Справа №461/8171/25
Провадження №3/461/2918/25
25 листопада 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Бартківа І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Стрільбичі, Самбірський р-н, Львівська обл., місце роботи - Благодійна організація «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок» (79034 Львівська обл., м. Львів, Сихівський р-н, вул. Героїв Крут, 11Б), посада або рід занять - керівник, місце проживання - АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 17.07.2019 виданий 4612,
за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,
встановив:
згідно протоколу про порушення митних правил та відповідного подання митного органу, 23.07.2025 приблизно о 19 год 30 хв у пункт пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці у напрямку в'їзд в Україну по смузі руху «червоний коридор» під керуванням громадянина України ОСОБА_3 в'їхав транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , яким переміщувався товар «взуття» загальною вагою 12595 кг. Як підставу для ввезення вказаного товару на митну територію України гр. ОСОБА_3 подав до митного контролю наступні товаросупровідні документи:
- митна декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 23.07.2025;
- міжнародна товаротранспортна накладна CMR b/n від 17.07.2025;
-формуляр проходження польського-українського кордону з гуманітарною допомогою для України (ID: 277527303).
Відповідно до поданих товаросупровідних документів, у якості гуманітарної допомоги переміщується товар «взуття» вагою 12595 кг, вартістю 5000,00 Євро, поміщене у 1875 коробок. Відправником і донором зазначеного товару виступає компанія Izistock Sp. z O.O. (Przemysl, ul Pilsudzkiego Generala Kazimiera 1/a, Polska), а отримувачем - Благодійна організація «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок» (79034 Львівська обл., м. Львів, Сихівський р-н, вул. Героїв Крут, будинок, 11Б, код ЄДРПОУ 44327619). Декларування здійснив керівник Благодійної організації «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок» (код ЄДРПОУ 44327619) ОСОБА_2 , про що свідчить наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП) від 23.07.2025 на поданій митній декларації.
Під час здійснення митного контролю, встановлено наявність в кабіні транспортного засобу RPR33866 двох пакетів товаросупровідних документів:
- перший пакет в якому містились міжнародна товаротранспортна накладна CMR b/n від 17.07.2025, рахунок-фактура Rechnung №120353 від 11.06.2025, німецька експортна декларація EX 25DE510261978430B9 від 11.06.2025;
- другий пакет в якому містились міжнародна товаротранспортна накладна CMR b/n від 17.07.2025, рахунок-фактура Faktura VAT №90/07/2025 від 21.07.2025, польська експортна декларація EX 25PL341010000MQOB4 від 21.07.2025.
Відповідно до першого пакету транспортним засобом переміщується товар «взуття бувше у вжитку» вагою 3523 кг, вартістю 25000,00 Євро поміщене у 250 коробок. Відправником і продавцем даного товару виступає компанія DSW Recycling (Jathostr. 18, Isernhagen, Deutschland), а отримувачем і покупцем - фізична особа ОСОБА_4 (A.Vernadskogo 13, 65-457 Mostiska, Ukraina).
Відповідно до другого пакету транспортним засобом переміщується товар «взуття» вагою 9072 кг, вартістю 20903,70 Євро поміщене у 1625 коробок. Відправником і продавцем даного товару виступає компанія Izistock Sp. z O.O. (Przemysl, ul Pilsudzkiego Generala Kazimiera 1/a, Polska), а отримувачем і покупцем - Благодійна організація «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок» (79034 Львівська обл., м. Львів, Сихівський р-н, вул. Героїв Крут, будинок, 11Б).
У наданих поясненнях гр. України ОСОБА_5 (паспорт НОМЕР_4 ) вказав, що приблизно на початку червня придбав в Німеччині за власні кошти товар «взуття бувше у вжитку» вагою 3523 кг для передачі на склад компанії Izistock Sp. z O.O. (Przemysl, ul Pilsudzkiego Generala Kazimiera 1/a, Polska) та оформлення у якості гуманітарної допомоги.
