441/2292/25 2-а/441/26/2025
25.11.2025 Городоцький районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Перетятько О.В.,
за участі секретаря судового засідання Сороки М.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції , третя особа ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі 5АВ12912393 від 23.10.2025, якою її визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, мотивуючи тим, що постанова є незаконною, необґрунтованою, винесення з порушенням законодавства, зокрема зазначила, що нею та ОСОБА_2 під час перебування у шлюбі придбано автомобіль «Dacia Duster», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , транспортний засіб було зареєстровано на неї. Фактично зазначеним автомобілем користується її колишній чоловік ОСОБА_2 , у зв'язку з чим вона звернулась до Городоцького районного суду Львівської області із позовом про поділ майна подружжя. Рішенням суду від 08.07.2025 позов задоволено, в порядку поділу майна подружжя припинено її право власності на транспортний засіб «Dacia Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 та стягнуто з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію за половину вартості автомобіля. З часу набрання рішенням законної сили - 07.08.2025, законним власником автомобіля «Dacia Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_2 , вона зверталась до Територіального сервісного центру МВС з метою перереєстрації транспортного засобу, однак у перереєстрації права власності за ОСОБА_2 їй відмовлено, оскільки здійснити перереєстрацію може лише новий власник автомобіля. Враховуючи що транспортним засобом «Dacia Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 вона не користується, в тому числі, не користувалася таким і 23.10.2025 на 555 км + 730 м автодороги М06 «Київ-Чоп», а також те, що законним власником автомобіля є ОСОБА_2 просила постанову скасувати, а провадження у справі на неї за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.
Ухвалою судді від 05.11.2025 відкрито провадження у справі.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Козоріз О.О. у заяві від 25.11.2025 вимоги підтримала, просила справу розглядати за її відсутності та за відсутності її довірительки, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп. з відповідача не стягувати.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Шкробак О.М. у відзиві на позовну заяву від 24.11.2025 вимоги заперечив, вважає постанову Се5АВ12912393 від 23.10.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП законною та обгрунтованою, оскільки у відповідності до положень ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа за якою зареєстровано транспортний засіб, що підстав для її скасування немає, інше. Просив у позові відмовити, справу розглядати за його відсутності
ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
За положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники справи до суду не з'явились, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, суд здійснює розгляд справи за відсутності сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року нагадав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються; межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи.
Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно ч. 1 і 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обстави, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі 5АВ12912393 від 23.10.2025, ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що вона 23.10.2025 на 555 км + 730 м автодороги М06 «Київ-Чоп», керувала транспортним засобом «Dacia», реєстраційний номер НОМЕР_1 із перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Позивачка з даною постановою не погоджується, оскільки транспортним засобом «Dacia», реєстраційний номер НОМЕР_1 23.10.2025 не керувала, такий ТЗ і справді зареєстрований на неї, проте автомобілем вона не користується взагалі - його законним власником з 07.08.2025 є ОСОБА_2 , який й експлуатує ТЗ й у відповідності до ст. 14-2 КУпАП, мав би відповідати за вчинене 23.10.2025 правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як встановлено Городоцьким районним судом Львівської області під час розгляду справи № 441/59/2025 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, позивачка ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 20.10.2006 до 17.06.2021.
В період зареєстрованого шлюбу, а саме 21.01.2021, сторонами було придбано автомобіль марки «Dacia Duster», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який зареєстрований на ОСОБА_1 , зі слів останньої з вересня 2024 року автомобілем користується ОСОБА_2 .
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 08.07.2025 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 автомобіль марки «Dacia Duster», 2013 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 . В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя припинено право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на зазначений автомобіль, право власності на транспортний засіб визнано в цілому за ОСОБА_2 .
Рішення суду набрало законної сили 07.08.2025.
Відповідно до положень статті 14-1 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
Адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (стаття 14-2 КУпАП).
Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (далі Порядок), транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС або через центри надання адміністративних послуг. Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) (крім суб'єктів господарювання, що придбали транспортний засіб, який перебував на державній реєстрації, для його подальшого продажу) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Згідно пункту 8 Порядку Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України «Про дорожній рух»).
Із змісту позовної заяви убачається, що позивачка ОСОБА_1 зверталася до Територіального сервісного центру МВС з метою перереєстрації транспортного засобу «Dacia Duster», 2013 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 на нового власника ОСОБА_2 , однак у перереєстрації їй відмовлено, оскільки згідно Порядку перереєстрація ТЗ може бути здійснена лише новим власником.
Таким чином позивачка ОСОБА_1 позбавлена можливості, у відповідності до вимог чинного законодавства, самостійно, перереєструвати право власності на автомобіль «Dacia Duster», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , між тим, суд вважає, що зазначена обставина не може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), згідно вимог статті 14-2 КУпАП.
Належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення 23.10.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, саме позивачкою ОСОБА_1 , відповідачем суду не надано.
Додані до відзиву знімки фото фіксації порушення, не можуть слугувати належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки на них не зафіксовано того факту, що саме позивачка 23.10.2025 на 555 км + 730 м автодороги М06 «Київ-Чоп», керувала транспортним засобом та порушила вимоги п. 12.4 ПДР України, сама позивачка таке керування заперечує.
Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право в т.ч. скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем не доведено правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі 5АВ12912393 від 23.10.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. слід скасувати, а провадження у справі - закрити.
З огляду на вимоги ст. ст. 132, 139, 143 КАС України, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивачки 605 грн. 60 коп. судових витрат, що складаються зі сплати судового збору.
Керуючись ст. 2, 9, 77, 132, 134, 139, 143, 241-246, 255, 286 КАС України ст. 9, 14-1, 14-2, 245, 247, 258, 283, 285 КУпАП, -
позов задовольнити
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі 5АВ12912393 від 23.10.2025 на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП- скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП- закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження вул. Федора Ернста, 3 у м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючої на АДРЕСА_1 ) 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Перетятько О.В.