Дата документу 26.11.2025
Справа № 484/4742/25
Провадження № 2/334/5150/25
26 листопада 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Добрєва М.В.
при секретарі Лук'янченко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною власністю майна подружжя та стягнення грошової компенсації на частину майна по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
встановив:
В провадженні Дніпровського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
24.10.2025 прийнято до свого провадження цивільну справу, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
25.11.2025 відповідач по справі звернулася до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання спільною власністю майна подружжя та стягнення грошової компенсації на частину майна.
Суд, вивчивши матеріали зустрічного позову та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно положень ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Отже, зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача. Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного).
По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача.
По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву.
По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог. Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги.
Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.
Як вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд визнати спільною власністю майна подружжя та стягнути грошову компенсацію на частину майна.
При цьому, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучати нових учасників процесу.
Як роз'яснено в п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, що об'єднання в одне провадження з первісним позовом вимог, коли відсутня спільність предмета позову не допускається.
Виходячи з предмету первісного та зустрічного позову, враховуючи що ці позови є різними за своєю правовою природою, заявлені в них вимоги є різними як за предметом позову, так і способом захисту, у зустрічному позові взагалі відсутнє обґрунтування для його об'єднання та взаємопов'язаність вимог по первісному та зустрічному позову, крім того за зустрічним позовом зумовлено інший позасудовий порядок його розгляду, тому суд прийшов до висновку, що підстав вважати що їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору не має, а тому підлягає поверненню заявнику.
Згідно з частиною третьою статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику, що не позбавляє відповідача звернутись до суду з самостійними позовними вимогами в загальному порядку.
Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Керуючись ст.ст. 193, 194, 258-261, 268, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
постановив:
Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною власністю майна подружжя та стягнення грошової компенсації на частину майна.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною власністю майна подружжя та стягнення грошової компенсації на частину майна - повернути заявнику.
Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.
Роз'яснити ОСОБА_1 її право на звернення до суду в загальному порядку, встановленому Цивільним Кодексом України.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Добрєв М. В.