справа № 944/3920/25
26 листопада 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , теті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Домажирська сільська рада Яворівського району Львівської області, Яворівський відділ ДРАЦС у Яворівському районі Львівської області Західного МУ МЮ про встановлення батьківства,
11.11.2025 року Залізничним районним судом м. Львова отримано матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Домажирська сільська рада Яворівського району Львівської області, Яворівський відділ ДРАЦС у Яворівському районі Львівської області Західного МУ МЮ про встановлення батьківства, передані ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 20.10.2025 року за територіальною підсудністю.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14.11.2025 року позовну заяву залишено без руху, вказано недоліки позову, які стороні позивача слід усунути та надано строк для усунення таких.
21.11.2025 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано заяву про усунення недоліків, подану у системі «Електронний суд» адвокатом Макеєвим В.Ф., який діє на підставі ордера про надання правничої допомоги серії СА№1128985, договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги №679 від 10.12.2024 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №000856 від 15.01.2018 року
У вказаній заяві адвокат Макеєв В.Ф. навів ряд постанов Верховного Суду, рішень Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини, які за своїм змістом вказують на недопустимість обмеження доступу до правосуддя та необхідність уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом, а також вказав, що смерть ОСОБА_4 є публічно відомим фактом, однак позивач заявляє клопотання про витребування у відповідачки та третьої особи Яворівський відділ ДРАЦС у Яворівському районі Львівської області Західного МУ МЮ копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 .
Водночас, стороною позивач не взято до уваги викладене в ухвалі суду від 14.11.2025 року та не усунуто вказані недоліки.
При цьому, суд приймає до уваги, що Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Отже, надмірний формалізм та надмірна гнучкість повинні перебувати у певному балансі під час розгляду та вирішення судом справ. Сам по собі інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин.
Так, в ухвалі суду від 14.11.2025 року вказано, що згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, однак позивачем не виконано таких вимог процесуального закону.
Відповідно до змісту позову, позивач звертається до суду про встановлення батьківства у порядку ст. 128 СК України, мотивуючи вимогу тим, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є позивач та ОСОБА_4 , 1987 року народження, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відомості про батька дитини у свідоцтві про народження ОСОБА_5 внесено у відповідності до вимог ст. 135 СК України.
При цьому, суд звертає увагу сторони позивача, що зі змісту позову вбачається, що позивач покликається і на ст. 128, і на ст. 130 СК України.
Разом з тим, дані норми СК України регулюють різні правовідносини, що було роз'яснено в ухвалі від 14.11.2025 року.
Так, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов подається до особи, яка вважається батьком дитини (ст. 128 СК України), або шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.(ст. 130 СК України)
Тобто, встановлення батьківства можливе лише тоді, коли імовірний батько дитини живий. Якщо ж він помер і дитина народилася у незареєстрованому шлюбі, вказане питання вирішується у спеціально передбачений законом спосіб - встановлення факту визнання батьківства або факту батьківства, який розглядається в порядку окремого провадження, а в разі наявності спору про право в позовному провадженні.
Таким чином, стороні позивача, яка представлена адвокатом, з урахуванням наведеного в ухвалі суду від 14.11.2025 року, слід уточнити підстави звернення до суду із даним позовом, зокрема, у порядку ст. 130 СК України чи ст. 128 СК України, та таке жодним чином не обмежує сторону позивача у праві доступу до правосуддя, не є надмірним формалізмом, а сприяє правовій визначеності та ефективному захисту інтересів учасників спору.
Щодо клопотання позивача про витребування доказів, суд виходить з такого.
Пунктом 8 ч.3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Відповідно до ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Стороною позивача при зверненні до суду із позовною заявою не подано доказів про загибель ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , як про це зазначено у позові та не повідомлено суд, що такий доказ сторона позивача має намір подати або причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк, як і не надано докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У заяві про усунення недоліків позову вказано, що 18.11.2025 року адвокат Макеєв В.Ф. звернувся до Яворівського відділу ДРАЦС у Яворівському районі Львівської області Західного МУ МЮ із адвокатським запитом, проте відповіді не отримав та додав підтвердження надіслання адвокатського запиту на електронну адресу Яворівського відділу ДРАЦС у Яворівському районі Львівської області Західного МУ МЮ .
Водночас, таким чином, стороною позивача не виконано вимог ст. 83, 84 ЦПК України.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позов слід залишити безе руху та надати стороні позивача час для усунення недоліків зазначених у даній ухвалі суду із врахуванням викладеного в ухвалі Залізничного районного суду м. Львова від 14.11.2025 року.
Відповідно до змісту ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України,
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Домажирська сільська рада Яворівського району Львівської області, Яворівський відділ ДРАЦС у Яворівському районі Львівської області Західного МУ МЮ про встановлення батьківства - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали - 5 /п'ять/ днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Строк усунення недоліків обчислювати з дня отримання позивачем /представником позивача/ ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя: Бориславський Ю. Л.