Дата документу 24.11.2025
Справа № 334/8399/25
Провадження № 3/334/2846/25
24 листопада 2025 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Козлова Н.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -
ОСОБА_1 будучи директором ТОВ «Євро5» вчинив порушення проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій, невидача розрахункового документу встановленої форми, а саме: в порушення п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) перевіркою встановлено випадки використання режиму попереднього програмування зазначення коду товарної підкатегоргї згідно з УКТ ЗЕД, найменувань та цін товарів, обліку їх кількості з порушенням порядку встановленого законодавством - відсутність відповідного коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у фіскальному касовому чеку при продажу товарів підакцизної групи (код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД складається з 10 цифр). Даний факт підтверджено витягом з бази даних ДПС України (СОД РРО), а саме: касовий чек № 285094093 від 15.08.2025 (09 год. 06 хв.) на продаж 19,26 л. газу скрапленого за ціною 33,74 грн на загальну суму по чеку 649,83 грн, чим порушено: п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями).
Крім того, ОСОБА_1 вчинив правопорушення проведення розрахункової операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, а саме: під час перевірки були зняти фактичні залишки ПММ та складено відомості ТМЦ, які підписано відповідальною особою - операторм АЗС ОСОБА_2 . В ході аналізу даних X - звіту РРО з фактичними залишками ПММ встановлено нестачу бензину А-95 Євро5, на складах та/або за місцем їх реалізації у кількості 109,41 л. за ціною 57,99 грн на загальну суму 6344.69 грн. Таким чином, встановлено не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на загальну суму 6344,69 грн. При перевірці використано фактичні залишки товару згідно відомості ТМЦ та X- звіт РРО. Порушено: п.1, п.2, п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями).
Вказане правопорушення зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення № 1558 від 01.10.2025 року.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, шляхом надіслання судової повістки за адресою, зазначеною у протоколі та SMS-повідомлення.
Судом були використані всі можливі способи сповіщення правопорушника про час та місце розгляду справи, але вони виявилися марними. Неявка в судове засідання правопорушника, судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.
В зв'язку з чим, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 у відповідності до ст. 268 КУпАП, якою визначено, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 155-1 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку:
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 1558 від 01.10.2025 року, актом фактичної перевірки від 21.08.2025 року та іншими матеріалами долученими до справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП повністю доведена.
Дії правопорушника суд кваліфікує за ч.1 ст.155-1 КУпАП, як порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
При цьому ч. 1 ст. 155-1 КУпАП визначає дві категорії осіб, на яких може бути накладено адміністративне стягнення, а саме: особи, які здійснюють розрахункові операції та посадові особи, а також визначає різні розміри штрафів для кожної категорії осіб.
Визначення посадової особи органів управління товариства наведено у ст. 23 ЗУ «Про господарські товариства» (посадовими особами органів управління товариства є фізичні особи - голова та члени виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення такого органу передбачено установчими документами товариства), посадової особи товариства у ст. 42 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства).
Також пунктом 3 ст.65 Господарського кодексу України визначено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
Враховуючи зазначене посадовими особами підприємств незалежно від форм власності є голова правління, президент, генеральний директор, директор, заступник директора, головний бухгалтер, а також фізична особа-підприємець.
Таким чином, директор ТОВ «Євро5» ОСОБА_1 є посадовою особою, а тому на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу як на посадову особу.
Вирішуючи питання щодо виду та розміру адміністративного стягнення, суд враховує особу ОСОБА_1 характер вчиненого правопорушення, ступінь його провини, та приходить до висновку про можливість накладення стягнення у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Керуючись 155-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 85 (Вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 (Шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя: Козлова Н. Ю.