іменем України
(заочне)
Справа № 686/18001/25
Провадження № 2/684/303/2025
25 листопада 2025 року селище Стара Синява
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Галиш І.Б.
за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» за допомогою електронної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором в розмірі 68743,03 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 30 серпня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22039000529474 у вигляді електронного документа, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів розміщений на офіційному сайті банку та індивідуальної частини. Згідно договору, банк зобов'язується передати позичальнику грошові кошти, у тимчасове платне користування, а клієнт зобов'язується повернути суму грошових коштів та сплатити плату за кредит (проценти та комісії).
28 березня 2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» і ТОВ «Цикл Фінанс» був укладений договір факторингу № 28/03/24 року за яким ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №22039000529474. Станом на момент набуття права вимоги заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 22039000529474 від 30 серпня 2021 року становила 68743,03 гривень, яка складалася з: 41040,25 грн. заборгованість по тілу кредиту, 0,63 грн. заборгованість по відсотках та 27702,15 гривень заборгованість за комісією.
На підставі викладеного ТОВ «Цикл Фінанс» просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором кредиту № 22039000529474 від 30 серпня 2021 року в сумі 68743,03 гривень, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 01 липня 2025 року справу №686/18001/25 за позовом ТОВ «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №22039000529474 від 30.08.2021 року, в розмірі 68743,03 грн, передано за підсудністю до Старосинявського районного суду Хмельницької області.
Ухвалою Старосинявського районного суду від 25 вересня 2025 року прийнято дану справу та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, при звернені до суду з позовом просив розгляд справи проводити в його відсутності, не заперечує щодо постановленням заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подавав.
Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, ухвалою суду від 25 листопада 2025 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 30 серпня 2021 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №22039000529474.
Згідно п. 1.2 Договору згідно якого банк надав відповідачу грошові кошти в розмірі 37200,00 грн. із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами строком на 24 місяців, із кінцевою датою повернення кредиту 30 серпня 2023 року. Визначена процентна ставка за користування кредитом, яка є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом 0,001 % річних, договором визначено щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості з 30.08.2021 по 29.03.2022- 7% від суми кредиту, з 30.03.2022 по 29.09.2022 - 5,5 % від суми кредиту, з 30.09.2022 по 29.03.2023 - 4 % від суми кредиту, з 30.03.2023 по 30.08.2023 - 2,25 % від суми кредиту.
Згідно п. 1.3. договору кредит надається шляхом зарахування суми на поточний рахунок клієнта НОМЕР_1 відкритий в АТ «Банк Кредит Дніпро».
Згідно Договору Банк формує Графік платежів, який викладено в розділі 4 цього Договору, із зазначенням сум погашення основного боргу за Кредитом, сплати процентів за користування Кредитом, Щомісячної комісії, вартості всіх супутніх послуг, реальної процентної ставки та ін.
28 березня 2024 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №28/03/24, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора, в тому числі до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 28/03/24 від 28 березня 2024 року ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №22039000529474 від 30 серпня 2021 року в загальному розмірі 68743,03 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 41040,25 грн, заборгованості по відсотках 0,63 грн та заборгованості по комісії - 27702,15 грн.
Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.12 ЦПК України).
У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту. Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі №569/8962/16-ц.
Так, в порушення умов укладеного договору № 22039000529474, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором в установлений строк не виконав ні первісному, ні новому кредитору, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами перед позивачем ТОВ «Цикл Фінанс», який набув права грошової вимоги за вказаним договором.
В даному випадку позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідача на свою користь борг за кредитним договором № 22039000529474 від 30 серпня 2021 року у розмірі 41041,88 грн., з яких: 41040,25 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 0,63 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Позивачем на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подано до суду розрахунок за кредитним договором № 22039000529474 від 30 серпня 2021 року, також на підтвердження розміру заборгованості до справи долучені виписки по особовому рахунку за період з 30 серпня 2021 року по 27 березня 2024 року.
Відповідачем не спростовано наявність укладеного кредитного договору, як і не надано доказів належного виконання умов договору в строки, визначені договором, а тому суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №22039000529474 від 30 серпня 2021 року в розмірі 41040,88, грн., яка складається з 41040,25 грн заборгованості по тілу кредиту та 0,63 грн заборгованості по відсотках.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості по комісії в розмірі 27702,15 грн, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Частинами 2,3 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до ч.2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, ЗУ «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит Банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (провадження №14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.
З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги кредитодавця, пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, кредитодавцем в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які кредитодавцем встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
У зв'язку з вище вказаним позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії в розмірі 27702,15 грн не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1446,17 грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 59,70 %).
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч.1 п.1, ч.3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи та входять до складу судових витрат.
Згідно договору №43453613 про надання правової допомоги від 02 січня 2025 правову допомогу позивачу у справі надає адвокат Кеню Д.В. (свідоцтво №10682/10 від 25.07.2022. Відповідно до додаткової угоди №22039000529474 до договору №43453613 від 02 січня 2025 року адвокат здійснює представництво та захист прав клієнта у справі щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Згідно акту №22039000529474 від 03 червня 2025 року, по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 вартість надання юридичної допомоги становить 5000,00 грн.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, беручи до уваги складність справи та обсяг виконаних робіт, характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінивши надані докази щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 551, 610,612,616, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 код ЄДРПОУ 43453613, НОМЕР_3 у АТ «Сенс Банк», МФО 300346) заборгованість за кредитним договором №22039000529474 від 30 серпня 2021 року в розмірі 41040,88 грн, з яких тіло кредиту 41040,25 грн, відсотки 0,63 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 код ЄДРПОУ 43453613, НОМЕР_3 у АТ «Сенс Банк», МФО 300346) витрати на сплату судового збору в розмірі 1446,17 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, а всього 4446,17 грн.
У решті вимог позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 код ЄДРПОУ 43453613.
Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне заочне судове рішення складено 25 листопада 2025 року.
Головуюча суддя Галиш І.Б.