Справа №504/2801/25
Провадження №1-кс/504/300/25
Доброславський районний суд Одеської області
17.07.2025с-ще Доброслав
Слідчий суддя Доброславського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участі секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5 смт. Доброслав, клопотання слідчого СВ ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025164330000183, внесеному до ЄРДР 11.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
До Доброславського районного суду Одеської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025164330000183, внесеному до ЄРДР 11.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що 11.07.2025 року близько 09 год. 00 хв., громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись за кермом т/з «Peugeot 206» д.р.з. НОМЕР_1 , в с. Красносілка, Одеського району, Одеської обсті, біля магазину Точка, по вул. Незалежності, 107, не врахувала дорожню обстановку, в рузультаті чого допустила наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 , було спричинено тілесні ушкодження у вигляді перелому н/3 лівої гомілки. (ЄО №6423 від 11.07.2025)
Так, у період часу з 09:00 год. по 10:50 год. 11.07.2025, в ході огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди, було виявлено та вилучено: легковий автомобіль марки «Peugeot 206» д.н.з. НОМЕР_1 , який направлено на зберігання на арешт майданчик, розташований за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Латівка, вул. Квіткова, 36.
11.07.2025, відомості про вказану дорожньо-транспортну подію, тобто про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025164330000183, та по вказаному кримінальному провадженню розпочате досудове розслідування.
На підставі вищевказаного, у зв'язку з тим, що за допомогою вказаних предметів скоєно кримінальне-протиправне діяння, вказане майно є об'єктом кримінально протиправних дій, виникла необхідність у збереженні речових доказів у кримінальному провадженні шляхом накладення арешту..
Власник майна, будучи належним чином сповіщеним про дату та час судового розгляду в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Прокурор будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду в судове засідання не з'явився, до початку розгляду подав заяву про розгляд клопотання без його участі та просив задовольнити клопотання слідчого у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття цих осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.
Так з огляду на положення ст. 167, ч. 2 ст. 168 КПК України вказане майно є тимчасово вилученим майном, та на нього може бути накладений арешт в порядку, та на умовах, передбачених ст. 170-173 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 УКПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого від 11.07.2025 вилучений транспортний засіб в ході огляду місця події - визнаний речовим доказам у кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, зі змісту наданого клопотання та копій матеріалів до нього, слідчим суддею встановлено, що тимчасово вилучене майно, відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України, оскільки воно безпосередньо стосується предмета розслідування кримінального провадження, може містити на собі сліди кримінального правопорушення та за його допомогою встановити обставини події.
Таким чином, зазначені предмети є тимчасово вилученим майном, яке зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, та стане предметом дослідження з метою встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку, що воно має значення для забезпечення кримінального провадження та існує можливість його використання, як доказу, а тому з метою його збереження, наявні підстави для накладення на нього арешту.
Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому створити обставини для його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Накладаючи арешт на майно, слідчим суддею враховується розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що полягає в необхідності проведення ряду слідчих дій органом досудового розслідування з вказаним речовим доказом, наслідки арешту для власника майна.
Накладення арешту на майно, яке є речовим доказом, до повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні, не суперечить положенням КПК України і не пов'язано з набуттям конкретного процесуального статусу.
На підставі вищезазначеного слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на зазначені предмети.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167-168, 170 - 173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025164330000183, внесеному до ЄРДР 11.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на легковий автомобіль марки «Peugeot 206» д.н.з. НОМЕР_1 , заборонивши будь-яким особам та власнику відчужувати, розпоряджатися та користуватися зазначеним майном до прийняття законного рішення у кримінальному провадженні.
Слідчий (дізнавач) є самостійною процесуальною особою, який має дискреційні повноваження з визначення місця та порядку зберігання речових доказів.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1