ЄУН: 336/7117/25
Провадження №: 2/336/3682/2025
26.11.25
26 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участі секретаря судового засідання Степливої Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через свого представника за довіреністю Кудіну А.В. звернулось до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою, в якій просить: стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2633305-150 від 09.12.2021 в розмірі 27536,25 грн., з яких: 14827,27 грн. - загальна заборгованість за тілом кредиту, 1,64 грн. - загальна заборгованості за відсотками, 12707,34 грн. - загальна заборгованість по комісій, 0 грн. - пеня/штрафи, а також витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 09.12.2021 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №2633305-150. Підписанням договору ОСОБА_1 акцептувала публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» та беззастережно приєднався до умов Договору. Строк дії договору становить 365 днів з автоматичної пролонгацією, окрім випадків якщо банк прийняв рішення не продовжувати строк дії кредитного ліміту та у випадку направлення клієнтом до банку письмової заяви про відмову від користування лімітом Кредитної лінії та/або закриття поточного рахунку.
15.05.2024 між АТ «Таскомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за Кредитними договорами, Договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до Додатку №1 до Договору Факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 Реєстру прав вимог, ТОВ ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 27536,25 грн., з яких: 14827,27 грн. - загальна заборгованість за тілом кредиту, 1,64 грн. - загальна заборгованості за відсотками, 12707,34 грн. - загальна заборгованість по комісій, 0 грн. - пеня/штрафи.
Всупереч умов кредитного договору відповідач не виконала свого зобов'язання, не повернула кредитні кошти у встановлений строк. Тому, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», як новим кредитором, за кредитним договором №2633305-150 від 09.12.2021 в зазначених вище розмірах.
Посилаючись на викладені обставини, просить суд позов задовольнити.
Ухвалою судді від 05.08.2025 відкрито провадження у справі.
25.08.2025 на підставі розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, у зв'язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Приходько В.А., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 справу передано головуючому судді Коваленко П.Л.
Ухвалою судді від 01.09.2025 справу прийнято у провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
28.10.2025 від представник відповідача Железняка В.К. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому з позовними вимогами відповідач не погодилась в повному обсязі. Відповідач визнає, що 09.12.2021 уклала кредитний договір, однак не з позивачем, а з АТ «Таскомбанк». Зазначає, що через воєнну агресію рф відповідачка була змушена виїхати до м.Запоріжжя, де з 17.08.2022 зареєстрована як внутрішньо-переміщена особа. Посилаючись на положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» вказує, що оскільки ОСОБА_1 є внутрішньо-переміщеною особою, відступлення права вимоги за кредитним договором без її згоди заборонено законом, отже позивач не набув законного права заявляти вимоги до неї про сплату на його користь заборгованості за кредитним договором. Представник відповідача стверджує, що ОСОБА_1 мала намір повернути отримані кошти з нарахованими відсотками, однак не змогла виконати свої зобов'язання за кредитним договором через тяжке фінансове становище її сім'ї та складну життєву ситуацію, пов'язану в т.ч. з воєнною агресією рф. ОСОБА_1 стверджує, що вона частково повернула кредитні кошти, однак платіжні документи в неї не збереглись. Також, представник відповідача вказує, що умова про нарахування комісії за обслуговування кредиту є нікчемною умовою. Підсумовуючи, зазначає, що саме первісний кредитор має право стягнути з відповідачки заборгованість за тілом кредиту в сумі 14827,27 грн. та загальну заборгованість по відсоткам в сумі 1,64 грн.
04.11.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Білотіл А.Г. до суду надійшла відповідь на відзив, в якому вказано, що позивач вважає відзив безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що відповідач визнає укладення з ним кредитного договору з первісним кредитором, а отже є обізнаною з його умовами. Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань та які б спростовували суму заборгованості, кредитний договір є дійсним та ніким не скасованим. Також вказує, що позивачем доведено факт укладення договору в електронній формі, а тому позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими. Жодних заперечень щодо змісту та/чи умов правил надання кредиту відповідачем при укладення кредитного договору висловлено не було. Наголошує, що за весь період перебування права вимоги по Кредитному договору у ТОВ «ФК «ЄАПБ» позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій відповідача. Відтак, позивач лише просить суд стягнути з відповідача ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором на дату відступлення права вимоги до позивача. Жодна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором не містить вимогу про стягнення неустойки (штрафи, пені). Представник позивача повідомляє, що на його думку, у чинному законодавстві України відсутні норми, які зобов'язують позивача направляти відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором, а тим паче мати письмове підтвердження відправлення чи отримання відповідачем такого повідомлення. Зазначає, що такі повідомлення ніяким чином не змінюють умов Кредитного договору, а носять лише інформаційний характер. Право вимоги до позивача перейшло за договором факторингу та підтверджується витягом з реєстру боржників. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
У судове засідання представник позивача не з'явився, просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач та його представник до суду не з'явились.
В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлено, що 09.12.2021 відповідач ОСОБА_1 власноруч підписала Заяву-договір про надання споживчого кредиту №2633305-150, якою просила АТ «Таскомбанк» надати їй споживчий кредит на власні потреби в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Сторони погодили наступні умови: загальна сума кредиту 15735,00 грн (п. 1.2.2), строк кредиту 36 місяців (п.1.2.6), проценти за користування кредитом 0,01% річних, комісія за обслуговування кредиту 4,9% щомісячно.
