(заочне)
21 листопада 2025 рокуСправа № 495/7788/24
Номер провадження 2/495/2629/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Волкової Ю.Ф.
із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
датою ухвалення судового рішення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України).
ТОВ «Діджи фінанс» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 71 723 грн 27 коп.
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1.1. 09.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 701925. Відповідно до умов договору споживачу надається кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) 37500 гривень. Строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 09.09.2024. Втім, ОСОБА_1 боргові зобов'язання перед Товариством щодо повернення кредиту зі сплатою відсотків належним чином не виконувала.
28.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та «Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 2808-23, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло за плату Права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, зокрема, і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 701925 від 09.09.2021 у сумі 71723,27 коп. грн, з яких 28920,19 грн заборгованість за тілом кредиту, 42803,08 грн сума заборгованості за відсотками.
1.2. Правом подачі відзиву на позов відповідач не скористався.
2. Рух справи у суді.
Позов надійшов до суду 13.08.2024.
Ухвалою від 15.08.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Із 18.06.2025 вказана справа перебуває в провадженні судді Волкової Ю.Ф.
Ухвалою від 23.06.2025 справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.
3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання 19.11.2025 не з'явився, до позову надано клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання 19.11.2025 не з'явилась про дату, час, місце судового розгляду належно повідомлений, про поважність причин неявки, відкладення розгляду справи суду не заявив.
Керуючись статтею 280 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).
4. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 09.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №701925, що підтверджується копією договору від09.09.2021, який міститься в матеріалах справи.
На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредиту гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування(відповідно до пункту 1.2 Договору); сума кредиту(загальний розмір) складає 37500 грн (п.1.3 Договору); строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 09.09.2024 (включно), детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору (п. 1.4 договору); орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 190,32 % річних (п. 1.7 договору ); кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання) у розмірі 30000 гривень на користь споживача; у розмірі 7500 гривень на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом (п. 2.1 договору); нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів; сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів.
Відповідно до Розділу 4 договору № 701925 від 09.09.2021 у ТОВ «Слон-Кредит» по відношенню до ОСОБА_1 є право вимагати повернення кредиту, строк сплати якого ще не настав та сплати процентів, у разі затримання споживачем сплати частину кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць. В даному випадку споживач повинен здійснити дострокове повернення кредиту та процентів протягом 30 календарних днів, з дня одержання від ТОВ «Слон-Кредит» повідомлення про таку вимогу.
28.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 2808-23, що підтверджується копією договору факторингу, який наявний в матеріалах справи, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» зобов'язується відступити Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» Права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Товариств з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» зобов'язується їх прийняти та сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 4.1. перехід Права вимоги: Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору, за умови виконання фактором вимоги перерахування сум грошових коштів фінансування передбачених Розділом 3 Договору.
Відповідно до витягу з додатку до Договору факторингу № 2808-03 від 28.08.2023 боржником за яким є ОСОБА_1 в сумі у сумі 71723,27 коп. грн, з яких 28920,19 грн заборгованість за тілом кредиту, 42803,08 грн сума заборгованості за відсотками.
Отже, враховуючи наведені вище норми цивільного законодавства та умови договору, на сьогодні ТОВ «Діджи Фінанс» є кредитором у зобов'язанні за Договором про надання споживчого кредиту № 701925 від 09.09.2021 і саме йому належить право вимоги за цим договором до ОСОБА_1 .
5. Застосовані норми права. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
Предметом даного позову є стягнення кредитної заборгованості новим кредитором.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторони.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач довів суду використання та неповернення відповідачем кредитних коштів. Відповідач розмір заборгованості за тілом кредиту не спростовував.
Позивач, крім тіла кредиту, просив стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За змістом позовної заяви та розрахунку боргу позивач ставить вимогу про стягнення процентів за правомірне користування кредитом. Вимога про стягнення процентів на підставі ст.625 ЦК не заявлена.
Право позивача вимагати повернення кредитних коштів ґрунтується на договорі про відступлення прав вимоги № 2808-23 від 28.08.2023, який відповідно до статті 512 ЦК України є підставою для зміни кредитора у зобов'язанні.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача складає: 71723,27 коп. грн, з яких 28920,19 грн заборгованість за тілом кредиту, 42803,08 грн сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, враховуючи, що станом на день ухвалення рішення у справі відповідач відзив на позов або докази сплати заборгованості за кредитним договором не надав та не спростував докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» про стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 71723,27 коп. грн, з яких 28920,19 грн заборгованість за тілом кредиту, 42803,08 грн сума заборгованості за відсотками підлягають задоволенню в повному обсязі.
6. Розподіл судових витрат.
6.1 Щодо судового збору
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволенні повністю, отже з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір у сумі 2422,40 грн.
6.2. Щодо витрат на правничу допомогу
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Представник позивача Романенко М.Е. як доказ понесення останнім витрат на послуги адвоката подав копію договору про надання правової допомоги № 42649746 від 11.12.2023, укладений між ТОВ "Діджи Фінанс" та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», детальний опис виконаних робіт до договору про надання правової допомоги № 42649746 від 11.12.2023, на загальну суму 6000 грн, актом від 27.06.2024 про підтвердження надання правової допомоги.
Суд вважає, що ці документи не підтверджують факту надання адвокатом правової допомоги у зв'язку з розглядом цієї конкретної справи, а лише вказують на те, що між ТОВ "Діджи Фінанс" та Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» (адвокатом) існують договірні відносини щодо надання першому юридичних послуг.
Так, предметом договору є надання юридичної допомоги без конкретизації боржника, судової справи, в межах якої надається така допомога.
Надані копії детального опису робіт (наданих послуг), акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги містять інформацію про найменування послуг, їх вартість, усього - 6 000 грн. Розрахункового документа із зазначенням платника, отримувача коштів, суми, призначення платежу суду не надано.
За результатами оцінки доказів - договору про надання правничої допомоги № 42649746 від 11.12.2023, детального опису робіт (наданих послуг), акту про підтвердження факту надання правничої (правової), суд їх вважає неналежними та недостовірним, оскільки вони не містить інформації щодо предмета доказування і на їх підставі дійсні обставини справи не встановлюються.
Висновуючи таке рішення, суд керується тим, що у тексті цих документів відсутні будь-які посилання на те, що правнича допомога надавалась адвокатом саме у справі № 495/7788/24. Інших доказів, які б свідчили про пов'язаність договору, детального опису та акту із цією справою, суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем належними, допустимими, достовірними доказами його вимоги про відшкодування витрат, понесених на правову допомогу в цій справі. При цьому слід наголосити, що не можуть бути покладені на відповідача витрати на правову допомогу, надані в інших судових справах або за представлення інтересів особи в інших органах, організаціях та установах, що не пов'язані з розглядом цієї справи.
При вирішенні даного питання суд застосував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, сформовану у постанові від 22.05.2024 у справі № 227/2301/21.
Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у зв'язку з недоведеністю їх понесення у цій справі.
Керуючись ст.4,5,12,81,89,141,258-259,263-265,268,280 ЦПК України, суд
вирішив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 701925 від 09.09.2023 у сумі 71723 грн 27 коп (сімдесят одна тисяча сімсот двадцять три грн 27 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 грн 40 коп (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп).
Копію рішення направити учасникам справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 21.11.2025.
Повне найменування сторін:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, місто Київ, 04112);
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.Ф. Волкова