Справа №461/7022/25
26 листопада 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.,
секретаря судових засідань Курилюк А.І.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги,-
Позовні вимоги.
ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії (в тому числі витрат на задоволення загальнобудинкових потреб опалення та функціонування внутрішніх систем опалення) в сумі 7701,84 грн., пені в розмірі 89,35 грн., судового збору в сумі 3028 грн.
Позов мотивує тим, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб'єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії та гарячої води.
Відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1 та, відповідно є споживачами послуг з постачання теплової енергії, у зв'язку з чим в силу вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ЖК України, зобов'язані оплачувати надані послуги.
Обов'язок з оплати наданих їм послуг відповідачі належним чином не виконують, внаслідок чого допустили заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії (витрат на задоволення загальнобудинкових потреб опалення та функціонування внутрішніх систем опалення, витрат на опалення місць загального користування, абонентського обслуговування).
Рух справи в суді.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.08.2025 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Повідомлення відповідачів здійснювалось шляхом надсилання копії позову та ухвали про відкриття провадження на адресу їх зареєстрованого місця проживання. Однак останні правом на подання відзиву не скористались.
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано 4 особи, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації № 1 від 07.07.2025 року.
Для здійснення оплати за надані послуги з постачання теплової енергії мешканцям квартири АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно з актами від 16.10.2020 року, 11.10.2021 року, від 14.11.2022 року, 16.10.2023 року, 28.10.2024 року, виданих комісією в складі начальника Шевченківського району теплових мереж (РТМ) ЛМКП «Львівтеплоенерго», майстра котельні пл. 700 Річчя Львова, 2б (ЦТП), у відповідних опалювальних сезонах за адресою: АДРЕСА_2 , було включено систему теплоспоживання на опалення.
Згідно з актом № 1712 від 12.03.2007 року, погодженого директором ЛКП «Львівелектротранс» та затвердженого головним інженером МКП «Льівтеплоенерго», у житловому будинку по АДРЕСА_2 , встановлено вузол обліку теплової енергії на опалення.
Актом експлуатаційної перевірки вузла обліку теплової енергії (ВОТЕ) № 1712 від 07.10.2022 року встановлено покази теплового лічильника споживча ЛКП «Старий Львів» за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно з інформації про ВОТЕ № 1712 було знято покази вузла обліку теплової енергії за період з 20.03.2007 року по 25.04.2025 року.
Згідно з свідоцтвами про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35/09062 та №35/09066 від 30.09.2022 року, встановлені за адресою: АДРЕСА_3 , теплообчислювач № 208704Y386, термопереретворювач опору № 208704Y386, водолічильник № 656910Y376, лічильник води DN 40 MTV-UA зав. № 200607015198 відповідають вимогам ДСТУ EN 1434-1:2017, ДСТУ EN 1434-5:2017, МИ1592-86 розділу ЕД.
Згідно з розрахунком заборгованості (відомість про нарахування та оплату послуги) у споживача ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_4 , виникла заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 7701,84 грн. Зокрема, заборгованість за надані послуги з опалення місць загального користування складає 935,91 грн., заборгованість за загальнобудинкові потреби на опалення - 5658,16 грн., заборгованість за абонентське обслуговування 1039,74 грн.
Крім того, судом встановлено, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2024 року було скасовано судовий наказ Галицького районного суду м. Львова від 18.03.2024 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення місць загального користування.
Мотиви прийняття рішення судом.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією суб'єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Згідно із п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Правовідносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець) і фізичною особою та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (послуги)регулюються Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою КМУ від 21серпня 2019 року №830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року № 1022 (далі Правила).
Пунктом 13 Правил передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
01 грудня 2021 року на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://lmkp.lte.lviv.ua. оприлюднено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який за своєю правовою природою є публічним договором приєднання, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України №1022 від 08 вересня 2021 року.
За умовами індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Факт надання послуг підтверджується інформацією з ВОТЕ, актами про включення систем теплоспоживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої-четвертої цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:
1) загальний обсяг теплової енергії, що надходить до індивідуального теплового пункту, зменшується на обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку, а в разі їх відсутності за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
2) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
3) загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів.
Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Згідно з п. 33 Правил плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:
-плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
-плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;
-плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.