Судом також досліджені Інформаційне повідомлення до заяви-договору про надання споживчого кредиту №2633305-150 від 09.12.2021, графік платежів з обчислення загальної вартості кредиту для споживача, паспорт споживчого кредиту за продуктом «Зручна готівка максимум», довідка про систему гарантування вкладів фізичних осіб, заява-анкета на оформлення банківських продуктів, дозвіл на обробку персональних даних. Судом встановлено, що всі ці документи власноруч підписані ОСОБА_1 .
Суд враховує, що відповідач підтверджує факт укладення кредитного договору №2633305-150 від 09.12.2021 та отримання на узгоджених умовах грошових коштів.
15.05.2024 між АТ «Таскомбанк» (клієнт) та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор)укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф
Відповідно до п. 2.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за Кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються і Реєстрі прав вимог, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною цього договору. Фактор ТОВ «ФК «ЄАПБ» свої обов'язки за договором факторингу виконав, сплативши клієнту суму фінансування, що підтверджено платіжною інструкцією №21312 від 15.05.2024.
Відповідно до Додатку №1 до Договору Факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024, яким є Реєстр прав вимог, ТОВ ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2633305-150 від 09.12.2021 у загальному розмірі 27536,25 грн., з яких: 14827,27 грн. - загальна заборгованість за тілом кредиту, 1,64 грн. - загальна заборгованості за відсотками, 12707,34 грн. - загальна заборгованість по комісій, 0 грн. - пеня/штрафи.
Після переходу права вимоги до позивача, ним не нараховувались відсотки за кредитним договором №2633305-150 від 09.12.2021, що видно з розрахунку заборгованості за період з 15.05.2024 по 30.06.2025, який наданий позивачем суду.
Відповідач визнала, що в неї існує заборгованість за тілом кредиту у сумі 14827,27 грн. та у сумі 1,64 грн. - за відсотками перед первісним кредитором АТ «Таскомбанк»
Задовольняючи позов частково, суд виходить з таких норм чинного законодавства.
За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч.2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд при розгляді справи застосовує правовий зміст норм, які регулюють загальні умови, строки виконання зобов'язань учасниками цивільних правовідносин, правові наслідки їх порушень, зокрема, у відносинах щодо позики, а саме, ст. 207, 509, 525-527, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України. Крім того, на дані правовідносини, поширюються положення про договір (ст. 626-629, 631 ЦК України). Зокрема, ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.1, 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як встановлено у ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частино першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Частиною 1 ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Як встановлено з матеріалів справи, 09.12.2021 між відповідачем та АТ «Таскомбанк» був укладений кредитний договір №263335-150, умови кредитування були узгоджені сторонами.
Розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, у тому числі у вигляді електронного документа, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.
Розрахунково-касове обслуговування є однією з базових операцій банків. Будь яка операція - і пасивна, і активна, і надання послуг - неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже - розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому виконання таких операцій виконуються за дорученням клієнтів, яких банки здійснюють платежі, чи касові операції.
Банки на договірній основі здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконують їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків, за що стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди.
Отже, касове обслуговування - це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відповідні банківські рахунки та видачі з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством.
Касові операції виконуються відповідно до інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України.
Як встановлено з кредитного договору, а саме з п.1.4., сторони узгодили супровідні послуги, а саме щодо сплати комісії за обслуговування кредиту, які фактично є послугами з розрахунково-касового обслуговування.
Крім того, відповідно до ч.1,2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначила, що «комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з матеріалами справи, відповідач погодилась з умовами кредитування, у тому числі й щодо сплати комісії.
Однак, умови угод, їх укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК ЄАПБ» до ОСОБА_1 в частині стягнення прострочених комісій задоволенню не підлягають.
Посилання представника відповідача адвоката Железняка В.К. на норми Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо заборони відступлення права вимоги за кредитним договором, позичальником за яким є внутрішньо переміщена особа, є помилковим, оскільки така заборона, згідно із ч. 1 ст. 9-1 цього Закону стосується лише внутрішньо переміщених осіб, які у період після дати початку тимчасової окупації залишила або покинула своє місце проживання на тимчасово окупованій російською федерацією території України.
Як встановлено з матеріалів справи, а саме з довідки №2302-5002014327 від 17.08.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 ; фактичне місце перебування: АДРЕСА_2 .
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, м.Оріхів, де зареєстрована відповідач, не входить до тимчасово окупованих російською федерацією територій України.
Таким чином, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, що до позивача не перейшло право вимоги за кредитним договором №2633305-150 від 09.12.2021, оскільки суду надані належні та допустимі докази такого переходу, а сам: договір факторингу, реєстр прав вимог, платіжна інструкція, за якою було сплачено грошові кошти за договором факторингу.
Також, представник відповідача стверджує, що ОСОБА_1 сплачувала частково заборгованість за договором, однак доказів такої сплати не надає.
Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» в частині стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованості за тілом кредиту в сумі 14827,27 грн., заборгованості за відсотками в сумі 1,64 грн., а всього в загальному розмірі 14828,91 грн.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково (на 53,85%), з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню удовий збір у розмірі 1630,58 грн (3028,00 грн.*53,85%).
Керуючись ст.ст. 12-13, 19,76-82, 89, 95, 141, 178, 223, 247,258-259,263-265,272-274, ЦПК України, суд,
Позов з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №2633305-150 від 09.12.2021 в сумі 14828 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 91 копійка, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 14827 гривень 27 копійок та заборгованості за відсотками в сумі 1 гривня 64 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по оплаті судового збору у сумі 1630 (одна тисяча шістсот тридцять) гривень 58 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя П.Л. Коваленко