Справа № 682/2345/25
Провадження № 2/682/1379/2025
26 листопада 2025 року
Славутський міськрайонний суд
Хмельницької області у складі:
головуючого судді Мотонок Т.Я.,
за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута цивільну справу № 682/2345/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Славутського міськрайонного суду Хмельницької області надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування поданого позову позивач вказує, що 11.02.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) № 11.02.2025-100001785.
ОСОБА_1 11.02.2025 електронним цифровим підписом підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на його рахунок кошти у розмірі 20000 грн., а отже акцептовано умови Договору. Позичальником під час укладення кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 2000 грн., строком на 168 днів.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 5 % від суми Кредиту та дорівнює 1000 грн. 00 коп. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 1000 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
Неустойка: 300 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 60600 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 20000 грн., по процентам в розмірі 26600 грн., неустойка -10000 грн., комісії - 4000 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
За таких обставин представник позивача звернувся до суду та просив: стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 11.02.2025-100001785 в сумі 60600 грн., а також суму сплаченого Позивачем судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Ухвалою суду від 10.09.2025 провадження у справі відкрито та призначено розгляд у відкритому судовому засіданні на 20.10.2025.
20.10.2025 розгляд справи було відкладено у зв'язку із неявкою відповідача до суду.
26.11.2025 в призначений час учасники справи до суду не з'явились.
Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр». Проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Подав до суду письмові пояснення, в яких проти задоволення позову заперечує. Вказує, що розрахунок позовних вимог здійснено з грубими порушеннями вимог законодавства, а саме: нараховано проценти у сумі, яка значно перевищує тіло кредиту, застосовано незаконні комісії, а також заявлено штрафні санкції, які не можуть бути стягнуті відповідно до чинного законодавства. Позивач посилається на нібито укладений електронний кредитний договір, однак до справи додано лише текст договору та «паспорт кредиту», без доказів, що саме Відповідач підписав (акцептував) цей документ. На думку відповідача, позивач не подав доказів: що телефонний номер належав Відповідачу на момент укладення договору; що саме Відповідач отримував SMS із кодами підтвердження; що номер було зареєстровано на Відповідача; що IP-адреси належали його пристроям; що електронні дії здійснював саме Відповідач. Таким чином, відповідач просив суд: відмовити у задоволенні позову ТОВ «Споживчий центр» у частині стягнення комісій, штрафів та пені; зменшити суму процентів до рівня 50% від суми тіла кредиту, як таких, що явно несправедливі та порушують баланс інтересів сторін; визначити реальний розмір заборгованості без урахування комісій, штрафів та надмірних процентів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 11.02.2025-100001785 (кредитної лінії) від 11.02.2025.
Відповідно до умов Договору, позичальнику надано кредит у розмірі - 20000 рн., що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 27.08.2025 № 108-2708, строком на 168 днів (а.с. 25).
Згідно пропозиції про укладення договору (оферта) від 11.02.2025, електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається Кредитодавцем та Позичальником у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію". Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на веб-сайті Кредитодавця, заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті. Технологія (порядок) укладення електронного кредитного договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору: Кредитодавець розміщує на власному веб-сайті пропозицію укласти електронний договір (оферту). Позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний Позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на веб-сайті. Позичальник в особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця обирає умови, на яких бажає укласти електронний кредитний договір. У випадку погодження Кредитодавця на обрані Позичальником умови Кредитодавець у особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця направляє Позичальнику пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) та заявку, підписані кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника Кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу, а також формує формуляр форми відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) в електронній формі для її заповнення та підписання Позичальником. Також для підписання Позичальником відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) позичальнику передається одноразовий ідентифікатор в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний Позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на веб-сайті. Позичальник, який прийняв (акцептував) пропозицію укласти електронний договір на умовах, викладених у вищевказаних пропозиції про укладення кредитного договору (оферту) та заявці, підписує відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отриманим ним у вищевказаному порядку.
Згідно п. 4.1 Договору, кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-1880.
Варто зауважити, що згідно відповіді АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» від 18.09.2025 № БТ/Е13552, в банку на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку 11.02.2025 відбулось зарахування 20000 грн. (а.с. 48-51).
Зазначена вище оферта підписана позичальником одноразовим ідентифікатором Е312, який був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_3 (а.с. 16-19).
Із заяви на отримання кредиту слідує, що датою надання/видачі кредиту є 11.02.2025; сума Кредиту: 20000 грн. 00 коп., строк, на який надається Кредит - 168 днів з дати його надання.; дата повернення (виплати) кредиту - 28.07.2025.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 5 % від суми Кредиту та дорівнює 1000 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 1000 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов'язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.
Неустойка: 300 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання (а.с. 19-20).
Заявка та відповідь позичальника підписані позичальником одноразовим ідентифікатором Е312 (а.с. 20-21).
Паспорт споживчого кредиту підписано позичальником одноразовим ідентифікатором А312 (а.с. 23-24).
Позичальник ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 11.02.2025-100001785 пройшов ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку (а.с. 31).
Із довідки-розрахунку заборгованості слідує, що Відповідач має заборгованість перед кредитором в сумі 60600 грн., що складається з: основного боргу 20000 грн., проценти -26600 грн., 10000 грн. - неустойка, 1000 грн. - комісія за надання кредиту, 3000 грн. - комісія за обслуговування кредиту (а.с. 14).
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину (позиція Верховного Суду у постанові № 524/5556/19 від 12.01.2021, у постанові №127/33824/19 від 07.10.2020).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем фактично отримано кредитні кошти, які ним не повернуто. Отримані відповідачем кредитні кошти відображені в розрахунку заборгованості.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, з відповідача слід стягнути на користь позивача нараховану заборгованість по кредитному договору, а саме: основного боргу 20000 грн., проценти -26600 грн..
Щодо комісії за надання кредиту в сумі 1000 грн. суд вказує на наступні обставини:
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Таким чином, комісія за надання кредиту, з врахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування», відноситься до платежів, передбачених договорами про споживчий кредит.
Тому, суд вважає що з відповідача слід стягнути на користь позивача комісію за надання кредиту в сумі 1000 грн.00 коп.
Щодо стягнення із відповідача 3000 грн. комісії за обслуговування кредиту, судом враховується, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року № 496/3134/19, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. За змістом загальних норм права об'єктом зобов'язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь. У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів. Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що за будь-яких обставин нарахування плати за обслуговування кредиту без зазначення переліку послуг та їх вартості, а також без надання доказів про те, що вказані послуги надавалися відповідачці, суперечить ч.1-2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а нарахування плати за надання інформації про кредит є безпідставним, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту - 3000 грн.
Щодо стягнення неустойки в розмірі 10000 грн., суд зважає на таке.
Відповідно п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 62 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки неустойка за невиконання зобов'язання за договором нарахована за період воєнного стану, позивачу в стягненні неустойки в сумі 10000 грн слід відмовити.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позов заявлено на суму 60600 грн., позов задоволено на суму 47600 грн., тобто 78,57 %, таким чином з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 1902,55 грн. (2422,40 х 78,54% = 1902,55 грн.).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 223, 263-265, 274, 352-355 ЦПК України, суд
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 11.02.2025-100001785 від 11.02.2025 у розмірі 47600 грн. (сорок сім тисяч шістсот гривень).
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1902,55 грн. (одна тисяча дев'ятсот дві гривні п'ятдесят п'ять гривень) судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 )
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено: 26.11.2025.
Суддя Мотонок Т. Я.