Справа № 496/7955/24
Провадження № 2/496/1498/25
05 листопада 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пендюри Л.О.
за участю секретаря - Сурженко К.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 43950 від 22.08.2021 року у розмірі 10900 грн, судовий збір у сумі 2422 грн 40 к. та витрати на правову допомогу у розмірі 10500 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 22.08.2021 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «ФК «Авіра Груп» кредитний договір № 43950 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. ТОВ «ФК «Авіра Груп» надало відповідачу фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 2000 грн; дата надання кредиту - 22.08.2021 року; строк кредиту - 15 днів; стандартна процентна ставка - 2,5% в день, або 912,5% річних. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором, 17.02.2022 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022 у відповідності до умов якого, ТОВ «Авіра Груп» відступає ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло право грошової вимоги до відповідача. Станом на 25.06.2024 року та відповідно до реєстру боржників ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 10900 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000 грн, прострочена заборгованість за процентами в розмірі 8900 грн.
У зв'язку з прийняттям прав грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в позовній заяві просив розгляд справи провести за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, а тому суд, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 22.08.2021 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «ФК «Авіра Груп» кредитний договір № 43950 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. ТОВ «ФК «Авіра Груп» надало відповідачу фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки. Договором передбачені наступні умови: сума виданого кредиту - 2000 грн; кредит надається строком на 15 днів, тобто до 05.09.2021 року, але діє до повного його виконання сторонами; за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту з розрахунку 2,5% (процентів) на добу. За використання системи для дистанційного отримання кредиту клієнт зобов'язаний сплатити товариству комісію у розмірі 15% від суми кредиту. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. За використання системи дистанційного отримання фінансового кредиту. (а.с. 15-17)
Додатком № 1 до Договору № 43950 від 22.08.2021 року про надання фінансового кредиту є таблиця обчислення загальної вартості кредиту із розрахунку строку кредитування 15 днів, який підписаний відповідачем 22.08.2021 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до графіку розрахунків та загальної вартості кредиту (додаток № 1 до договору), дата видачі кредиту/дата платежу: 22.08.2021 - 05.09.2021; кількість днів у розрахунковому періоді - 15; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 3050 грн; проценти за користування кредитом (2,5% в день) 750 грн; комісія за надання кредиту - 300 грн; платежі за супроводі послуги: загальна вартість кредиту - 3050 грн. (а.с. 17 зв-18)
Вказаний Договір та Додаток № 1 укладені з використанням інформаційно-комунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», шляхом направлення через телекомунікаційну систему одноразового ідентифікатора AV5679.
Правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку з укладенням кредитних договорів регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
В ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документу з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документу.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша стаття З Закону України «Про електронну комерцію»).
Також, приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наведене вище, у свою чергу, свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі N 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).
Аналізуючи положення вищевказаного законодавства, вбачається, що з урахуванням особливостей Договору № 43950 від 22.08.2021 року, його було укладено в електронному вигляді через інформаційно-телекомунікаційну систему позивача за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію».
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
ТОВ «ФК «Авіра Груп» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну банківську картку відповідача, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» від 21.05.2024 року вих. № 3792/05, відповідно до якого перераховані кошти на картку та кошти відправлені за відповідним призначенням: номер транзакції 32958-28426-98503; дата операції - 22.08.2021; сума операції - 2000,00; платіжна картка - НОМЕР_1 , опис операції - видача кредиту № 43950. (а.с. 23)
Про те відповідач не виконує умови кредитного договору та не повертає кредитні кошти з нарахованими процентами, про що свідчить виписка з особового рахунку за період з 22.08.2021 року по 25.06.2024 року, за кредитним договором № 43950 року від 22.08.2021 року, з якої вбачається, що заборгованість відповідача, відповідно до розрахунку заборгованості, виконаного позивачем, станом на 25.06.2024 року складає 10900 грн, яка складається: 2000 грн - прострочене тіло кредиту; 8900 грн - прострочені відсотки. (а.с. 11)
Слід зазначити, що позивачем не наданий детальний розрахунок простроченої заборгованості за процентами та зазначення в графі загальної суми заборгованості за процентами у розмірі 8900 грн, що позбавляє суд можливості перевірити правильність нарахування зазначеної заборгованості.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі N 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Суд критично відноситься до наданого позивачем розрахунку заборгованості, оскільки загальна вартість кредиту зазначена в договорі, додатку до договору - графіку розрахунків та загальної вартості кредиту (додаток № 1 до договору), зазначена дата видачі кредиту/дата платежу: 22.08.2021 - 05.09.2021; кількість днів у розрахунковому періоді - 15; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 3050 грн; проценти за користування кредитом (2,5% в день) 750 грн; платежі за супроводі послуги: загальна вартість кредиту - 3050 грн. (а.с. 17 зв.-18)
Крім цього, умовами договору передбачено: п. 1.2 кредит надається строком на 15 днів, тобто до 05.09.2021 року. Строк дії договору 15 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами; п. 1.3 за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором.
Нарахування позивачем відсотків за користування кредитом, починаючи поза межами встановленого максимального строку користування поточним кредитом, який зазначений в Договорі як 15 днів, не ґрунтується на умовах кредитного договору, які погоджені сторонами, а тому відповідач повинен сплатити проценти лише за період з розрахунку 15 днів, так як лише (виключно) у межах цього періоду, позикодавець має право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами, розмір яких складає 750 грн (відповідно до додатку № 1 до договору).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, Тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання Певної події.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (стаття 14 ЦК України).
На підставі викладеного позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованості у розмірі 3050 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000 грн; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 750 грн; комісія за надання кредиту - 300 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 3 2629 від 05.11.2024 року (а.с. 6), позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2422 грн 40 к., а тому, у зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню сума судового збору, пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 677 грн 83 к. (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 3050 грн х 2422 грн 40 к./10900 грн). При цьому суд враховує роз'яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. № 36 постанови №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Керуючись ст. ст. 509, 512-514, 525, 526, 536, 611, 625, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законом України «Про електронну комерцію», суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158, що розташоване за адресою: вул. Кирилівська, 82, офіс 7, м. Київ), заборгованість за кредитним договором № 43950 від 22.08.2021 року у розмірі 3050 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000 грн, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 750 грн та комісію за надання кредиту - 300 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158, що розташоване за адресою: вул. Кирилівська, 82, офіс 7, м. Київ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 677 грн 83 к.
В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту через Біляївський районний суд Одеської області.
Повний текст заочного рішення складено 05.11.2025 року.
Суддя Л.О. Пендюра