ЄУН: 336/9541/25
Провадження №: 2/336/4619/2025
20 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., за участю секретаря судового засідання Прохорової А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовної заяви посилався на те, що в січні 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» був укладений в електронній формі договір споживчого кредитування. Відповідно, позивач є споживачем фінансових послуг і очікував здійснення контрагеном у договірних відносинах своїх повноважень, у тому числі щодо врегулювання спорів, виключно у передбаченому чинним законодавством порядку. Однак, наприкінці серпня 2025 року з електронного реєстру боржників позивач дізнався про те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю. знаходяться матеріали виконавчого провадження № 66432399 щодо стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», відкрите на підставі виконавчого напису № 30402, вчиненого 18.03.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С.. Оскільки позивач не згодний із такими грошовими вимогами ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та із самим фактом заборгованості, жодних документів щодо боргових вимог чи винесення виконавчого напису не отримував, вважає, що виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить визнати виконавчий напис № 30402 від 18.03.2021, який вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С..
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, подала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, справу розглядати без його участі.
Представник відповідача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не з'явився, повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом надсилання судової повістки та ухвали про відкриття провадження у справі до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд». Крім того, копія позовної заяви з додатками разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі були направлені відповідача за адресою місцезнаходження поштою та отримані представником відповідача 29.10.2025, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Третя особа, Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. в судове засідання не з'явився.
Частиною 4 ст.223 ЦПК України передбачено, що, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як врегульовано ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таки х умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Письмових заперечень проти позову, заяв та клопотань до матеріалів справи не надано, про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив, заяв по суті справи не подав. Тому у відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, дотримання вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, а саме ухвалює згідно з ч.1 ст. 281 ЦПК України розглядати справу в заочному порядку.
В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що 18.03.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис № 30402 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 1217830 від 03.05.2020, укладеним з ТОВ «Мілоан», правонаступником всіх обов'язків якого за договором відступлення права вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020 є ТОВ «ФК «Кредит Капітал», в сумі 14232,94 грн. за період з 29.12.2020 по 25.02.2021.
На підставі виконавчого напису нотаріусу приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю. відкрито виконавче провадження № 66432399.
Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом п.п.3.1.3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012року за № 282/20595 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
Згідно з Правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-16цс15, на повернення боргів(кредитів) у банків є три роки у всіх спорах з боржниками буде застосовуватися тільки цей термін позовної давності, якщо особа не поставила свій підпис під документом з його продовженням. Документу про продовження терміну позовної давності укладеного між сторонами, суду не надано.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Судом встановлено, що виконавчий напис, виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.
В п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно з п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б)документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада2017року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4ст. 254 КАС України(в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого2017року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 05.10.2020року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
У разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 05.10.2020року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей87,88Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст.88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20.06.2018року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, позивач звільнений від сплати судового збору, суд відповідно до ст.141 ЦПК України стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 247, 265, 273, 280-284, 353, 354 ЦПК України судсуд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18.03.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем № 30402 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 1217830 від 03.05.2020, укладеним з ТОВ «Мілоан», правонаступником всіх обов'язків якого за договором відступлення права вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020 є ТОВ «ФК «Кредит Капітал», в сумі 14232,94 грн. за період з 29.12.2020 по 25.02.2021.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»», ЄДРПОУ: 35234236, адреса місцезнаходження: м. Львів вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.
Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса місцезнаходження: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Савеленко
20.11.25