Єдиний унікальний номер справи 333/10320/25
Номер провадження 3/333/3458/25
іменем України
про накладення адміністративного стягнення
26 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суду міста Запоріжжя
у складі: за участю:головуючого - судді секретаря судового засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальностіОСОБА_1 ОСОБА_2 Мезенцева Є.М.
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо притягнення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення, -
В провадження Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №488879 від 20 жовтня 2025 року, 20 жовтня 2025 року о 13 год 20 хв гр.. ОСОБА_3 в м. Запоріжжі, по пр.. Соборний, буд. 11, керував транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 2104», державний номерний знак НОМЕР_1 , не надав перевагу у русі автомобілю «byd song plus», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що рухалась в попутному напрямку по тій смузі на яку мав намір перестроїтися та скоїв зіткнення з ним. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збиткам, чим порушив вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена, ст.. 124 КУпАП.
Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини також підтверджується схемою наслідків ДТП.
У судовому засіданні, 26 листопада 2025 року, ОСОБА_3 після роз'яснення йому головуючим прав, передбачених ст.. ст.. 55, 59, 63 Конституції України, ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся.
Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Гарантії статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод включають зобов'язання суддів надавати достатні підстави для винесення рішень (H. v. Belgium (Н. проти Бельгії), § 53). Достатні підстави демонструють сторонам, що їхню справу було ретельно розглянуто.
Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов'язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суомінен проти Фінляндії), § 36).
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими судом доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №488879 від 20 жовтня 2025 року; схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , фототаблицею.
Проаналізувавши та оцінивши всі докази по справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 порушив вимогу 10.3 Правил дорожнього руху, згідно з якого у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Таким чином, в діях ОСОБА_3 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно зі ст.ст. 33, 34 КУпАП суд враховує обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, а саме той факт, що ОСОБА_3 , вперше притягується до адміністративної відповідальності, характер вчиненого правопорушення та відсутність істотної шкоди від вказаного правопорушення.
Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.п. 5 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення: 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2025 року встановлений в розмірі 3 028 гривні.
На підставі наведеного та керуючись ст.. ст.. 401, 124, 276-279, 280, 283 КУпАП суддя, -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок /вісімсот п'ятдесят гривень нуль-нуль копійок/.
Отримувач: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001
Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок /шістсот п'ять гривень шістдесят копійок/.
Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов