Справа № 686/18580/25
Провадження № 2-а/686/345/25
13 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Палінчака О.М.,
за участю секретаря судового засідання Цибульської Г.В.,
представника відповідача
Василиківа М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
01 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з означеним адміністративним позовом.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що виконувачем обов'язків начальника відділу з питань охорони, раціонального використання природних ресурсів та благоустрою виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради ОСОБА_2 було складено відносно позивача ОСОБА_1 протокол № 3/01-16 про адміністративне правопорушення від 06.05.2025 року та інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Вказаний протокол був направлений на розгляд до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, якою було розглянуто матеріали протоколу та винесено постанову № 05-1 від 24.06.2025 року.
Відповідно до постанови № 05-1 від 24.06.2025 року позивач ОСОБА_1 був визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 152 КУпАП. На підставі ст. 22 КУпАП позивачеві було оголошено усне зауваження без накладення штрафу.
ОСОБА_1 вважає зазначену постанову незаконною та винесеною з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки позивач є військовослужбовцем Збройних сил України, а Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме у ст. 15 визначено за які правопорушення військовослужбовець Збройних сил України притягується до адміністративної відповідальності на загальних підставах, а саме у порядку визначеному КУпАП, до яких ст. 152 КУпАП не належить. Також зазначає, що зі змістом протоколу № 3/01-16 від 06.05.2025 року він не був ознайомлений і не був присутнім під час його складання.
Також зазначає, що згідно протоколу № 3/01-16 від 06.05.2025 року встановлено, факт неналежного утримання територій колишнього військового профілакторію за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, будівля та територія колишнього військового профілакторію знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . На фотоматеріалах, долучених до протоколу, зображено невідоме позивачу місце.
Згідно наказу Начальника Старокостянтинівського гарнізону № 51 від 23.12.2024 року територія колишнього профілакторію ( АДРЕСА_2 ) закріплена за військовою частиною НОМЕР_1 . Відповідно до п. 3 вказаного наказу призначено відповідальними командирів військових частин, керівників установ, підприємств (колонка 7 додатку), за майно яке закріплене за військовою частиною: за правильну експлуатацію та протипожежний стан, використання за цільовим та функціональним призначенням, за охорону та збереження, за підтримання в належному стані, в тому числі дотримання норм і правил санітарії та пожежної безпеки в будівлях, спорудах, на території закріплених військових містечок і на прилеглій території, прибирання території закріплених військових містечок, території закріпленої для прибирання і прилеглої до них території, дотримання на них чистоти та порядку.
На підставі рішення т.в.о. Головнокомандувача Збройних Сил України від 29.06.2024 року № 97136/С, нерухоме військове майно (земельна ділянка колишнього радгоспу «Хмельницький») закріплюється за військовою частиною НОМЕР_2 на праві оперативного управління згідно акта приймання (передачі) будівель, споруд і території військового містечка.
Зазначені вище обставини були відомі посадовим особам відділу з питань охорони, раціонального використання природних ресурсів та благоустрою виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради до складання протоколу, оскільки були зазначені в листі вих. № 577/1129 від 10.03.2025 року. Також вказані обставини були доведені Адміністративній комісії у письмових поясненнях та доданих до них підтверджуючих документах, однак не прийняті до уваги. Зазначені обставини вказують на відсутність події і складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
У зв'язку з наведеним, просить суд скасувати постанову № 05-1 від 24.06.2025 року Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Ухвалою суду від 04 липня 2025 року у зазначеній справі відкрито провадження та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явися, 13 листопада 2025 року його представник Мевша Д.В. подав до суду заяву про розгляд справи у його та позивача відсутності, вимоги позову підтримав.
Представник відповідача адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради Василиків М.В. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідачем не було жодних порушень закону.
Суд, вивчивши й дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Частина перша статті 2 КАС України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 КАС України однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є верховенство права. Згідно із вказаним принципом людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
06 травня 2025 року виконувачем обов'язків начальника відділу з питань охорони, раціонального використання природних ресурсів та благоустрою виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Гуменюком М.І. відносно позивача ОСОБА_1 було складено протокол № 3/01-16 про адміністративне правопорушення, згідно якого йому інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Вказаний протокол був направлений на розгляд до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Хмельницької міської ради.
Адміністративною комісією Виконавчого комітету Хмельницької міської ради було розглянуто матеріали протоколу № 3/01-16 про адміністративне правопорушення від 06.05.2025 року та винесено постанову № 05-1 від 24.06.2025 року.
Відповідно до постанови № 05-1 від 24.06.2025 року позивач був визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 152 КУпАП. На підставі ст. 22 КУпАП позивачеві було оголошено усне зауваження без накладення штрафу за те, що 14 год. 30 хв. 06 травня 2025 року встановлено неналежне утримання території колишнього військового профілакторію по АДРЕСА_1 на території колишнього військового радгоспу, а саме, забур'яненість, заростання чагарниками, засмічення побутовими відходами, що є порушенням пункту 2 розділу ІІІ Правил благоустрою територій населених пунктів Старокостянтинівської міської територіальної громади.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Згідно ст. 152 КУпАП, Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення).
За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 152 КУпАП.
Так, судом встановлено, що згідно наказу Начальника Старокостянтинівського гарнізону № 51 від 23.12.2024 року визначено, що територія колишнього профілакторію ( АДРЕСА_2 ) закріплена за військовою частиною НОМЕР_1 .
Згідно п. 3 вказаного наказу призначено відповідальними командирів військових частин, керівників установ, підприємств (колонка 7 додатку), за майно яке закріплене за військовою частиною: за правильну експлуатацію та протипожежний стан, використання за цільовим та функціональним призначенням, за охорону та збереження, за підтримання в належному стані, в тому числі дотримання норм і правил санітарії та пожежної безпеки в будівлях, спорудах, на території закріплених військових містечок і на прилеглій території, прибирання території закріплених військових містечок, території закріпленої для прибирання і прилеглої до них території, дотримання на них чистоти та порядку.
На підставі рішення т.в.о. Головнокомандувача Збройних Сил України від 29.06.2024 року № 97136/С, нерухоме військове майно (земельна ділянка колишнього радгоспу «Хмельницький»), закріплюється за військовою частиною НОМЕР_2 , на праві оперативного управління згідно акта приймання (передачі) будівель, споруд і території військового містечка. Копія акту приймання(передачі) для утримання та експлуатації будівель, споруд і територій військового містечка № 9 від 18.07.2024 року.
Відповідачем не надано суду доказів наявності правових підстав покладення відповідальності за утримання території за адресою: АДРЕСА_1 на позивача ОСОБА_1 . Отже, відповідачем не доведено наявність всіх елементів адміністративного правопорушення, що є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням наведеного, суд висновує про правомірність вимог ОСОБА_1 щодо скасування постанови № 05-1 від 24.06.2025 року Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справі Barbera, Messequeand Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (пункт 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1)
Оскільки відповідач - суб'єкт владних повноважень не надав доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Отже, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення та, як наслідок, про неправомірність притягнення його до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність належних доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову № 05-1 від 24.06.2025 року Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Повне рішення суду складено 13 листопада 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 - РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Адміністративна комісія Виконавчого комітету Хмельницької міської ради - код ЄДРПОУ 04060772, адреса: м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3.
Суддя: О.М. Палінчак