26.11.2025 Справа №607/21167/25 Провадження №2-а/607/770/2025
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючої судді Воробель Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Ходань С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Сампара Надія Миронівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
за участю:
представника позивача - адвоката Сампари Н.М.,
встановив:
09.10.2025 через підсистему «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сампара Н.М., звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить: поновити строк подання позовної заяви (строк позовної давності); постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 3/233 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн, скасувати; провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; судові витрати покласти на відповідача.
10.10.2025 вказана позовна заява зареєстрована через канцелярію суду.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує, що: 21.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову №3/233 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 .
Щодо виконання постанови №3/233, 28.07.2025 відкрито виконавче провадження № 78712032 стосовно ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 34 000 грн на користь держави. 30.09.2025 ОСОБА_1 отримав оскаржувану постанову, після чого він звернувся до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги щодо призначення безоплатного адвоката. 02.10.2025 адвокату Сампарі Н.М. видано доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 у справі щодо оскарження постанови. Вважає, що саме з цієї дати слід обраховувати строк подання позовної заяви, тому він не є пропущеним, якщо суд прийде до зворотного переконання, просить поновити його.
Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого правопорушення, з огляду на таке.
ОСОБА_1 жодних повісток не отримував. Відповідачем не надано до оскаржуваної постанови копію повістки/розпорядження/виклику, яка б доводила, що ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 на конкретну дату та час, не надано доказів, що він отримав вказану повістку особисто або відмовився від отримання, про що зроблене відповідне застереження про відмову від її отримання, та не надано доказів, що факт неявки ОСОБА_1 зафіксовано відповідним актом, акт не долучено до оскаржуваної постанови. Окрім цього, жодних доказів щодо складання Акту відмови від отримання повістки та отримання копії такого Акту не здійснювалося, відповідно Акту відмови про отримання повістки не було складено та сам факт відмови від отримання повістки ОСОБА_1 нічим не підтверджено.
Звертає увагу суду на те, що стосовно ОСОБА_1 було складено ІНФОРМАЦІЯ_4 дві постанови, відповідно до яких позивача притягнено до адміністративної відповідальності за одне і те ж саме адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Окрім цього, зазначає, що у позивача є проблеми зі здоров'ям, що підтверджується актом дослідження стану здоров'я призовника, виданим Тернопільською обласною клінічною лікарнею. В даному акті зазначено, що ОСОБА_1 має вроджену ваду серця, що підтверджується ехокардіографією та кардіограмою.
15.10.2025 ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач, будучи належним чином сповіщений про зміст позовної заяви та відкриття провадження у справі, не скористався правом на подачу відзиву.
27.10.2025 розгляд справи було відкладено на 21.11.2025 о 11:50, оскільки представник відповідача у судове засідання не з'явився без повідомлення причин неявки, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце цього засідання.
05.11.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь представника позивача Сампари Н.М. на відзив, у якій зазначає, що 04.11.2025 стороною позивача отримано відзив на позовну заяву за допомогою засобів поштового зв'язку, а не за допомогою електронного кабінету системи «Електронний суд».
Вказує, що вручення повістки 13.03.2025 о 15:20 для прибуття для проходження ВЛК 13.03.2025 о 19:00 є неправомірним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства. У випадку вручення повістки 13.03.2025, нею може встановлюватися обов'язок прибути не раніше як через 10 діб. Вважає, що повістка від 13.03.2025 №284 є такою, що не несе жодних правових наслідків для ОСОБА_1 та не створює обов'язків, тобто є нікчемною. Отже, навіть якщо виходити з позиції відповідача, що ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки, що підтверджується актом відмови від отримання повістки від 13.03.2025, то він відмовився від такого отримання правомірно та на підставі вимог чинного законодавства. Відповідачем не надано копію повістки, яка б доводила, що ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 на конкретну дату та час, за 10 діб до такої дати. Інших заперечень щодо мотивів позовної заяви, відзив на позовну заяву не містить.
Вимоги, викладені у відповіді на відзив, є аналогічними позовним вимогам.
У судовому засіданні 21.11.2025 представник позивача Сампара Н.М. просила відповідь на відзив розглядати як додаткові пояснення. Позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 21.11.2025 повторно не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду даної справи та розгляду справи без його участі не подавав. У встановлений судом строк відзиву у цій справі не подав та із клопотанням про продовження строку на його подання не звертався.
За наявності вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів відповідно до останнього абзацу ч. 3 ст. 205 КАС України.
Суд, заслухавши доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази у справі, дійшов такого висновку:
- щодо поновлення строку звернення до суду, слід зазначити таке.
Частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з ч. 1 ст. 121 КУпАП суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 21.05.2025. Зі змісту цієї постанови вбачається, що копію постанови №3/233 від 21.05.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 отримав 30.09.2025, що підтверджується його підписом.
