cправа №947/1930/22
провадження №1-кп/947/626/25
25 листопада 2025 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_5 про відвід судді від участі у розгляді кримінального провадження №12020161480001014 від 23.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_6 , її захисника ОСОБА_8 , представника потерпілого ОСОБА_9 ,
1. Заява про відвід.
Обвинувачена ОСОБА_5 подала заяву про відвід судді ОСОБА_3 від участі у розгляді кримінального провадження №12020161480001014 від 23.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
В обґрунтування заяви зокрема зазначила, що у неї є серйозні підстави твердити про наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості судді ОСОБА_3 , адже вона неодноразово виконувала функції слідчого судді у іншій справі щодо неї та приймала рішення, які негативно вплинули на її процесуальне становище та особисте життя.
Відзначла, що справа, у якій суддя ОСОБА_3 приймали участь в якості слідчого судді, згадується в обвинувальному акті, у провадженні, яке вона зараз має розглядати. Так, в обвинувальному акті зазначено, що він складений щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка притягується до кримінальної відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК.
Саме у цієї кримінальної справи, яка в теперішній час знаходиться на розгляді ІНФОРМАЦІЯ_3 , суддя ОСОБА_3 : 24.04.2020 року застосувала стосовно неї запобіжний захід в вигляді цілодобового домашнього арешту; 30.04.2020 року надала тимчасовий доступ до речей та документів, що містять охоронювану законом таємницю; 13.05.2020 року наклала арешт на її майно (земельну ділянку та автомобіль); 02.06.2020 року ухвалила рішення про арешт тимчасово вилученого майна, в тому числі її особистих грошових коштів в сумі 22205 грн., що поставило її на той час в край скрутне матеріальне становище (гроші не повернути і до сьогодні).
Тож, прокурор посилаючись в обвинувальному акті на притягнення її до кримінальної відповідальності у іншій справі, вже створив уяву щодо неї як особи, яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень (хоча заборона стосовно цього викладена у ч.1 ст.88 КПК), а суддя ОСОБА_3 була слідчим суддею у кримінальному провадженні, про яке (безпідставно) згадується в обвинувальному акті.
Вважала, що суддя ОСОБА_3 може ставитися до неї упереджено, адже раніше приймала участь у розгляді іншого провадження стосовно неї, приймала рішення, які негативно вплинули на її життя та процесуальне становище, у неї не могло не скластися негативне ставлення щодо неї.
Виснувала, що наявні підстави, передбачені п.4 ч.1 ст.75 КПК, можливо також твердити про наявність підстав передбачених ч.1 ст.76 КПК для відводу зазначеного судді. На її погляд, і сама суддя ОСОБА_3 мала б заявити про самовідвід, але наразі цього не зробила.
Стверджувала, що ці дії та процесуальні рішення судді ОСОБА_3 мають ознаки порушення другого показника Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ОНН 27.07.2006 року) «Об'єктивність», отже відповідно до п.2.2 Бангалорських принципів поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності судів та судових органів. А відповідно до п.п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Посилаючись на викладене, керуючись ст.ст.75, 76, 80, 81 КПК України, просила: розглянути заяву про відвід судді ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 від участі у розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_11 та задовольнити її.
2. Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні обвинувачена та захисник підтримали подану заяву та просили її задовольнити.
Прокурор та представник потерпілого, в судовому засіданні проти відводу заперечували, у задоволенні заяви про відвід просили відмовити.
Суддя ОСОБА_3 , під час судового засідання, з приводу заявленого відводу зазначила, що вважає його необґрунтованим та безпідставним.
3. Передумови та висновки судді.
Заслухавши учасників судового розгляду, ознайомившись із заявою та дослідивши додані до неї документи, суд виходить з наступного.
Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає відвід як процесуальний інститут, що містить підстави, за яких суддя, слідчий суддя не може брати участь у конкретному кримінальному провадженні. Перелік таких підстав, передбачений ст.ст.75, 76 КПК України.
При цьому, вказані підстави поділяються як на загальні, передбачені ст.75 КПК України, так і на спеціальні, передбачені ст.76 КПК України.
Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
З доводів обвинуваченої вбачається, що суддя ОСОБА_3 підлягає відводу, так як є упередженою по відношення до обвинуваченої ОСОБА_5 , оскільки була слідчим суддею та ухвалювала рішення в іншому кримінальному провадженні, за яким ОСОБА_5 також є обвинуваченою та яке згадується в анкетних відомостях у обвинувальному акті, що зараз слухається колегією суддів, до складу якої входить суддя ОСОБА_3 .
Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
На думку суду, упередженість не є абстрактним поняттям, а має певні ознаки, тобто об'єктивні факти, обставини чи закономірності, які супроводжують діяння та які самі по собі або в поєднанні з іншими фактами чи обставинами вказують на те, що дії особи були частково або повністю мотивовані будь-якою формою негативного ставлення до певної особи та вчинялися всупереч інтересам такої особи у спосіб, що не передбачений КПК України.
Суду під час судового розгляду не надано будь - яких доказів про наявність у судді ОСОБА_3 мотиву, який визначає спрямованість її дій на шкоду або всупереч інтересам обвинуваченої ОСОБА_5 у спосіб, що не передбачений КПК України.
При цьому, суд вважає, що невигідне або несприятливе для обвинуваченої рішення слідчого судді, яке ухвалювалося раніше, самостійно не викликає сумнівів в неупередженості такого слідчого судді. Усі сумніви повинні спиратися на фактичні обставини, а припущення про результат та ймовірність прийнятого рішення є неприпустимими.
У справі «Castillo Algar v. Spain» (79/1997/863/1074) Європейський суд з прав людини зокрема зазначив, що стосується суб'єктивного критерію, Суд повторює, що особиста неупередженість судді має презюмуватися, доки не буде доведено протилежне (п.44).
Тож, суд вважає, що обвинуваченою не доведені обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_3 відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
З наданих захисником документів вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 розглядається кримінальне провадження №12020160000000147 від 04.03.2020 року, за обвинуваенням ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК.
В той же час, на розгляді ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває кримінальне провадження №12020161480001014 від 23.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Доказів того, що вищенаведені кримінальні провадження якимось чином є або були пов'язаними за обставинами їх вчинення, зі сторони обвинуваченої та її захисника, суду не надані.
Тож, суд вважає, що обвинуваченою не доведено, що суддя ОСОБА_3 брала участь у кримінальному провадженні №12020161480001014 від 23.07.2020 року під час досудового розслідування, а отже наявні підставі для її відводу відповідно до ч.1 ст.76 КПК України.
Таким чином, суд робить висновок, що заява обвинуваченої про відвід судді ОСОБА_3 є безпідставною та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 76, 81, 372 КПК України, суддя
1. У задоволенні заяви ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_3 від участі у розгляді кримінального провадження №12020161480001014 від 23.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, - відмовити.
2. Ця ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3