20.11.2025 Справа №607/22303/25 Провадження №3/607/8082/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Мостецька А.А., за участю захисника Ленько Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 4 (м. Збараж) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відділенням поліції № 4 (м. Збараж) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області направлено в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 481755 від 13.10.2025 вбачається, що 13.10.2025 о 07 год 10 хв в с. Байківці по вул. Русанівська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, яка не відповідає дійсності. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
У судовому засіданні захисник Ленько Р.І. підтримав подане ним клопотання про закриття провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу такого правопорушення. В обґрунтування якого зазначив, що як свідчать долучені до протоколу відеозаписи, поліцейськими не було забезпечено безперервний відеозапис нагрудними камерами. Відтак вимоги Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2028 за № 1026. Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 за № 28/32999, поліцейськими при проведенні відеозапису події дотримані не були. Так, файл відеозапису, який міститься у матеріалах справи є монтажем фрагментів відеозаписів за різні періоди часу, який не дає повної інформації про події з моменту безпосередньо перед зупиненням водія і до моменту закінчення складення матеріалів про адміністративне правопорушення. Отже, диск з відеозаписами, який долучений до матеріалів справи, не може бути належним та допустимим доказом. Крім того, зазначив, що зупинка водія автомобіля, ОСОБА_1 , за вказаних у постанові обставин була безпідставною та незаконною. Так, водія ОСОБА_1 не було поінформовано про причину зупинки та наявність такої причини. Також його не було притягнуто до відповідальності за порушення правил дорожнього руху під час керування цим транспортним засобом, до його зупинки. Таким чином, зупинка водія ОСОБА_1 була безпідставною та незаконною. Оскільки, зупинка водія транспортного засобу була незаконною, тому складений Протокол, є недопустимим доказом. Також вказав, що у протоколі зазначено про керування водієм транспортним засобом з такою ознакою наркотичного сп?яніння, як невідповідність поведінки дійсності. Однак, фрагментами відеозапису, що є у матеріалах справи спростовується наявність такої поведінки у водія. Під час спілкування з працівниками поліції жодних ознак такої поведінки не було, також не було відмічено її працівниками поліції. Разом з тим, після спливу тривалого періоду часу з моменту зупинки автомобіля (майже одну годину), працівниками поліції без будь-яких підстав та без повідомлення ознак наркотичного сп?яніння було запропоновано водієві пройти медичний огляд щодо такого стану. Зазначені обставини, які зафіксовані на відеозаписі, свідчать про надуманість підстав для проходження зазначеного огляду. Як вбачається з матеріалів справи, вони не містять будь-яких належних і допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння. Разом з тим, працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що мало бути зроблено у випадку, якщо б були підстави вважати, що він перебуває у стані наркотичного сп?яніння. Цією обставиною заперечується перебування водія у зазначеному стані. Виходячи з викладеного, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника, оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 3 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносити у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Щодо об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то визначені склади об'єктивної сторони даного правопорушення, які полягають у: керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння; керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння; керуванні транспортним засобом в стані іншого сп'яніння; керуванні транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння; передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває під впливом таких лікарських препаратів; відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єкт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом в стані сп'яніння або відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП можливе лише у випадку наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення.
Порядок огляду на стан сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі-Інструкції) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Тобто, вимоги Інструкції передбачають, що огляду на стан сп'яніння підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння з ознаками такого стану, які мають бути наявними та очевидними, зафіксованими належним чином, мають бути оцінені поліцейським для здійснення ним висновку про можливе перебування водія в стані сп'яніння, про які поліцейський повинен повідомити водія та їх зафіксувати, наслідком чого є наявність правової підстави для проведення або ж направлення такого водія транспортного засобу на огляд на стан сп'яніння.
Відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Оглянувши в судовому засіданні долучений суб'єктом владних повноважень аудіовізуальний диск на якому міститься відеозапис з нагрудної камери поліцейського, встановлено наступне. Так, відеозапис розпочинається о 06:54 год із моменту спілкування працівника поліції із водієм автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_1 , та встановленням працівником поліції особи, яка знаходиться за кермом. Надалі працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про порушення останнім правил військового обліку та необхідності проїхати в ТЦК та СП, на що ОСОБА_1 відповів, що нікуди не поїде. О 06:58 год працівник поліції відходить від автомобіля. Надалі о 07:18 год продовжується відеофіксація, із фрагменту, коли працівники поліції підходять до вищевказаного автомобіля та один з поліцейських пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, мотивуючи це тим, що у нього є підозра вважати, відтак він пропонує останньому проїхати в медичний заклад. В ході спілкування ОСОБА_1 чіткої відмови від проходження такого огляду не висловив, однак працівник поліції розцінив його дії як відмову і повідомив, що на нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, після чого працівник поліції просить пред'явити посвідчення водія, запитує місце проживання та номер мобільного телефону останнього. Надалі о 07:23 год працівник поліції знову пропонує пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відповідає, що зараз нікуди їхати не буде, очікує адвоката. О 07:28 год працівник поліції повідомляє, що відео призупиняється для складення протоколу та зупиняє відеозапис. Надалі о 07:55 год відеозапис продовжується із моменту ознайомлення із змістом складеної стосовно ОСОБА_1 постанови за ч. 2 ст. 122 КУпАП та протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз'ясненням прав. О 07:57 год вказаний відеозапис завершується.