Відповідно до п. 14, 38 Правил… відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно доМетодики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).
Пунктом 3 розділу I Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, передбачено, що розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Відповідно до п. 12 розділу IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Споживачі, власники житлових/нежитлових приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення, проводять оплату: за обсяг теплової енергії витраченої на загальнобудинкові потреби протягом опалювального сезону, за абонентське обслуговування, що нараховується щомісячно протягом року, з наявністю будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії.
Таким чином, обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювальні приміщення від центрального теплового пункту теплорегулюючої/когенераційної установки. Законодавство не передбачає залежності від наявності приладів опалення у місцях загального користування для здійснення розподілу теплової енергії на такі місця.
В постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року в справі №311/3489/18 зроблено висновок, що спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Внутрішньо будинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною.
Оскільки житло відповідачів знаходиться у багатоквартирному будинку, вони зобов'язані нести витрати з утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку, а отже, оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування, постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та абонентське обслуговування згідно з встановленими тарифами.
Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов'язанні брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Зазначений висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі № 311/3489/18.
Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07 лютого 2018 року у справі №703/4963/15-ц, відповідно до якої нарахування оплати за опалення місць загального користування здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства та існуючих нормативних документів. Відповідачі дану послугу фактично отримують, а тому повинні її оплачувати. Нарахування плати за послугу з централізованого опалення у місцях загального користування проводиться рівномірно на всіх мешканців - користувачів багатоквартирного будинку, незалежно від того, підключений цей мешканець до централізованого опалення чи має індивідуальну систему опалення, що відповідає вимогам Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення.
ЛМКП «Львівтеплоенерго» у спірний період надавало відповідачам послуги теплопостачання на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи централізованого опалення.
При цьому об'єктом теплопостачання у цій справі є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку: і житлових, і нежитлових. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку.
Обсяг теплової енергії, який витрачається на загально будинкові потреби, зокрема, щодо транзиту теплової енергії по будинку, розподіляється між усіма власниками приміщень будинку пропорційно до їх площ, як передбачено Методикою.
Таким чином відсутність у квартирі відповідачів централізованого опалення (як зазначено в ухвалі про скасування судового наказу) ще не свідчить про відсутність витрат теплової енергії, пов'язаних з транзитними (транспортними) витратами при постачанні позивачем теплової енергії по всьому обладнанню, призначеному для опалення будинку.
З огляду на наведене, відповідачі зобов'язані нести витрати на обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення й абонентської плати.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідачів за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 року по 30.06.2025 року становить 7701,84 грн.
Суд також враховує, що відповідачі, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надали належних та допустимих доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.
Оскільки відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі у багатоквартирному будинку, то останні зобов'язані брати участь у загальних витратах на утримання будинку, в тому числі і витратах на загальнобудинкові потреби на опалення та абонентське обслуговування. Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії (витрати на опалення місць загального користування, загальнобудинкові потреби на опалення та абонентське обслуговування) у розмірі 7701,84 грн.
Пред'являючи позов, крім вимоги про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенего» просило у тому числі, стягнути з відповідачів пеню за неналежне виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про житлово комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому у договорі але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку плати за житлово-комунальні послуги.
Згідно з наданим позивачем розрахунком за період з квітня 2024 року по червень 2025 року заборгованість відповідачів за пенею становить 89,35 грн.
Оскільки відповідачі не здійснювали своєчасну оплату за надані послуги з постачання теплової енергії, то у позивача, згідно з положеннями ст. 26 ЗУ «Про житлово комунальні послуги», виникло право нараховувати пеню, яка підлягають до стягнення з відповідачів на його користь.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3028 грн. Оскільки позов задоволено повністю, то вищезазначена сума судового збору підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -
Позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги,- задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 7701,84 грн., пеню в розмірі 89,35 грн. Всього 7791 (сім тисяч сімсот дев'яносто одна) грн. 19 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» судовий збір в розмірі 757грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» судовий збір в розмірі 757грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» судовий збір в розмірі 757грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» судовий збір в розмірі 757 грн.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», місцезнаходження: м. Львів, вул. Данила Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460;
Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач 3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач 4: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя Мироненко Л.Д.