачу свою матір пенсійного віку, яка є інвалідом ІІІ групи, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки жодних доказів такої допомоги та її необхідності суду надано не було.
При визначені розміру аліментів судом враховано, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжує навчання за денною формою на бюджетній основі.
Разом з тим, суд зазначає, що у даній справі позивачем не надано доказів на підтвердження наявності у відповідача доходів, які б давали змогу сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу заробітку.
Таким чином, враховуючи той факт, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо дитини ОСОБА_2 , який навчається на денній формі, та потребує матеріальної допомоги, а батьки за віком є працездатними особами, тому з урахуванням положень ст. 199, 200 СК України, суд вважає за можливе позовні вимоги про стягнення аліментів задовольнити частково, стягнувши з відповідача аліменти, у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 16.09.2025 року і до досягнення ОСОБА_2 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання за денною формою навчання.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тому стягнення аліментів слід рахувати з 16.09.2025 року.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Судові витрати по справі згідно ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача в дохід держави.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення з відповідача в користь позивачки аліментів за один місяць з моменту звернення з позовом до суду підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст. 180,182, 191,192,199, 200 СК України, ст. 12,13, 81, 223,228, 258, 259, 263- 265, 280, 282, 354, 430 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,- задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на повнолітнього сина: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 16 вересня 2025 року, до закінчення його навчання у Державному університеті інтелектуальних технологій і зв'язку за спеціальністю: Кібербезпека та захист інформації (заклад фахової вищої освіти, форма навчання денна, за державним (регіональним) замовленням), але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено і підписано 24.11.2025 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО