Єдиний унікальний № 946/8566/25
Провадження № 1-кп/946/523/25
Іменем України
26 листопада 2025 року місто Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду в місті Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025162150001079, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізмаїл Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, працюючого підсобним робітником в ТОВ «Ізмаїл-Трансбалктермінал», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 88-91 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
30 липня 2025 року в період часу з 20 години до 20 години 45 хвилини, більш точно час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився у квартирі АДРЕСА_3 , за місцем проживання його матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході раптово виниклої сварки з останньою, на ґрунті тривалих неприязних стосунків та побутових сварок, у останнього виник умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме матері - ОСОБА_6 , шляхом її задушення кухонним рушником. З метою реалізації злочинного умислу, направленого на заподіяння смерті ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті своїх дій та бажаючи настання наслідків саме у вигляді смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , діючи умисно, взяв кухонний рушник та накинув його на шию потерпілої ОСОБА_6 , яка сиділа на стільці, та почав обома рука стягувати вільні кінці рушника, здавлюючи тим самим її шию. Від вказаних дії ОСОБА_6 впала на підлогу, а ОСОБА_4 , продовжив реалізацію умислу, направленого на заподіяння смерті ОСОБА_6 , не зупиняючись, продовжив душити матір, стягуючи вільні краї рушника, який був на шиї потерпілої, тим самим здавлював її шию. При цьому ОСОБА_4 , діючи умисно, бажаючи пришвидшення настання смерті потерпілої, не послаблюючи здавлення шиї рушником, наніс їй декілька ударів (не менше двох) в область голови. Свої злочинні умисні дії у вигляді здавлення шиї та нанесення ударів по голові потерпілій, ОСОБА_4 продовжував вчиняти до моменту настання смерті ОСОБА_6 . В результаті умисних дій ОСОБА_4 ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді : странгуляційної борозни, ушкодження під'язикової кістки у вигляді повного перелому, який розташований в ділянці з'єднання лівого великого ріжка з тілом кістки; ушкодження на щитоподібному хрящі у вигляді повного перелому основи верхнього лівого ріжка, які утворилися по одному механізму, практично одночасно, або у дуже вкрай короткий проміжок часу, таким чином, складають єдиний нерозривний морфологічний комплекс ушкоджень, викликали небезпечні для життя явища, що призвели до розвитку механічної странгуляційної асфіксії та в тому числі і в момент заподіяння та містять ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння; синців в лобній ділянці праворуч, на верхній повіці правого ока, на верхній повіці лівого ока у внутрішній ділянці; забійні рани в лобній ділянці справа над правою бровою; крововиливи на язику, дефекти: на передньо-правій поверхні язика та на задній поверхні (укуси від зубів), які мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_6 , перебуває у прямому причинному зв'язку в результаті здавлення органів шиї петлею з розвитком механічної странгуляційної асфіксії, смерть ОСОБА_6 настала на місці.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини злочину та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що злочин він вчинив за вище описаних обставинах, об'яснивши свою поведінку тим, що перебував в стані алкогольного сп'яніння, дуже посварився із матір'ю. У скоєному кається.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї провини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого.
У зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого.
При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Аналізуючи досліджені у справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, оскільки кожне з них доповнюється і підтверджується сукупністю інших доказів.
Суд вважає, що вищенаведене обвинувачення доведене за результатами судового розгляду. Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки ОСОБА_4 вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.
При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65-67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання.
До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить повне визнання своєї провини обвинуваченим, щире розкаяння в скоєнні злочину, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
До обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, наявність тяжких наслідків вчиненого ним кримінального правопорушення - смерть іншої людини, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, з визначенням міри покарання в мінімальних межах санкції статті КК України, якою передбачена кримінальна відповідальність за скоєний ОСОБА_4 злочин.
Суд також вважає за необхідне в силу ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в сумі 27746грн 21коп.
Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 369 -371, 373 -375 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на сім років.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з часу набрання вироком законної сили. Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 час тримання під вартою із розрахунку день за день з 31 липня 2025 року до набрання вироком законної сили. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 залишити у вигляді тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в сумі 27746 (двадцять сім тисяч сімсот сорок шість)грн 21коп.
Скасувати арешт з речових доказів, накладений згідно ухвал слідчих суддів Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01 серпня 2025 року та 09 вересня 2025 року. Речові докази: фрагмент ліпкої стрічки без видимих слідів, 5 змивів на марлеві тампони, 2 відрізки желатинової плівки чорного кольору зі слідами мікрочастин, дзеркало, гребінець пластиковий, ножиці, пінцет, 2 фрагменти тканини білого кольору та біло-жовтого кольору, предмет зовні схожий на молоток з дерев'яною рукояткою, фрагмент рушнику біло-салатового кольору, зрізи нігтьових пластин з обох рук, змиви з обох рук на марлеві тампони, зразок букального епітелію та зразок папілярних візерунків на дактилокарту, зразок волосся, зрізи нігтьових пластин, сукню, 10 фрагментів ганчір'я - знищити; мобільний телефон кнопкового типу чорного кольору марки «FLY» з сім-картою, зв'язку із трьох ключів від вхідної двері квартири, джинсові штани чорного кольору, сорочку сірого кольору, кросівки чорного кольору 42-го розміру, барсетку (сумку) чорного кольору, біжутерію (кулон з металу жовтого кольору, ланцюжок з металу сірого кольору яка пошкоджена, дві сережки з металу сірого кольору, кулон з металу сірого кольору), мобільний телефон «Motorola e14» в чохлі напівпрозорому - повернути ОСОБА_4 ; один оптичний компакт-диск CD-R - зберігати в матеріалах провадження.
На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
СУДДЯ Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1