07.11.2025 Справа №607/21806/25 Провадження №1-кп/607/1981/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши кримінальне провадження №12025211040001592, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Передмірка Лановецького району Тернопільської області, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше несудженого,
про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.289, ч.3 ст.357 КК України, -
встановив:
У період часу з 21 год. 10 хв. по 21 год. 30 хв. 16.09.2025 року ОСОБА_4 перебував неподалік гаражу № НОМЕР_1 на території гаражного кооперативу «Енергетик», що на проспекті Злуки, 2А у м Тернополі, де побачив припаркований автомобіль марки «Toyota Corolla», чорного кольору з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 . У нього виник умисел незаконно заволодіти цим транспортним засобом. Реалізуючи свій умисел 16.09.2025 у період часу з 21 год. 10 хв. по 21 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік гаражу №24 на території гаражного кооперативу «Енергетик», що на проспекті Злуки, 2А у м.Тернополі, скориставшись тим, що автомобіль марки «Toyota Corolla», чорного кольору, із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , 2013 року випуску був без нагляду, без законних на те підстав і без дозволу власника, умисно шляхом розбиття лівого переднього вікна металевим предметом циліндричної форми незаконно проник до салону. Діючи умисно, таємно, із корисливого мотиву, з метою протиправного вилучення цього транспортного засобу у власника, всупереч його волі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, немаючи права на володіння, розпорядження та користування автомобілем марки «Toyota Corolla» ОСОБА_4 встановив контроль над транспортним засобом, здійснивши ним рух з місця первинного знаходження на відстань 9,5 метрів до металевої огорожі.
Крім того, 16.09.2025 року у період часу з 21 год. 10 хв. по 21 год. 30 хв., після вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом марки «Toyota Corolla», чорного кольору, р.н. НОМЕР_2 , 2013 року випуску, власником якого є ОСОБА_6 , перебуваючи у салоні ОСОБА_4 виявив важливий особистий документ - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Toyota Corolla», р.н. НОМЕР_2 , серія НОМЕР_3 , дата видачі 20.08.2017 року, орган, що видав Калуське ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області. У цей час в ОСОБА_4 виник умисел незаконно заволодіти ним. ОСОБА_4 , розуміючи, що важливий особистий документ - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Toyota Corolla», р.н. НОМЕР_2 , серія НОМЕР_3 , дата видачі 20.08.2017, орган, що видав Калуське ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області, містить обов'язкові реквізити, що дають змогу встановити особу, якій належать даний документ, втрата якого істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, умисно з корисливого мотиву таємно викрав цей важливий особистий документ і втік з місця скоєння кримінального правопорушення.
В порядку передбаченому ст.348 КПК України, на передбачені законом запитання, обвинувачений ОСОБА_4 надав відповіді: суть обвинувачення зрозуміла; вину визнає, бажає надавати показання.
Враховуючи, що учасники судового провадження не заперечували, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним досліджувати докази щодо обставин, які ніким не оспорюються. Суд постановив ухвалу допитати обвинуваченого ОСОБА_4 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав показання: 16.09.2025 року в період часу з 21 год. 10 хв. по 21 год. 30 хв. він був неподалік гаражу № НОМЕР_1 на території гаражного кооперативу «Енергетик», що по проспекту Злуки, 2А у м.Тернополі, де розбив ліве переднє вікно автомобіля «Toyota Corolla», чорного кольору, р.н. НОМЕР_2 , металевим предметом та проник до салону і поїхав ним. Заподіяну шкоду відшкодував, з потерпілим примирився. Вину визнає повністю. Все відбувалося, як зазначено в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється.
Суд вважає, що визнання обвинуваченим ОСОБА_4 вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів і надані показання є належними і допустимими доказами його винуватості. За таких обставин суд прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконного заволодіння транспортним засобом вартістю від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та ч.3 ст.357 КК України, тобто незаконного заволодіння будь-яким способом важливим особистим документом. Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано правильно.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, його молодий вік, стан здоров'я, відомості які його характеризують та обставини, які пом'якшують покарання це визнання вини, щире каяття, сприяння встановленню істини, добровільне відшкодування завданої шкоди, примирення з потерпілим ОСОБА_6 .
З метою виправлення ОСОБА_4 і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень йому треба призначити покарання за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі, без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки він притягується до кримінальної відповідальності вперше, його діями тяжких наслідків не заподіяно та за ч.3 ст.357 КК України у виді штрафу. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 необхідно призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на певний строк, без конфіскації майна.