Таким чином, проаналізувавши вказаний відеодоказ, суд вбачає, що відео є фрагментальною нарізкою, з якого неможливо встановити ні факту керування водієм автомобілем з ознаками сп'яніння, ні час такого керування та причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , ні дотримання працівниками поліції встановленої законом процедури проведення огляду, послідовності їх дій, тощо. Тобто відеозапис, який міститься у матеріалах справи, в порушення вимог п. 5 розділу ІІ вищевказаної Інструкції щодо безперервної відеозйомки, надано не повний та з перервами, що не відповідає наведеним положенням, відтак унеможливлює встановити усю хронологію подій, що відбувалися 13.10.2025.
Крім того, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №481755 від 13.10.2025, ознакою наркотичного сп'яніння водія ОСОБА_1 інспектором вказано: поведінка, що не відповідає дійсності.
Згідно з усталеною судовою практикою, описані в п. 4 розділу І Інструкції, ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному конкретному випадку.
З долучених відеозаписів не вбачається, яким чином встановлювалися у водія ознаки сп'яніння на місці зупинки його транспортного засобу, які б давали підстави для проведення огляду останнього, враховуючи й те, що ОСОБА_1 навіть не виходив з машини.
Разом з тим, суд зазначає, що з долученого до матеріалів справи та оглянутого у судовому засіданні відеозапису не вбачається зафіксованого факту наявності візуальної ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 та повідомлення останньому цієї ознаки сп'яніння, як підстави для проведення такого огляду відповідно до п. 4 Інструкції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Крім того, суд звертає увагу на те, що поведінка ОСОБА_1 не надавала будь-яких об'єктивних підстав для висновку про наявність у останнього ознак наркотичного сп'яніння: він поводив себе спокійно, його рухи ніяким чином не були жвавими чи навпаки сповільненими, а повністю відповідали обстановці. Відтак, зважаючи на викладені обставини, суд ставить під сумнів законність вимоги поліцейського щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Таким чином, при огляді відеозапису суд вважає, що твердження поліцейського слід оцінити критично, оскільки лише при одній розмові водія та його емоційної поведінки по обставинах події і його суб'єктивного ставлення до причини зупинки та подальшого розвитку події, а саме проведення огляду автомобіля, не можливо віднести «поведінку водія як такої, що не відповідає обстановці» до ознак можливого перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, що змусило поліцейського вимагати від водія проходження такого огляду.
Тобто, інспектором поліції передчасно, без встановлення ознак наркотичного сп'яніння у водія та без законної на те підстави, поставлено вимогу водію пройти такий огляд.
Разом з тим, відеозаписом в порушення вимог ст. 266 КУпАП, не зафіксовано відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що є важливим під час притягнення особи до відповідальності, адже дана обставина є однією з об'єктивних сторін правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, направлення водія, який керує транспортним засобом на огляд для визначення стану сп'яніння і вимога поліцейського пройти такий огляд в медичному закладі повинна бути правомірна, належно обґрунтована, ґрунтуватися на встановлених та підтверджених наявних ознаках такого сп'яніння водія, як це передбачено вимогами Інструкції, не формальною, що буде служити правовою підставою, визначеною нормами законодавства, для виникнення у водія, в якого наявні ознаки наркотичного сп'яніння обов'язку пройти огляд на визначення стану такого сп'яніння, а для поліцейського вимога про необхідність проходження таким водієм огляду на стан наркотичного сп'яніння, чого в даному випадку поліцейським не дотримано і не зроблено.
Відтак суд критично оцінює наявне в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.10.2025, оскільки суд, оглянувши матеріали долучені до протоколу, не знайшов підтвердження, що ОСОБА_1 будь-яким чином ознайомлювався з вказаним направленням. Дана обставина свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв ОСОБА_1 у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Вказані обставини впливають на встановлену ст. 266 КУпАП процедуру огляду на стан наркотичного сп'яніння і недотримання вказаної процедури, що є суттєвим порушенням.
За таких обставин, враховуючи докази в їх сукупності, суд дійшов до переконання, що факт наявності у водія ОСОБА_1 ознаки стану наркотичного сп'яніння, зазначеної поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 481755 від 13.10.2025, належними та допустимими доказами не підтверджено і спростовується доводами захисника та матеріалами справи.
Суд звертає увагу, що Закон пов'язує відповідальність за відмову від проходження водія від освідчення на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, встановлену ст. 130 КУпАП, лише за керуванням такою особою транспортним засобом і за наявності ознак такого сп'яніння.
При цьому сама по собі відмова від проходження огляду на стан сп'яніння за відсутності його ознак, не утворює складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Також відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, в порушення вищевказаних вимог ст. 266 КУпАП, відсутні докази відсторонення водія від керування транспортним засобом, передачі транспортного засобу іншій уповноваженій особі. Зокрема, в матеріалах справи відсутні розписки ОСОБА_1 чи іншої особи про відсторонення ОСОБА_1 від керування зазначеним автомобілем.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до вимог ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи, що КУпАП не покладено на суд обов'язку збирання доказів у справі, суд, у відповідності до принців диспозитивності та безсторонності, приймає рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, оцінюючи докази, які містяться в матеріалах справи та враховуючи письмові пояснення сторони захисту, суд дійшов висновку, що в даному випадку вимоги Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» не дотримані та порушені положення ст. 266 КУпАП під час здійснення процедури проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП за відсутності у водія наявних ознак сп'яніння, а відтак і відсутності правомірної вимоги працівника поліції до водія пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння, а для водія відсутності передбаченого п. 2.5 ПДР України обов'язку пройти огляд на визначення такого стану.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід закрити, у зв'язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяА. А. Мостецька