У наданих поясненнях водій гр. України ОСОБА_6 повідомив, що транспортний засіб RPR33866/RPR1600P із завантаженим товаром «взуття» вагою 12595 кг прийняв до керування у м. Перемишль, де йому було надано товаросупровідні документи відповідно до яких частина товару взуття вагою 3523 кг переміщувалась в адресу фізичної особи ОСОБА_7 (CMR b/n від 17.07.2025, НОМЕР_5 від 11.06.2025, EX 25DE510261978430B9 від 11.06.2025), а інша частина товару «взуття» вагою 9072 кг переміщувалась в адресу Благодійної організації «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок» (CMR b/n від 17.07.2025, Faktura VAT №90/07/2025 від 21.07.2025, EX 25PL341010000MQOB4 від 21.07.2025). Вищевказані документи були надані водію для переміщення по території Польщі та митного оформлення в пункті пропуску «Медика». Для оформлення в пункті пропуску «Шегині» водій мав іншу товаротранспортну накладну (CMR b/n від 17.07.2025), згідно якої товар «взуття» вагою 12595 кг переміщувався в адресу Благодійна організація «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок», а митну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 23.07.2025 водій (згідно пояснень) отримав засобами електронного зв'язку вже перебуваючи в пункті пропуску «Шегині».
У результаті проведення повного огляду (акт про проведення огляду №UA209040/2025/012505 від 08.08.2025) товару, що переміщується транспортним засобом RPR33866/RPR1600P, встановлено, що в напівпричепі фактично переміщується товар «взуття без ознак використання» виробництва Китайської Народної Республіки різних марок і розмірів кількістю 26310 пар поміщені у 1601 коробку.
У своїх поясненням керівник Благодійної організації «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок» ОСОБА_8 вказав, що дійсно на території Євросоюзу були оформлені документи відповідно до яких частина товару взуття вагою 3523 кг переміщувалась в адресу фізичної особи ОСОБА_7 (CMR b/n від 17.07.2025, НОМЕР_5 від 11.06.2025, EX 25DE510261978430B9 від 11.06.2025), а інша частина товару «взуття» вагою 9072 кг переміщувалась в адресу Благодійної організації «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок» (CMR b/n від 17.07.2025, Faktura VAT №90/07/2025 від 21.07.2025, EX 25PL341010000MQOB4 від 21.07.2025), а для проходження митних формальностей в пункті пропуску «Шегині» водій мав іншу товаротранспортну накладну (CMR b/n від 17.07.2025), згідно якої товар «взуття» вагою 12595 кг переміщувався в адресу Благодійна організація «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок».
Митна декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 23.07.2025 була виставлена особисто гр. ОСОБА_8 і ним же підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
Керівник Благодійної організації «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок» ОСОБА_8 вказав, що виявлені під час митного контролю в кабіні транспортного засобу RPR33866 документи є автентичними і саме вони були надані водію для переміщення територією Республіки Польща та оформлення в пункті пропуску «Медика».
Керівник Благодійної організації «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок» ОСОБА_8 вказав, що відповідно умов поставки «FCA PL Lodz» вказані в експортній декларації Республіки Польща №25PL341010000MQOB4 від 21.07.2025 з моменту передачі перевізнику товару зі складу в м. Лодзь відповідальність за подальше переміщення до України лежить на Благодійній організації «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок».
Керівник Благодійної організації «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок» ОСОБА_8 не зміг пояснити чому гр. ОСОБА_7 вказав, що ним було придбано та передано компанії Izistock Sp. z O.O. (Przemysl, ul Pilsudzkiego Generala Kazimiera 1/a, Polska) товар «взуття бувше у використанні», хоча фактично в напівпричепі знаходився товар «взуття без ознак використання».
Керівник Благодійної організації «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок» ОСОБА_8 не зміг пояснити чому в формулярі проходження польського-українського кордону з гуманітарною допомогою для України (ID: 277527303) вартість товару вагою 12595 кг зазначена у розмірі 5000,00 Євро.
28.08.2025 митницею скеровано проекти запитів до митних органів Республіки Польща та Федеративної Республіки Німеччина. В одержаних відповідях вказано, що товар в базах даних митних органів іноземних держав не декларувався як гуманітарна допомога, і надано копії товаросупровідних документів які стали підставою для експорту з митної території Європейського Союзу, що співпадають з документами виявленими в кабіні водія.
Враховуючи викладене, митним органом встановлено, що керівник Благодійної організації «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок» (код ЄДРПОУ 44327619) ОСОБА_2 подав митному органу до митного контролю митну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, що містить неправдиві відомості щодо відправника та отримувача товару, його вартості, кількості вантажних місць, а також характеру вантажу (під виглядом товару, який переміщується у митному режимі імпорт, заявлений товар у якості гуманітарної допомоги).
Пунктом 3 Порядку пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2023 року № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану» (далі Порядок) визначено, що особа набуває статусу отримувача з моменту автоматичної реєстрації в Єдиному реєстрі, яка здійснюється шляхом присвоєння отримувачу номера отримувача гуманітарної допомоги в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему.
Відповідно до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги Благодійній організації «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок» (код ЄДРПОУ 44327619) присвоєно номер ЄР2402, дата включення до реєстру 03.12.2023 року.
Відповідно до пункту 4 Порядку, перед початком декларування товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, отримувач вносить інформацію про такі товари до автоматизованої системи шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті та/або завантаження в нього документів у порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему.
За результатами внесення в автоматизовану систему інформації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, такому переліку товарів автоматично присвоюється унікальний код гуманітарної допомоги.
Внесення інформації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, до автоматизованої системи та присвоєння унікального коду гуманітарної допомоги засвідчує факт визнання товарів, які зазначені в абзаці четвертому пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2023 року № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану», гуманітарною допомогою.
Абзацом другим пункту 9 Порядку визначено, що з моменту прийняття митним органом декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.
Відповідно до частини 1 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом.
Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо).
З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації
Таким чином, митним органом встановлено, що керівник Благодійної організації «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок» (код ЄДРПОУ 44327619) ОСОБА_2 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та отримувача товару, його вартості, кількості вантажних місць, а також характеру вантажу.
Зазначені дії кваліфіковано митним органом як порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МКУ.
ОСОБА_2 та його захисник Бартків І.Б., кожен окремо, в судовому засіданні факт вчинення правопорушення заперечили з підстав наведених у наданих суду письмових поясненнях, також просили провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУПАП.
Зокрема, вказали, що відправником товару та донором виступає компанія Izistock Sp. ОСОБА_9 , керівником компанії є ОСОБА_10 та посадові особи митного органу визнали зазначену компанію донором. Також, гр. ОСОБА_2 не керував транспортним засобом та не переміщував його через митний кордон України, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 не є працівниками БО «Благодійний фонд «Діабет це не вирок», вказаний вище транспортний засіб не належить зазначеній благодійній організації та не належить ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 не здійснював купівлю чи придбання в інший спосіб зазначеного у протоколі взуття та не переміщував його на митну територію України. Також, ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_11 дане взуття не приховувалося від митного контролю. ОСОБА_3 надав доступ посадовим особам митного органу до взуття та надав всі товаросупровідні документи, зазначені в протоколі, тобто в діях ОСОБА_2 відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУПАП.
Представник митниці у судовому засіданні протокол підтримав.
Заслухавши доводи представника митниці, ОСОБА_2 та його захисника Бартківа І.Б., дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).
Згідно ч. 1 ст. 483 МК України, відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
В обґрунтування висновків про наявність у діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, митним органом суду надано наступні досліджені в процесі розгляду справи докази:
- протокол про порушення митних правил №1182/UA209000/2025;
- декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою;
- міжнародна товаротранспортна накладна CMR b/n від 17.07.2025 з перекладом;
- формуляр проходження польського-українського кордону з гуманітарною допомогою для України (ID: 277527303);
- акт вилучення від 23.07.2025;
- міжнародна товаротранспортна накладна CMR b/n від 17.07.2025 з перекладом;
- рахунок-фактура Faktura VAT №90/07/2025 від 21.07.2025 з перекладом;
- польська експортна декларація EX 25PL341010000MQOB4 від 21.07.2025 з перекладом;;
- міжнародна товаротранспортна накладна CMR b/n від 17.07.2025 з перекладом;
- рахунок-фактура Rechnung №120353 від 11.06.2025 з перекладом;
- німецька експортна декларація EX 25DE510261978430B9 від 11.06.2025 з перекладом;
- картка підтвердження експорту з перекладом;
- пояснення ОСОБА_11 , ОСОБА_3 з копіями документів;
- пояснення ОСОБА_2 ;
- лист Izostock Sp z.o.o.;
- лист - підтвердження БО «БФ «Діабет - це не вирок» з супровідними;
- лист Львівської митниці № 20/20-01/14/19030 від 24.07.2025;
- акт митного огляду;
- опис предметів;
- доповідна записка;
- службова до УБО та ФР;
- довідка щодо витрат;
- постанова про призначення експертизи з супровідним;
- висновок СЛЕД з супровідним;
- проекти запитів до митних органів іноземних держав;
- відповідь митних органів Федеративної Республіки Німеччина з перекладом;
- відповідь митних органів Республіки Польща з перекладом.
