Справа № 204/1146/25
Провадження № 1-кп/204/677/25
25 листопада 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
потерпілого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, з приміщення зали судових засідань кримінальне провадження № 12024042140000150 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2024, за обвинуваченням: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Чечелівським районним судом м. Дніпропетровська здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор подала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 . Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя особи, санкція якого передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі строком понад десять років. Таким чином, є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_6 усвідомлює невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а тому з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_6 міцних соціальних зав'язків не має, що вказує на можливість переховування останнього від досудового розслідування та суду. Також, враховуючи, що Указом Президента України № 66/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, на всій території України введено військовий стан, останній не є військовозобов'язаним та може безперешкодно покинути територію Дніпропетровської області, з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, досягаючи при цьому мети не бути притягнутим до кримінальної відповідальності та не бути засудженим у подальшому. Про наявний ризик, який передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що на даний час органом досудового розслідування не встановлено знаряддя вчинення кримінального правопорушення, про яке достовірно відомо обвинуваченому, що свідчить про можливість знищення, переховування або спотворення ОСОБА_6 будь-яких речей, що мають значення у кримінальному провадженні, а саме знаряддя вчинення злочину. Про наявний ризик, який передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що органом досудового розслідування із врахуванням того факту, що ОСОБА_6 відомі місце проживання свідків у даному кримінальному провадженні, є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу ним на свідків кримінального правопорушення, а також експертів. Також, враховуючи, що ОСОБА_6 міцних соціальних зв'язків не має, уведення на території України воєнного стану, існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів з урахуванням наявності вищевказаних ризиків є не доцільним та таким, що не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала, просила суд його задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання прокурора підтримав.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора не заперечував.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію підзахисного.
Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників судового засідання, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 суд уважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з такого.
Інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Такий злочин має, дуже високий ступінь суспільної небезпеки. Лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією ЄСПЛ щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Таким чином, наявний ризик можливого переховування обвинуваченого від суду. Також, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховується, що наразі в Україні діє правовий режим воєнного стану, у зв'язку з чим ОСОБА_6 може покинути територію Дніпропетровської області та України.
Крім того, при оцінці ризику переховування, судом враховано, що ОСОБА_6 не працює, не одружений, не має утриманців, таким чином характеризується відсутністю соціальних зв'язків та стримуючих факторів.
Розглядаючи наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід виходити з того, що відповідно до відомостей обвинувального акту не встановлено знаряддя вчинення кримінального правопорушення, про яке відомо обвинуваченому, що свідчить про можливість знищення, переховування або спотворення ним речей, що мають значення для кримінального провадження.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, будучи на свободі, та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, що є вагомим психологічним фактором, ОСОБА_6 може впливати на свідків, експертів, як ще не допитані в судовому засіданні. При цьому судом враховується враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК), таким чином на даний час існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що в умовах воєнного стану, який оголошено по всій території України, обвинувачений ОСОБА_6 , який не працює, міцних соціальних зв'язків не має, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, беручи до уваги доведеність обґрунтованості підозри, ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які є існуючими та своєї актуальності не втратили, а також серйозність обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, суд вважає, що альтернативні запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, встановлені ризики є дійсними та триваючими, обставин для зміни обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який не встановлено.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179, 183, 193, 194, 197, 331, 369- 372, 376, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 23 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для виконання та вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Повний текст ухвали складено 26.11.2025.
Суддя ОСОБА_1