25 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 680/390/25
Провадження № 22-ц/820/2299/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» на заочне рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області в складі судді Олійник А.О. від 26 серпня 2025 року.
Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, -
У червні 2025 року позивач ТОВ «Кошельок», звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказував, що 10 грудня 2021 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір № 2999818177-542077 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Договір підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», шляхом направлення відповідачу на його номер телефону одноразового ідентифікатора «8448».
Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7560 грн. шляхом перерахування на банківську картку відповідача, на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідач не виконав зобов'язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яка станом на 15 червня 2025 року становить 23532,77 грн., з яких заборгованість за кредитом - 7560 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 15972,77 грн.
За наведених обставин позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 23532,77 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.
Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2025 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Кошельок» просить скасувати рішення суду як незаконне та задовольнити позов. Суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором з посиланням на недоведеність укладення договору, оскільки на ньому відсутній підпис відповідача. До позовної заяви у справі дійсно додано копію договору, на якій відсутній підпис, зокрема, відповідача. Це обумовлено тим, що на стадії підписання, а саме генерації його індивідуальної частини, стався збій в ІТС позивача. Проте, враховуючи здійснення відповідачем алгоритму дій щодо укладення договору, а також виконання цього Договору, зазначене свідчить лише про дефект письмової форми договору при відсутності дефекту волевиявлення відповідача на його укладення.
Судом не враховано, що договір № 2999818177-542077 від 10.12.2021 року укладено сторонами за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Відповідач, використовуючи номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікувався в ІТС та зайшов в особистий кабінет, позивач перевірив статус клієнта, далі відповідач надав всю необхідну інформацію для належної пропозиції, після чого відбулося погодження заявки на кредит, та позивачем сформовано пропозицію укласти Договір, далі позивач направив (розмістив) відповідачу в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови Договору; після цього відповідачу на номер телефону відправлено смс-повідомлення про успішний розгляд його заявки на кредит та необхідність ознайомитися з договором в особистому кабінеті. Позивач відправив в смс-повідомленні на номер телефону відповідача одноразовий ідентифікатор 8448, відповідач ознайомився з офертою позивача та прийняв її умови. Далі відповідач надіслав позивачу акцепт та підписав Договір одноразовим ідентифікатором 8448. Після цього в особистому кабінеті відповідача відобразився підписаний Договір та додатки до нього, а також Правила для цілодобового онлайн-доступу. 10.12.2021 року о 13:00:07 через платіжну систему XPAY Group LLC проведено зарахування на карту клієнта НОМЕР_2 ; Order ID транзакції - 47229349; Опис замовлення - Видача кредитних коштів, Договір позики № 2999818177-542077.
ОСОБА_1 неодноразово отримував кредити за допомогою ІТС Позивача, які своєчасно повертав (за Правилами наступний кредит надається при умові повернення попереднього ( п.4.2.). Отже, підтверджено наявність доступу відповідача до вказаної картки, яка використовувалася відповідачем не тільки при укладенні кредитного договору, який є предметом спору в даній справі, а й в попередніх правовідносинах між сторонами, та які виконані належно.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, судом встановлено, що відповідно до договору № 2999818177-542077 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 10 грудня 2021 року (далі - Договір) ТОВ «Кошельок» (кредитодавець) зобов'язується надати ОСОБА_1 (позичальнику) кредит у сумі 7560,00 гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1 договору).
Кредит надається строком на 16 днів («Лояльний період»), початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця (пункт 2.1 договору).
Відповідно до пункту 9.1. Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
Відповідно до пункту 9.5 сторони діи?шли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості електронного підпису Позичальника буде використовуватись одноразовии? ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону Украі?ни «Про електронну комерцію».
Кредит надається позичальнику згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказании? позичальником у заявці (пункт 2.4 договору).
Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» та виписки по рахунку № НОМЕР_3 банківська карта № НОМЕР_3 емітована на ім'я ОСОБА_2 , на рахунок якої зараховано грошові кошти у розмірі 7560 грн. 10 грудня 2021 року.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено факт укладення спірного договору, в тому числі в електронній формі та відсутні докази надання відповідачу та отримання ним кредитних коштів.
Так, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).
За змістом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).
Згідно з частинами 3-4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з ч.6 ст. 11 цього Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.12 ст. 11 Закону)
За статтею 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч. 2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції відповідно до ст. 89 ЦПК України дав належну оцінку представленим доказам і правильно констатував, що надана копія договору №2999818177-542077 від 10 грудня 2021 року не містить відомостей про підписання його відповідачем, зокрема, одноразовим ідентифікатором.
У справі також відсутні докази здійснення відповідачем алгоритму дій щодо укладення договору в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Кошельок» з відображенням хронології таких дій, а також виконання відповідачем умов цього договору.
Як встановлено судом першої інстанції з повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» та виписки по рахунку № НОМЕР_3 , банківська карта НОМЕР_3 , на яку зараховано грошові кошти позивачем в сумі 7560 грн. 10.12.2021 року, не належить відповідачу, а емітована на ім'я іншої особи, ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 2.4 спірного договору кредит надається позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказании? позичальником у заявці.
Вказана заявка до матеріалів справи не долучена, а договір не містить положень щодо зарахування коштів на рахунок НОМЕР_3 .
Тому твердження апелянта про зарахування 7560 грн. позики на картку № НОМЕР_3 , що нібито вказана відповідачем, не ґрунтується на достатніх доказах.
Отже, судом правильно встановлено, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів за договором позики.
За наведених обставин правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» залишити без задоволення.
Заочне рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 25 листопада 2025 року.
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк