Справа № 461/5030/19
Провадження № 1-кп/461/29/25
Іменем України
04.11.2025 року. м. Львів
Колегія суддів Галицького районного суду м.Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,-
за участі: прокурора ОСОБА_9 ,
обвинувачених ОСОБА_10 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
встановила:
В провадженні колегії суддів Галицького районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження №12018140000000555 від 11 жовтня 2019 року.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків обвинуваченій ОСОБА_7 строком на 2 місяці, оскільки такий закінчується 09 листопада 2025 року. Вважає, що на даний час продовжують існувати передбачені законом ризики, зокрема, обвинувачена може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, матеріали щодо яких виділені в окремі провадження, продовжувати займатись злочинною діяльністю.
Обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечили, просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України - відсутні.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши надане прокурором клопотання про продовження строку домашнього арешту, встановив, що обвинуваченій ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді від 23 березня 2019 року під час досудового розслідування був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Ухвалою колегії суддів від 15 жовтня 2019 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави обвинуваченій ОСОБА_7 змінено на домашній арешт з обмеженням права покидати без дозволу суду місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 20 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв., строком на 2 місяці, тобто до 14 грудня 2019 року та з покладенням на неї обов'язків: не відлучатись з місця проживання, без дозволу суду; прибувати до суду за першим викликом; повідомляти суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), який дає право на виїзд за межі України та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою колегії суддів від 29 січня 2020 року строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту продовжено до 29 березня 2020 року включно. При цьому, змінено обов'язок ОСОБА_7 не залишати місце постійного проживання з 22 год. до 08 год. наступного дня.
Ухвалою колегії суддів від 09 вересня 2025 року строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту продовжено до 09 листопада 2025 року.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, мета застосування запобіжного заходу визначена як забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також як запобігання спробам, вчинити інші незаконні дії, в т.ч. переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу вже було вирішено питання щодо обґрунтованості підозри обвинуваченого, з яким колегія суддів погоджується у повному обсязі.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 Кримінального кодексу України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, предметом якого були особливо небезпечні наркотичні засоби та психотропні речовини, вчиненому повторно, організованою групою, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Дії ОСОБА_7 представляють значну суспільну небезпеку в цілому.
Також, прокурором у кримінальному провадженні у повному обсязі доведене продовження існування ризиків, а саме: можливість ОСОБА_7 переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у кримінальному провадженні, продовжувати займатись злочинною діяльністю.
Крім того, при вирішенні питання продовження строку дії застосованого судом до обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд зазначає, що судовий розгляд не завершений, обвинувачені та свідки по справі не допитані.
Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Відтак, інші запобіжні заходи забезпечення провадження, крім домашнього арешту, не забезпечать з об'єктивних причин, законослухняну поведінку обвинуваченої.
З урахуванням викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді тримання під домашнім арештом з 22 години 00 хвилин по 08 годину 00 хвилин слід продовжити на два місці.
Керуючись ст.ст. 369-372, 375-376 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Клопотання прокурора задоволити.
Продовжити ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту з обмеженням права покидати без дозволу суду місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 22 години 00 хвилин по 08 годину 00 хвилин, строком на 2 місяці, тобто до 04 січня 2026 року включно, окрім випадків пов'язаних з небезпекою для життя та здоров'я, внаслідок воєнного стану.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першим викликом;
2) повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), який дає право на виїзд за межі України та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (у разі його наявності).
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_7 , що на підставі ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Повний текст ухвали виготовлено 04 листопада 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3