Єдиний унікальний № 502/928/18
Провадження № 1-кп/946/61/25
Іменем України
про закриття кримінального провадження
26 листопада 2025 року місто Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_3 ,
обвинувачений - ОСОБА_4 , захисник - ОСОБА_5 ,
потерпілий - ОСОБА_6
провівши в місті Ізмаїл Одеської області в залі суду відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160310000458, за обвинуваченням,-
ОСОБА_4 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Ізмаїл, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одружений, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України,-
встановив:
У провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження № 12017160310000458 від 02.07.2017 стосовно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілого провести судове засідання, прийшов до висновку про проведення засідання без його участі.
Під час судового розгляду захисник та обвинувачений заявили клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності та просили закрити кримінальне провадження відносно нього.
Прокурор ОСОБА_3 , не заперечував проти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дійшов висновку про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та про закриття кримінального провадження з таких підстав.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК встановлено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 8 ст. 284 КПК встановлено, що закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує, в цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 3 частини 1 статті 49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
За змістом ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку п'ять років.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування вказаної норми права, наведеного у п.п. 59, 60 постанови від 02.02.2023 у справі №735/1121/20, у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК Украни, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п'ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п'ять років проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, за ознаками опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, державному виконавцю чи приватному виконавцю під час примусового виконання рішень, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов'язків щодо охорони громадського порядку або уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та умисного заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Санкція ч. 2 ст. 342 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до чотирьох років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до двох років, санкція ч. 2 ст. 345 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Таким чином, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 КК України є нетяжкими злочинами.
ОСОБА_4 від досудового слідства та суду не ухилявся. В розшуку не перебував. Вироки судів у відношенні ОСОБА_4 про його засудження за вчинення інших злочинів - відсутні.
ОСОБА_4 не заперечує проти закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України ( у зв'язку з закінченням строків давності). При цьому він розуміє, що закриття кримінального провадження у зв'язку із закінчення строків давності є нереабілітуючою підставою.
Враховуючи викладене, а також той факт, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 вчинив правопорушення 02.07.2017, тобто з вказаної дати минув п'ятирічний річний термін він має бути звільнений від кримінальної відповідальності.
Оскільки суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, то кримінальне провадження відносно нього має бути закрите на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 49 КК, ст. ст. 284, 370 - 372 КПК, суд -
постановив:
Клопотання захисника та обвинуваченого - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 обвинуваченого за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК.
Закрити кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160310000458 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Арешт на речові докази накладений згідно ухвали слідчого судді Кілійського районного суду від 04 серпня 2017 року - скасувати.
Речові докази: оптичний комп'ютерний диск з 4 відеозаписами - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1