Вищенаведені докази засвідчують порядок проходження митних процедур, факти виявлення товару та подачі митному органу відповідних документів.
Вказані докази були безпосередньо досліджені та перевірені судом в процесі розгляду справи в присутності учасників даного провадження.
Фактично сам зміст відповідних документів поданих суду та порядок проходження митних процедур учасниками провадження не оспорюється. Розбіжності позицій митного органу та сторони захисту стосуються інтерпретації дій ОСОБА_2 в контексті наявності чи відсутності у його діях складу інкримінованого правопорушення.
Надаючи пояснення в судовому засіданні ОСОБА_2 вказав, що є співзасновником фонду «Діабет - це не вирок». Під час війни фонд перепрофілював роботу на допомогу внутрішньо-переміщеним особам. Його знайомий ОСОБА_12 повідомив про можливість отримати та передати партію взуття для ВПО з Польщі. В подальшому ОСОБА_12 склав CMR та MRN. Вказує, що для перевезення залучив компанію «Пошта транс».
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 вказав, що він є фактичним власником взуття наведеного у протоколі. Вказав, що він проживає у Польщі та регулярно залучається до заходів з надання благодійної допомоги. Зазначив, що зв'язався з ОСОБА_2 та повідомив останнього про можливість надання гуманітарної допомоги. ОСОБА_2 надали два документи від польської та німецької фірми. Вказане взуття по цим документам було завантажено в один автомобіль. Фактично у документах допущено помилку. Він веде публічну діяльність та оприлюднює таку в соціальних мережах. Щодо ОСОБА_2 йому надали хороші та позитивні рекомендації, а тому він погодився передати йому товар, для його благодійного фонду - як гуманітарну допомогу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 вказав, що ОСОБА_12 попросив доставити взуття. Вказав, що за товаром приїхав у м. Ганновер, де оплатив попередньо надані йому близько 27 000 євро за товар (взуття) та отримав 2 документа CMR. В подальшому товар привіз з Німеччини до м. Лодзь, як гуманітарну допомогу, де передав вказані документі ОСОБА_15 .
Оцінюючи зазначені вище доводи учасників провадження у своїй сукупності, виходжу з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Безпосереднім об'єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення товарів з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон: з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 483 МК України, склад вищевказаного правопорушення полягає саме в умисному переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів.
Згідно положень ст. 488 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
Відповідно до ч. 2 ст. 486 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.
В силу вимог ст. 508 МК України, у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи, зокрема, опитуються особи, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, інші особи; витребовуються документи, необхідні для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірені їх копії чи витяги з них; вчиняються інші процесуальні дії, під час яких складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі -Конвенція), притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Надточій проти України" від 15.05.2008.
Згідно ст.6 даної Конвенції:
«Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:
а) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;
b)мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;
c)захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагати інтереси правосуддя;
d)допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
е) якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею-одержувати безоплатну допомогу перекладача».
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосуванні практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Крім цього, суд зауважує наступне.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ст.486 МК України).
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Стаття 6 Конвенції також встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
Разом з тим, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, враховую те, що хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй фактично пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання.
Так, Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Зокрема, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".
Процес у справі про адміністративне правопорушення цілком ув'язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).
Отже, адміністративне стягнення у даній категорії справ, мають каральний і стримуючий характер.
Водночас, розмір та вид стягнення у даній категорії справ інколи перевищує розмір покарань, зокрема штрафів, визначених санкцією окремих статей Кримінального кодексу України.
Таким чином, адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 статті 483 МК України може бути віднесене до «кримінального обвинувачення», в розумінні статті 6 Конвенції, із поширенням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.
Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудній (в даному випадку особа відносно якої складено протокол) вчинив правопорушення, яке йому ставиться у провину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні (в даному випадку на відповідних особах митного органу), і будь який сумнів має тлумачитись на користь особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (в даному випадку митного органу) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії відображеній у протоколі, як суть правопорушення. Наявність таких обставин, яким версія митного органу не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення (в даному випадку митний орган), був спростований фактами, встановленими на підставі належних та допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у інкримінованих діях.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень, у даному випадку митний орган в особі уповноважених на це осіб.
Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до роз'яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 8 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил" порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.
З огляду на те, що стороною захисту надано належні та допустимі докази, які підтверджують відсутність умислу у ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, враховуючи вимоги закону щодо того, що усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягається до відповідальності, приходжу до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Наведені вище встановлені в ході розгляду справи обставини вказують на те, що ОСОБА_2 не вчиняв умисних дій спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та одержувача товару, його вартості, кількості вантажних місць, а також характеру вантажу. Фактично усі документи складались, надавались та збирались ОСОБА_16 , який визнав в судовому засіданні допущення відповідної помилки при їх заповненні та складанні.
Водночас, ухвалюючи рішення у справі не можу не звернути увагу митного органу на наступне.
ОСОБА_2 є керівником Благодійної організації «Благодійний фонд «Діабет - це не вирок», яке здійснює свою діяльність на постійній та систематичній основі, що підтверджується наданими стороною захисту документами та фотоматеріалами, зокрема приймають та передають гуманітарну допомогу для цивільного населення, проводить відповідні форуми, співпрацюють з іншими благодійними фондами, а також надають відповідну допомогу військовослужбовцям Збройних сил України, що відповідає цілям та сфері благодійної діяльності організації, що закріплені в статуті останньої.
Варто відзначити, що ініціатором перевезення гуманітарної допомоги фактично виступив саме ОСОБА_10 , який звернувся до ОСОБА_2 з пропозицією отримати гуманітарну допомогу для ВПО. При цьому, ОСОБА_17 виходив з позитивних рекомендацій щодо діяльності ОСОБА_2 , як керівника БО «Благодійний фонд «Діабет це не вирок».
Крім того, суд зазначає, що в умовах воєнного стану у державі та безпрецедентної збройної агресії з боку російської федерації питання гуманітарного характеру мають надзвичайно важливе значення. Зокрема, гуманітарна допомога від іноземних громадян, громадян України та партнерів допомагає державі забезпечити належні умови життя та захисту для її громадян задля досягнення перемоги у війні, яку Україна не розпочинала, але закінчить перемогою. І очевидним є те, що досягненню перемоги сприяє гуманітарна допомога іноземних громадян та громадян України.
В цьому контексті суд вважає за необхідне вказати, що очевидним є також те, що будь-які незаконні маніпуляції з гуманітарною допомогою спрямовані на ухилення від податків та зборів, отримання незаконних прибутків тощо повинні негайно присікатись компетентними органами. Натомість розпочинаючи і здійснюючи провадження щодо громадян як здійснюють волонтерську діяльність, митний орган повинен здійснити такий комплекс заходів і зібрати таку кількість неспростовних, належних та допустимих доказів, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом забезпечать доведення винуватості відповідної особи. У свою чергу, безпідставне, за відсутністю належних та допустимих доказів, звинувачення такої особи може спричинити надзвичайно негативні наслідки для держави та зіпсувати її імідж, як перед іноземцями, так і перед волонтерами, в тому числі зіпсувати репутацію її митних органів. Крім того, очевидним є і те, що занадто формальний підхід до провадження у такій категорії справ є неприпустимим.
З огляду на наведене, вважаю за доцільне звернути увагу посадових та службових осіб Львівської митниці на неухильне дотримання положень чинного законодавства та ретельну перевірку усіх обставин справи під час здійснення провадження у справах про порушення митних правил пов'язаних з відправкою до України гуманітарної допомоги.
Відповідно до ст.527 МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.
З урахуванням наведених вище доводів та мотивів, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Товар вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1182/UA209000/2025 від 14.08.2025 слід повернути ОСОБА_2 для здійснення належного оформлення та проходження митних процедур.
Керуючись ст. 458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України,
постановив:
Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 483 МК України закрити.
Товар вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1182/UA209000/2025 від 14.08.2025 - повернути ОСОБА_2 .
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
Суддя Стрельбицький В.В.