Справа № 947/15324/25
Провадження № 1-кс/947/16849/25
14.11.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024160000001325 від 16.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 367 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи КП «Одесміськелектротранс», діючи за попередньою змовою з суб'єктами господарювання, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснюють привласнення бюджетних коштів, шляхом проведення закупівель неякісного обладнання за завищеними цінами, в умовах воєнного стану.
На виконання доручення слідчого, в порядку ст. 40 КПК України, оперативним підрозділом - УСР в Одеській області ДСР НПУ встановлено, що директором КП «Одесміськелектротранс» ОСОБА_4 та підлеглими йому службовими особами даного комунального підприємства, у змові з службовими особами ТОВ «КАПІТАЛ-ТЕХ» (ЄДРПОУ № 44430969), ТОВ «РАЙДО ЕЛЕКТРО» (ЄДРОПУ № 45504994), ТОВ «УКРТЕХ РЕСУРС» (ЄДРПОУ № 43980049), ТОВ «Авто Спец Проект» (ЄДРПОУ № 42016002), ТОВ «ДОМІНАНТА АВТО» (ЄДРПОУ № 45306689) організовано злочинний механізм з привласнення бюджетних коштів, шляхом проведення закупівель товарно-матеріальних цінностей низької якості, за завищеними цінами, у зазначених вище суб'єктів господарювання.
Так, оперативним підрозділом встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення, причетний начальник відділу матеріально-технічного забезпечення КП «Одесміськелектротранс» ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході проведеного 25.09.2025 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено та вилучено: мобільний телефон моделі «Nothingphone», ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , 2 аркуші з надрукованими на них табличками з перерахуванням товару і вартості бюджетних закупівель, аркуш паперу формату А5 з друкованим текстом з перерахуванням обладнання та суб'єктів підприємницької діяльності, аркуш формату А4 з друкованим текстом у вигляді таблиці з переліком суб'єктів підприємницької діяльності, грошові кошти в сумі 4 750 доларів США та грошові кошти в сумі 3350 Євро.
25.09.2025 на підставі постанови слідчого вищевказане майно було визнано речовими доказами в рамках даного кримінального провадження.
Востаннє, 20.10.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси клопотання про арешт майна повернуто прокурору для усунення недоліків.
На теперішній час сторона обвинувачення повторно підіймає питання арешту майна, вилученого 25.09.2025 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В своєму клопотанні прокурор зазначає, що вилучене 25.09.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою слідчого від 25.09.2025 визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження № 12024160000001325 від 16.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 367 КК України, оскільки вилучене майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Органом досудового розслідування встановлено, що виявлене та вилучене майно в ході проведеного 25.09.2025 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку з викладеним, необхідність накладення арешту на майно вилучене в ході проведеного 25.09.2025 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , є необхідним та пропорційним заходом, що належним чином забезпечить встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення та збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Накладення арешту на вилучений в ході проведення обшуку 25.09.2025 мобільний телефон, є необхідним у зв'язку з тим, що даний предмет належить особі, яка може бути причетна до вчинення злочину та міг використовуватись нею під час вчинення злочину, зокрема для комунікації з особами причетними до вчинення злочину, та відомості які містяться у вказаному пристрої можуть бути використані при доказуванні у даному кримінальному провадженні.
Разом з цим, накладення арешту на вилучене в ході обшуку від 25.09.2025 обумовлено необхідністю проведення детального огляду вилученого мобільноготелефонута подальшим направленням йогона проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи. Мобільний телефон 26.09.2025 направлено для проведення огляду, який триває.
Накладення арешту на вилучені в ході проведення обшуку від 25.09.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 грошові кошти, є необхідним у зв'язку з тим, що дані кошти набуті кримінально-протиправним шляхом.
Накладення арешту на вилучені в ході проведення обшуку документи за місцем проживання ОСОБА_5 , обумовлено тим, що вказані документи містять відомості які мають доказове значення у кримінальному провадженні та є необхідними для встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного у сукпності, на переконання прокурора наявні підстави для накладення арешту на зазначене майно.
Прокурор на адресу суду скерував заяву з додатками, згідно зі змісту якої вбчається, що останній клопотання підтримує у повному обсязі, просить його задовольнити, а також долучити до матеріалів справи копії протоколу додаткового огляду від 29.07.205 та протоколу додаткового огляду від 28.07.2025.
Представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та дату розгляду клопотання прокурора, що підтверджується наявною в матеріалах клопотання довідкою.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА ОСНОВА ПРИ ВИРІШЕННІ ЗАЯВЛЕНОГО КЛОПОТАННЯ:
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України).
Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК України).
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права (ст. 1 Протоколу №1 (1952 рік) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (ч. 10 ст. 170 КПК України).
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;перелік і види майна, що належить арештувати;документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу (ч. 2 ст. 171 КПК України).
Як вбачається з клопотання, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024160000001325 від 16.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 367 КК України.
В рамках означеного кримінального провадження 25.09.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон, 2 аркуші з надрукованими на них табличками з перерахуванням товару і вартості бюджетних закупівель, аркуш паперу формату А5 з друкованим текстом з перерахуванням обладнання та суб'єктів підприємницької діяльності, аркуш формату А4 з друкованим текстом у вигляді таблиці з переліком суб'єктів підприємницької діяльності, грошові кошти в сумі 4 750 доларів США та грошові кошти в сумі 3 350 Євро.
Так, наразі прокурор у своєму клопотанні вказує, що вилучені грошові кошти набуті кримінально-протиправним шляхом.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.10.2025 (якою клопотання про арешт вдруге повернуто прокурору для усунення недоліків), відсутні відомості щодо процесуального статусу ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження, а тому незрозумілим було твердження прокурора щодо набуття вилучених грошових коштів кримінально-протиправним шляхом, внаслідок вчинення злочину.
Водночас, на теперішній час, клопотання прокурора знову не містить даних щодо повідомлення ОСОБА_5 про підозру, при цьому, мотивування необхідності накладення арешту на вилучені грошові кошти не зазнало видозмін та стороною обвинувачення стверджується про їх кримінально-протиправне походження.
Попри такі твердження прокурора щодо характеру походження вилучених грошових коштів, відповідного документального підтвердження представником сторони обвинувачення не долучається, зокрема, даних щодо причетності власника таких грошових коштів до розслідуваних в рамках даного кримінаьного провадження кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя звертає увагу, що означене майно було виявлено та вилучено 25.09.2025 та клопотання прокурора неодноразово поверталося для усунення недоліків, що, в свою чергу, надавало стороні обвинувачення об'єктивну можливість усунути зазначені недоліки та навіть встановити усі необхідні відомості відносно вилученого майна, зокрема й щодо обставин набуття грошових коштів. Однак, стороною обвинувачення не проведено жодних процесуальних дій (по меншій мірі не долучено доказів на підтвердження їх проведення), які б були спрямовані на підтвердження власних доводів.
В цій частині, знову ж таки, слідчий суддя зауважує, що навіть не допитано власника майна для з'ясування обставин, стороною обвинувачення не надано й доказів для підтвердження того, що слідчий/прокурор намагався допитати таку особу, однак останній уникав допиту, не з'являвся для його проведення, відмовлявся приймати участь у його проведенні тощо.
При цьому, прокурор у клопотанні продовжує стверджувати, що грошові кошти, вилучені за місцем проживання ОСОБА_5 , набуті кримінально-протиправним шляхом, що, за вищевикладених обставин, зокрема, відсутності відомостей щодо причетності власника такого майна до вчинення кримінальних правопорушень в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає необгрунтованими та безпідставним.
Слідчий суддя не може залишити поза увагою, що 25.09.2025 в ході проведеного обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон, який, як стверджує прокурор, 26.09.2025 направлено для проведення огляду, який наразі триває. Втім, слідчий суддя зауважує, що з моменту ймовірного направлення технічного пристрою для проведення огляду (про що, власне, відсутнє документальне підтведження у клопотанні), минуло більше, ніж півтора місяці, що було достатнім для проведення огляду. Наразі за наявних у слідчого судді матеріалів, відсутні відомості ані щодо результатів проведення такого огляду (протокол огляду мобільного телефону), ані щодо встановлення необхідності та, відповідно, призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи, об'єктом якої є вилучений мобільний телефон (постанова про призначення експертизи).
Аналогічного переконання слідий суддя приходить й щодо вилучених документів, оскільки вони також були вилучені 25.09.2025, й, на думку слідчого судді, у сторони обвинувачення було вдосталь процесуального часу для дослідження такого майна, а саме копіювання відомостей, які містяться в них, призначення відповідних експертних досліджень за результатми дослідження таких документів. Принаймні прокурор, за цей час ймовірно дослідивши їх, мав об'єктивну можливість зазначити у клопотанні, яке саме відношення вони мають до обставин даного кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що на теперішній час, з огляду на зміст поданого прокурором клопотання, воно не містить ані будь-яких документів, якими б підтверджувалося доказове значення вилученого майна, ані власне відповідного обґрунтування, в зв'язку з чим сторона обвинувачення в цілому прийшла до переконання про їх доказове значення у кримінальному провадженні.
