Справа № 462/7207/25
25 листопада 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Колодяжного С.Ю.
за участю секретаря судового засідання Чайко А.В.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду у м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, третя особа - Львівська міська рада, про визнання права користування земельною ділянкою,
встановив:
ОСОБА_1 через свого представника 18.09.2025 року звернулася в Залізничний районний суд м.Львова із позовом до ОСОБА_2 та Управління державної реєстрації юридичного департаменту ЛМР, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою, кадастровий номер 4610165500:02:002:0157, площею 0,0511 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання укладеним між орендодавцем - Львівською Міською Радою та орендарем - ОСОБА_1 за рішенням суду Договору оренди землі для обслуговування індивідуального житлового будинку з кадастровим номером 4610165500:02:002:0157, площею 0,0511 га, яка розташована у АДРЕСА_1 ; зобов'язати Управління державної реєстрації юридичного департаменту ЛМР зареєструвати Договір оренди землі починаючи від дати набрання законної сили судового рішення у даній справі, а саме: Договору оренди землі для обслуговування індивідуального житлового будинку з кадастровим номером 4610165500:02:002:0157, площею 0,0511 га, яка розташована у АДРЕСА_1 , який укладений між орендодавцем Львівська Міська Рада та орендарем - ОСОБА_1 .
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 30.09.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.
В підготовче засідання, призначене на 20.10.2025 року, позивач та її представник не з'явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с.36, 52).
За таких обставин, враховуючи положення ст.223 ЦПК України, розгляд справи у зв?язку з неявкою позивача та її представника було відкладено на 11.00 год. 25.11.2025 року.
25.11.2025 року позивач ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_3 повторно не з'явилися в підготовче засідання, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи, а саме: повістка-повідомлення, адресована представнику позивача, доставлена 28.10.2025 року в її електронний кабінет (а.с.68), а судова повістка-повідомлення, адресована позивачу на адресу вказану в позовній заяві, отримана позивачем 11.11.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.66).
24.11.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Курилець Х.З. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв?язку з неможливістю прибути на розгляд даної справи. При цьому, жодних підтверджуючих документів таких обставин суду не надано.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст.44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Суд зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу «сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки».
Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін.
Згідно з положеннями п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз правових норм, викладених у ст.257 ЦПК України свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це підготовче засідання: перше чи повторне.
Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в підготовче засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17, від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17.
Враховуючи наведене, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що належним чином повідомлений позивач та її представник повторно не з'явилися в підготовче засідання, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило, а положення ч.2 ст.200, ч.1 ст.257 ЦПК України надають суду право залишити позовну заяву без розгляду у разі повторної неявки позивача у підготовче засідання незалежно від причин неявки, тому позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.200, 257, 353 - 356 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, третя особа - Львівська міська рада, про визнання права користування земельною ділянкою- залишити без розгляду.
Роз?яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя: С.Ю. Колодяжний