Справа № 308/14013/25
1-кс/308/6770/25
25 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , ознайомившись зі скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб шостого слідчого відділу територіального управління ДБР, розташованого у м.Львові (з дислокацією у м. Ужгород),-
25.11.2025 до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла вищезазначена скарга, в якій заявник просить: визнати бездіяльність органу досудового розслідування - Шостого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові, яка полягає у не проведенні жодних слідчих дій під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025140160000340 від 22.03.2025 за ч.2 ст. 377 КК України з моменту внесення до ЄРДР відомостей про злочин від 08.012025 та зобов'язати орган досудового розслідування Шостий СВ ТУ ДБР у м. Львові вчинити певні процесуальні дії: вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого ОСОБА_2 , які виникли з моменту подання 08.01.2025 заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення за ч.2 ст. 372 КК України; провести допит потерпілого ОСОБА_2 ; провести допит заявника ОСОБА_3 ; вчинити інші процесуальні дії відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України.
Скарга обґрунтована тим, що за результатами розгляду скарги, на підставі ухвали слідчого судді Шевченковського районного суду м. Києва від 18.02.2025 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140160000340 від 22.03.2025 за правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 372 КК України за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
04.07.2025 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була направлена скарга до Шостого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові про неповідомлення про те ким із слідчих призначено та розпочато досудове розслідування, ким з прокурорів здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, щодо невручення витягу з ЄРДР та пам'ятки про процесуальні права та обов'язки, не проведення допиту потерпілого та заявника, не проведення інших слідчих дій.
28.07.2025 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на скаргу від 04.07.2025 направлено витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140160000340 від 22.03.2025, за правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 372 КК України.
У нездійсненні інших процесуальних дій, заявлених у скарзі, які слідчий зобов'язаний вчинити у визначений законом строк, заходи реагування під час досудового розслідування не вжиті ні слідчим, ні процесуальним керівником до цього часу, що свідчить про бездіяльність органу досудового розслідування.
Тому така бездіяльність полягає у не проведені жодних слідчих дій під час досудового розслідування, відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України.
Слідчий суддя, ознайомившись із матеріалами скарги приходить до наступного.
Частиною 2 ст. 22 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Глава 26 КПК України регламентує право оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 91 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Зазначений перелік рішень, які можливо оскаржити відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому розслідування є вичерпним.
Відповідно до ч.2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
Отже, норма статті 303 КПК України дозволяє звернутися зі скаргою не на будь-яке рішення слідчого, дізнавача або прокурора, а лише на те, що становить предмет судового контролю.
Згідно з ч. 3ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Також слід зазначити, що згідно ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
А межі втручання слідчого судді у діяльність слідчого обмежуються частиною 1 ст. 303 КПК України.
З тексту скарги вбачається, що заявник просить слідчого суддю зобов'язати орган досудового розслідування вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, провести допит потерпілого та заявника та вчинити інші процесуальні дії, визначені заявником в своїй скарзі від 04.07.2025 процесуальні дії, що не передбачено приписами ч. 1 ст. 303 КПК України.
Як вище зазначалось слідчим суддею, приписами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені : бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання.
В узагальненні ВССУ « Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування » ( лист від 12.01.2017 ) роз'яснено, що згідно зч. 5 ст. 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим суддям необхідно співвідносити вимоги ст. 220 КПК з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленими ст. 40 КПК. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно доп. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий, дізнавач або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим, дізнавачем чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Слідчим суддям необхідно враховувати, що якщо особа звернулась із клопотанням про проведення слідчої (розшукової) дії, однак воно залишилось без реагування або без належного реагування (наприклад, не було розглянуте або було розглянуте в частині) слідчого, то в такому випадку правомірним є оскарження такої бездіяльності відповідно доп. 1 ч. 1 ст. 303 КПК. Однак, якщо клопотання розглянуто, а в його задоволенні було відмовлено, то така відмова є предметом оскарження винятково відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК.
Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК, згідно з якою клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
При цьому варто зважати на те, що відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише не вчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.
Таким чином, необхідно враховувати, що якщо особа звернулась із клопотанням про проведення слідчої (розшукової) дії, однак воно залишилось без реагування або без належного реагування (наприклад, не було розглянуте або було розглянуте в частині) слідчого, то в такому випадку правомірним є оскарження такої бездіяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК. Однак, якщо клопотання розглянуто, а в його задоволенні було відмовлено, то така відмова є предметом оскарження винятково відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК.
Водночас слід зазначити, що бездіяльність стосовно відсутності реагування на відповідні клопотання про вчинення певних процесуальних, зокрема слідчих (розшукових), дій може бути предметом оскарження лише у тих випадках, коли скаржник попередньо ініціював вчинення таких дій, звертаючись із відповідним клопотанням до слідчого. За відсутності такого попереднього клопотання слідчі судді приймають обґрунтовані рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою.
Разом з тим, в зазначеній скарзі заявником не зазначається про звернення з відповідним клопотанням та ставиться питання щодо не розгляду клопотання слідчим чи прокурором, поданим в порядку ст. 220 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що позаяк заявником подано скаргу на бездіяльність слідчого, яка не підлягає оскарженню в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України - підстави для відкриття провадження за скаргою відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.303,304,307,309 КПК України, слідчий суддя -
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб шостого слідчого відділу територіального управління ДБР, розташованого у м.Львові (з дислокацією у м. Ужгород) - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1