У позовній заяві представник позивача вказала, що 28.07.2025 відкрито виконавче провадження № 78712032 стосовно ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 34 000 грн на користь держави. 30.09.2025 ОСОБА_1 отримав оскаржувану постанову, після чого він звернувся до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги щодо призначення безоплатного адвоката. 02.10.2025 адвокату Сампарі Н.М. видано доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 у справі щодо оскарження постанови.
Відповідач будь-яких заперечень щодо вказаних доводів сторони позивача суду не надав.
Із позовом до суду представник позивача звернулася 09.10.2025.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на оскарження постанови від 21.05.2025 №3/233, оскільки визнає причини його пропуску поважними.
- щодо позовних вимог по суті, суд вважає їх підставними та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210-1 КУпАП доповнено частиною 3, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і дотепер.
Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Згідно з п.п. 1, 3 ч. 1, абз. 7 п. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Загальні правила військового обліку визначені статтею 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», згідно з якою військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Порядок перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов'язаним повісток в особливий період регулюється Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок).
Згідно з п. 21 Порядку, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 28 Порядку передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до п. 40 Порядку, під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Згідно з п. 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Абзацом 6 пункту 54 Порядку передбачено, що у разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024 (далі - Інструкція).
В оскаржуваній постанові йдеться про складання протоколу про адміністративне правопорушення від 06.05.2025 №207.
Згідно з п.п. 1, 6 Розділу ІІ Інструкції, протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. До протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Всупереч вказаним вимогам Інструкції, матеріали адміністративної справи не містять протоколу про адміністративне правопорушення з долученими до нього доказами, які б підтверджували факт учинення адміністративного правопорушення, інкримінованого позивачу, а відтак - подію цього адміністративного правопорушення.
Судом встановлено, що постановою №3/233 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, від 21.05.2025, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф в розмірі 17 000,00 грн.
Зі змісту цієї постанови вбачається, що 13.03.2025 громадянин ОСОБА_1 приблизно о 15:25 прибув в супроводі представників Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет №27 за адресою: АДРЕСА_3 . Під час звіряння облікових даних виявлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 і перебуває в базі розшуку Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння адміністративного правопорушення за ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Встановлено, що о 15:20 13.03.2025 громадянину ОСОБА_1 запропоновано отримати повістку №284 для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_2 о 19:00 13.03.2025 для проходження ВЛК. Громадянин ОСОБА_1 від отримання повістки відмовився, про що складено Акт відмови від отримання повістки. ОСОБА_1 на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився. Будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав. У зв'язку із вищевказаним складено протокол про адміністративне правопорушення від 06.05.2025 №207. Дослідивши матеріали справи, видно, що доказів, які б спростовували наведені у протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, не надано. Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за свої внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Правопорушення вчинене в особливий період (особливий період в Україні діє моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №30-3/2014 «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності з дня опублікування в газеті «Голос України від 18 квітня 2014 року №49), який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126-VII та буде закінченим з прийняттям Президентом України відповідного рішення, щодо переведення всіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу), тому застосовується частина 3 статті 210 КУпАП.
Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення якої інкримінується позивачу, є бланкетною, тобто не встановлює самостійних правил поведінки, а відсилає до інших нормативно-правових актів, які визначають відповідні обов'язки та правила, порушення яких утворює склад цього адміністративного правопорушення.
Відтак оскаржувана постанова повинна містити посилання на конкретну норму законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, порушення якої інкримінується позивачу, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Натомість у спірній постанові лише зазначено, що правопорушення вчинено в особливий період, без конкретизації нормативного акта, який визначає зміст відповідного обов'язку та склад адміністративного правопорушення. Така невизначеність суперечить принципу правової визначеності, підтвердженому у практиці ЄСПЛ, відповідно до якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд позбавлений можливості встановити, що у діянні ОСОБА_1 , кваліфікованому за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є склад правопорушення, адже під час розгляду справи відповідачем не надано суду жодних доказів (повістки №284 для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_2 о 19:00 13.03.2025 для проходження ВЛК, Акту відмови від отримання повістки), які підтверджували б зазначені в оскаржуваній постанові обставини вчиненого позивачем порушення, а також не подано будь-яких заперечень, які могли б спростовувати наведені у позовній заяві твердження представника позивача щодо неналежного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Натомість позивач обставину його належного оповіщення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 заперечує.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
За змістом постанови від 08.07.2020 у справі 463/1352/16-а Верховний Суд звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи встановлені судом обставини, з огляду на наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що постанову №3/233 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 21.05.2025 слід скасувати, а провадження у справі - закрити.
Згідно з вимогами ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн підлягає стягненню на його користь з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 121, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд
ухвалив:
поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №3/233 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 21.05.2025.
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Сампара Надія Миронівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - задовольнити.
Постанову №3/233 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 21.05.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, - скасувати, а провадження у справі - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча суддяН. П. Воробель