КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ
Справа № 947/38922/25
Провадження № 2-з/947/397/25
26.11.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі - Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бакуліна Дмитра Олександровича про витребування доказів по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді в порядку спрощеного позовного провадження перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якій позивачка просить суд стягувати з відповідача на свою користь аліменти на малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 10000,00 грн., починаючи стягнення з дня звернення до суду з даним позовом та до повноліття дитини.
07.11.2025 року до суду від представника позивача надійшло до суду клопотання про витребування у Державної податкової служби України інформацію про офіційний дохід ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за останні 4 роки, з посиланням на те, що вказані доходи необхідні для підтвердження матеріального стану останнього в рамках розгляду вимог про стягнення аліментів.
У судове засідання сторони по справі не з'явились, про дату, час і місце його проведення повідомлялись належним чином. 26.11.2025 ркоу від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи за його відсутності. Відповідач про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши надане до суду клопотання, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У відповідності до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Судом враховується, що мета процесуального механізму витребування доказів є допомогти сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, що підтверджується обов'язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто.
При цьому Європейський суд зауважив, що національні суди, застосовуючи процесуальні норми, повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
Як вбачається, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача аліментів на малолітню дитину, предметом розгляду яких є встановлення матеріального стану відповідача.
Приймаючи предмет та підстави позову, суд вважає, що заявлені до витребування докази стосуються предмету спору та входять до предмета доказування по даній справі.
Судом враховується, що заявлені до витребування докази належать до інформації з обмеженим доступом, а їх надання можливе виключно у передбачених законом випадках, що свідчить про наявні у сторони позивача складнощі у самостійному отриманні заявленого до витребування доказу.
З урахуванням вищевикладеного, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі, оскільки докази, які просить витребувати позивач, безпосередньо стосуються предмета спору, є необхідними для ухвалення законного та обґрунтованого рішення по даній справі, а предметом спору впливає на права та інтереси малолітньої дитини, суд вважаєклопотання сторони позивача про витребування доказів обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.
Керуючись ст. 84 ЦПК України, суд,
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бакуліна Дмитра Олександровича про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати з Державної податкової служби України інформацію про доходи громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання внутрішньо переміщеної особи зазначено за адресою: АДРЕСА_2 , за останні чотири роки з дня надання відповіді.
Копію ухвали для виконання направити до Державної податкової служби України.
Роз'яснити, що у разі неможливості подати витребувані докази до суду, необхідно повідомити суд про неможливість подати докази із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, передбачену законом, у тому числі суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий Калініченко Л. В.