В контексті ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Суд вважає, що враховуючи особу винного і наявність кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, прохання потерпілого ОСОБА_6 не карати суворо обвинуваченого, правову позицію прокурора ОСОБА_3 про призначення покарання з випробуванням, передання заставодавцем 60560 грн. застави на потреби Збройних сил України за проханням обвинуваченого ОСОБА_4 , він може бути перевихований від ізоляції від суспільства, тому його доцільно звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, в порядку передбаченому ст.75 КК України, з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 вересня 2025 року до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн. Вказаний розмір застави внесено заставодавцем ОСОБА_7 на депозитний рахунок: код отримувача 26198838, отримувач ТУ ДСА України у Тернопільській області, рахунок отримувача UA358201720355219001000003454, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.4548522494.1 від 18 вересня 2025 року. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 20 жовтня 2025 року № 793/2025, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4643-IX від 21 жовтня 2025 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні до на 90 діб. Отже, на території України відбуваються воєнні дії, тому є необхідність підтримувати обороноздатність української армії з метою протистояння ворогу, сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсічі агресії.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно з ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
З урахуванням нормативних приписів, перерахування застави за вказівкою заставодавця на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримання Збройних Сил України, в період воєнного стану в Україні, не суперечить загальним засадам кримінального провадження і є виправданим не лише для виконання завдань кримінального провадження, але й для забезпечення обороноздатності країни в умовах збройної агресії проти України. Оскільки, застава в дохід держави не звернута власник грошей добровільно розпорядився щодо їх перерахування на спеціальний рахунок Збройних Сил України. Враховуючи наведені обставини запобіжний захід необхідно скасувати, а внесену заставу перерахувати на потреби Збройних Сил України.
Обвинувачений не заперечував розміру витрат на залучення експертів і підстав для їх стягнення. Отже, витрати на залучення експертів, які зазначено в обвинувальному акті та підтверджено довідками про вартість, підлягають до стягнення ОСОБА_4 на користь держави Україна.
В порядку передбаченому ч.4 ст.174 КПК України накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 вересня 2025 року, справа ЄУН - 607/19298/25 на транспортний засіб марки «TOYOTA» моделі «COROLLA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 ; ключ до вказаного транспортного засобу; металевий предмет циліндричної форми, арешт необхідно скасувати.
Речові докази: транспортний засіб марки «TOYOTA» моделі «COROLLA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , чорного кольору, який належить ОСОБА_6 ; 1 (один) ключ до транспортного засобу, що поміщено у спец-упакування №CRI1122274, слід повернути ОСОБА_6 ; 1 (один) металевий предмет циліндричної форми, що поміщено у сейф-упакування №WAR1886934, слід знищити.
Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, Главою 28 КПК України, 75, 76, статтею статями 289, 357 КК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.289 КК України та ч.3 ст.357 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна;
- за ч.3 ст.357 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, без конфіскації майна.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, з випробуванням та встановити йому іспитовий строк - 2 (два) роки.
Згідно з ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_4 покласти обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у виді застави обраний ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_8 від 18 вересня 2025 року ОСОБА_4 , скасувати.
Заставу в сумі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, внесену 18 вересня 2025 року заставодавцем ОСОБА_7 за ОСОБА_4 , на депозитний рахунок: код отримувача 26198838, отримувач ТУ ДСА України у Тернопільській області, рахунок отримувача UA358201720355219001000003454, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.4548522494.1 від 18 вересня 2025 року, перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з наступними реквізитами: Банк: Національний банк України; МФО 300001; Рахунок № UA843000010000000047330992708; код ЄДРПОУ 00032106; Отримувач: Національний банк України.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави Україна 8468 (вісім тисяч чотириста шістдесят вісім) гривень 30 (тридцять) копійок витрат на залучення експертів.
Скасувати арешт на транспортний засіб марки «TOYOTA» моделі «COROLLA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , ключ до вказаного транспортного засобу, металевий предмет циліндричної форми, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 вересня 2025 року, справа ЄУН - 607/19298/25.
Речові докази:
- транспортний засіб марки «TOYOTA» моделі «COROLLA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , чорного кольору, який належить ОСОБА_6 ; 1 (один) ключ до транспортного засобу, що поміщено у спец-упакування №CRI1122274, повернути ОСОБА_6 ;
- 1 (один) металевий предмет циліндричної форми, що поміщено у сейф-упакування №WAR1886934, знищити.
Копію вироку негайно вручити сторонам.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляції, особами визначеними у ст.393 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Судове рішення не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Судове рішення, що набрало законної сили звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Головуючий суддяОСОБА_1