Справа №461/8948/25
Провадження №3/461/3126/25
25 листопада 2025 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Мисько Х.М., за участі представника Львівської митниці Державної митної служби України Лубоцького Б.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , ( НОМЕР_1 ),
за ст. 473 МК України,-
09 жовтня 2025 року в ході здійснення митного контролю міжнародних поштових відправлень, в зоні митного контролю ММПО СП «Росан» митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці, за результатами спрацювання СУР було проведено митний огляд МПВ за № CV949548705US та виявлено не задекларовані товари, які не відповідають даним зазначеним у товаросупровідних документах митної декларації форми CN23 № CV949548705US, відправником зазначеного МПВ, яке надійшло з США, виступає гр. ОСОБА_2 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , ( НОМЕР_2 ), отримувачем: ОСОБА_1 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , ( НОМЕР_1 ). Згідно митної декларації форми CN23 № CV949548705US, відправник зазначив, що у міжнародному поштовому відправленні пересилає: Вироби з пластику.
Під час огляду міжнародного поштового відправлення - посилки CN23 № CV949548705US, мною було виявлено незадекларований товар, а саме: мобільний телефон з маркуванням Apple iPhone AIR, Sky Blue, 256 GB, MG1D4LL/A, model: НОМЕР_3 , serial № НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 , новий у заводській упаковці.
Виявлений товар знаходився в поштових відправленнях без будь-якого приховування. Таким чином, гр. ОСОБА_2 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ,( НОМЕР_2 ), вчинила дії направлені на переміщення через митний кордон України товарів, шляхом недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.
Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтею ч. 1 ст. 473, Митного кодексу України.
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, наслідки неявки.
Відповідно до ст. 526 МК України, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не з'явився на виклик суду, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.
07.04.2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника компанії «Apple Inc.» Компанець Є.М. про залучення компанії «Apple Inc.», в особі уповноваженого представника до розгляду справи про порушення митних правил в якості заінтересованої особи, та застосування норм міжнародних договорів (Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності та Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом), які є частиною національного законодавства, а саме: знищення товарів, що порушують права інтелектуальної власності компанії Apple Inc.: годинників з маркуванням на упаковці SMART WATCH S10 mini, Aluminum Case, Made in China, нових у комплекті з ремінцем, зарядним пристроєм - 12 шт.
Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Представник Львівської митниці Держмитслужби в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до відповідальності за порушення митних правил, покликаючись на матеріали справи.
Заслухавши думку представника Львівської митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 28 ст. 4 МК України, митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до статті 236 Кодексу, оператори поштового зв'язку здійснюють декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях, а відтак представляють інтереси відправників та одержувачів поштових відправлень під час митного оформлення. Оператор поштового зв'язку ТзОВ СП «Росан» діє на підставі погодження про відкриття ММПО (лист Державної митної служби України №11/4-09-4786 від 18.06.2001 року та лист Державного комітету зв'язку та інформатизації України №3676/21-03-11/2 від 14.06.2001 року).
Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
При цьому відповідно, до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Порушення митних правил передбачене ст. 473 МК України полягає у пересиланні через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу.
Згідно з Указом Президента України від 10.10.2017 № 316/2017 затверджені Всесвітня поштова конвенція, Загальний регламент Всесвітнього поштового союзу, Заключний протокол Всесвітньої поштової конвенції та Угода про поштові платіжні послуги, підписані від імені України 11 жовтня 2012 року в м. Доха.
Частиною 8 ст. 233 МК України визначено, що міжнародні поштові (крім тих, що переміщуються через територію України транзитом) та експрес-відправлення переміщуються через митний кордон України після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих відправленнях.
Відповідно до ст. 196 МК України не можуть бути пропущені через митний кордон України: 1) товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідно до закону чи міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) товари (крім товарів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та порядку, встановлених статтями 376 і 378 цього Кодексу), на пропуск яких відповідно до закону потрібні документи державних органів, установ та організацій, уповноважених на їх видачу, - в разі відсутності таких документів; 3) товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до пункту 2.1.3 статті 18 Всесвітньої поштової конвенції, затвердженої Указом Президента України №316/2017 від 10.10.2017 року - забороняється вкладення в усіх категоріях відправлень контрафактних і піратських предметів. Відповідно до абзацу 9 пункту 2 Переліку вкладень, заборонених до пересилання у поштових відправленнях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2023 р. №958 у міжнародних поштових відправленнях забороняється пересилати предмети, ввезення яких заборонено до країн відповідно до їх законодавства та актів Всесвітнього поштового союзу.
Згідно з п. 2 ст. 235 Митного кодексу України забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання відповідно до актів Всесвітнього поштового союзу, а також товарів, відправлених з порушенням вимог нормативно-правових актів з питань надання послуг поштового зв'язку. Пунктом 2 частини 1 статті 235 Митного кодексу України встановлено, що забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових відправленнях товарів, відправлених з порушенням митних правил.
Відповідно до ст. 397 МК України, органи доходів і зборів сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
У відповідності до ч. 14 ст. 399 МК України, у разі, якщо порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджене висновком експертизи, проведеної відповідним уповноваженим органом, то в установленому Митним кодексом порядку митний орган порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення, вилучаються.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», право власності на знак засвідчується свідоцтвом, яке згідно ст. 16 цього ж Закону надає його власнику виключне право користуватися і розпоряджатися знаком за своїм розсудом. Свідоцтво надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу, за винятком випадків, коли використання знака не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника свідоцтва.
Використанням знака серед іншого визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення). Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору.
Договір про передачу права власності на знак і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами, а передача права власності на знак та надання ліцензії на використання знака вважаються дійсними для будь-якої іншої особи з дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені та внесення їх до Реєстру.
Факт митного правопорушення підтверджується протоколом про порушення митних правил №1449/UA2090000/2025 від 09.10.2025 року, митною декларацією форми CN23 № CV949548705US, висновком експерта Львівського управління експертиз та досліджень СЛЕД №1420003400-0899, описом предметів, вилучених у ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) від 09.10.2025 року, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
У ч. 1 ст. 489 МК України зазначено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 245 КпАП України завданням судді при розгляді справ про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до санкції ст. 473 МК України, вчинення правопорушення передбаченого диспозицією цієї статті, тягне за собою конфіскацію цих товарів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) . наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 473 МК України, а саме пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, та на нього необхідно накласти стягнення у виді конфіскації заборонених до пересилання товарів.
Окрім того, на підставі ч.1 ст.519 МК України та розрахунку витрат на зберігання на складі митниці, з правопорушника слід стягнути суму витрат за зберігання, яка складає 22,99 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути в користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 519, 524, 526, 527, 528 МК України, суддя -
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 473 МК України та накласти стягнення у виді знищення мобільного телефону з маркуванням Apple iPhone AIR, Sky Blue, 256 GB, MG1D4LL/A, model: НОМЕР_3 , serial № НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 , нового у заводській упаковці, у спосіб, визначений ст. 476 МК України, шляхом конфіскації.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь Львівської митниці Державної митної служби України 22,99грн. витрат за зберігання товару на складі митниці.
Стягнути ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Постанова судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова, особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя Х.М.Мисько