Фактично, наразі слідчий суддя зазначає, що клопотання прокурора зводиться до того, що таке клопотання подано з метою вивчення вилучених речей та отримання інформації, яка самостійно або в сукупності має доказове значення для даних злочинів. При цьому, окрім зазанчення про наміри дослідження мобільного телефону та документів, прокурор не надає хоч б мінімальних результатів таких досліджень, які станом на теперішній час могли бути отримані стороною обвинувачення.
По меншій мірі, сторона обвинувачення об'єктивно мала вдосталь процесуального часу для того, щоб у суворій відповідності до вимог кримінального процесуального закону України вказати, яке конкретно доказове значення мають вилучені речі, з огляду на відповідні положення вимог ч. 1 ст. 98 КПК України.
Натомість з аналізу поданого клопотання вбачається, що окрім формального цитування відповідних положень КПК України, будь-якого конкретного доказового значення прокурором зазначено не було.
Слідчий суддя критично оцінює долучені прокурором копії протоколів огляду речей, відповідно до яких в оглянутих мобільних телефонах інших осіб містяться листування у месенджерах з контактом « ОСОБА_7 », «Саша ТУ». Прокурор у поданій ним заяві не конкретизував які саме відомості, що містяться у зазначених документах, слід прийняти до уваги слідчому судді та яке саме значення вони мають в рамках розгляду даного клопотання.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
В цьому розрізі, якби хоча б дійсно, сторона обвинувачення в судовому засіданні навела наразі якісь аргументовані, підтверджені відповідними доказами доводи відносно того, щоб хоч якось пояснити свою позицію з приводу доказового значення вилученого майна, можливо дійсно, була б доцільність розглядати можливість поврного повернення такого клопотання, у випадку певної його невідповідності вимогам закону.
Одночасно, слідчий суддя звертає увагу, що дане клопотання неодноразово поверталося прокурору для усунення недоліків.
Однак, така формальна позиція сторони обвинувачення, яка відобразилася у клопотанні та у заяві прокурора - не може свідчити про те, що стороною обвинувачення хоча б якісь додаткові процесуальні дії вживалися для підтвердження доказового значення вилученого майна.
Між тим, слідчий суддя також звертає увагу, що прокурор, користуючись наданим процесуальними правами, які відповідають загальній засаді кримінального провадження у вигляді диспозитивності, міг в судовому засіданні заявити клопотання про відкладення судового засідання, обумовлене необхідністю додаткової підготовки та надання додаткових матеріалів обгрунтування поданому клопотанню.
Таким чином, на переконання слідчого судді, у випадку, якщо таке клопотання буде повторно повернуто прокурору, наведене не відповідатиме завданням та загальним засадам кримінального провадження, а також вимогам розумності та пропорційності, в розрізі інтересів зацікавлених осіб.
З наведених міркувань, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для прийняття процесуального рішення про відмову в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, в зв'язку з чим, додатково слід звернути увагу на наступне.
На теперішній час, саме у матеріалах клопотання про арешт майна відсутнє будь-яке документальне підтвердження причетності ОСОБА_5 (особи, за місцем проживання якого було вилучено майно) до означених у клопотанні обставин.
Більше того, навіть якби сторона обвинувачення долучила відповідні матеріали, якими б наведені обставини підтверджувалися, наведене не звільняло б сторону обвинувачення від обов'язку довести, яке доказове значення має вилучене майно.
З наведених ж міркувань відносно відсутності будь-яких доказів щодо можливої причетності ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 367 КК України, та більше того, відомостей щодо отримання вилучених грошових коштів внаслідок ймовірного здійснення ним кримінально-протиправної діяльності за обставинами даного кримінального провадження, а також доказового значення вилученого мобільного телефону та документів, а тому слідчий суддя не може погодитися з доводами прокурора.
Отже, підсумовуючи викладене у своїй сукупності, слідчий суддя вважає, що:
(1)стороною обвинувачення не доведено відповідність вилученого майна до категорії речових доказів, а відтак й наявності підстав та мети для арешту майна;
(2) стороною обвинувачення не доведено, що з моменту фактичного вилучення майна та до моменту звернення з клопотанням про арешт майна до слідчого судді та/або розгляду такого клопотання слідчим суддею, з таким майном проводилися будь-які процесуальні дії;
(3) стороною обвинувачення не доведено, з урахуванням наведених двох пунктів, в чому полягає необхідність в подальшому обмеженні прав зацікавленої особи;
(4) стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_5 має будь-яке відношення до кримінальних правопорушень, які є предметом розслідуваного кримінального провадження.
Наведені обставини, на переконання слідчого судді, є підставою для відмови в задоволенні поданого прокурором клопотання.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1