Справа № 308/17158/25
24 листопада 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025078170000228 від 29.10.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Соловка, Закарпатської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, заміжньої, тимчасово не працюючої, має на утриманні малолітніх дітей, раніше не судимої, -
у вчиненні нею кримінальних правопорушень (проступку), передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вересні 2025 року, перебуваючи за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , маючи злочинний умисел спрямований на підроблення посвідчення батьків багатодітної сім?ї серії НОМЕР_1 , діючи умисно, всупереч порядку виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім?ї та дитини з багатодітної сім?ї, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N?209 від 02 березня 2010 року, з метою юридичного оформлення батьківства, для подальшого надання її чоловіку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочки від загальної мобілізації, у відповідності до пункту 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», самостійно вклеїла фотокартку розміром 3?4 см із зображення особи чоловічої статі, а саме чоловіка ОСОБА_4 , та за допомогою кулькової ручки чорного кольору вписала його дані на першій сторінці бланку посвідчення таким чином внесла зміни до змісту офіційного документа, достовірно знаючи, що вона не має на це законних повноважень, чим вчинила підроблення вище вказаного посвідчення з метою подальшого його використання.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 358 КК України - підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем та іншою особою.
Окрім того, громадянка ОСОБА_3 , 28 жовтня 2025 року близько 08 години 30 хвилин,під час подання документів до ЦНАП Чопської міської ради з метою оновлення відомостей про батьків багатодітної сім?ї, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, пред?явила адміністратору ЦНАП Чопської міської ради ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідчення батьків багатодітної сім?ї серії НОМЕР_2 , яке було завідомо підроблене нею, шляхом вклеювання фотокартки чоловіка та внесення його даних на першій сторінці бланку посвідчення.
Встановлено, що бланк посвідчення батьків багатодітної сім?ї серії НОМЕР_1 виготовлений поліграфічним способом за допомогою форм плоского офсетного друку та високого способу друку. У бланку посвідчення батьків багатодітної сім?ї серії НОМЕР_1 рукописний текст «Йосип» у графі «Імя» на першій сторінці бланку повторно обведений барвником чорного кольору іншого відтінку від перш початкового та проведено вклейку фотокартки на першій сторінці.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 4 ст. 358 КК України .
Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.
Судом встановлено, що відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченій ОСОБА_3 в присутності її захисника ОСОБА_6 прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердила роз'яснення їй вказаних положень та надала добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
При цьому до суду разом із обвинувальним актом подано заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складена в присутності захисника .
У вказаній заяві ОСОБА_3 та її захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.
В обвинувальному акті прокурором зазначено клопотання, в якому він просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, заяву ОСОБА_3 в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згідна з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних проступків, передбачених ч. 1,4 ст. 358 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує, як підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем та іншою особою, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та за ч.4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
При призначенні ОСОБА_3 виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинені кримінальні проступки та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних проступків, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 згідно статті 66 КК України є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 згідно статті 67 КК України не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних проступків, особу обвинуваченої, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності; згідно довідки КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради від 07.11.2025 року №3794/01-10 ОСОБА_3 не спостерігається у лікарів наркологів, психіатрів та фтизіатрів.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_3 суд враховує, що вчинені кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальними проступками, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченої, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відсутність інформації, що обвинувачена являється особою з інвалідністю першої або другої групи, суд приходить до висновку, що для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами», суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 358 КК України та покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч.4 ст. 358 КК України.
Разом з тим, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень суд визначає його по правилам ч.1 ст. 70 КК України застосовуючи принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням.
Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Запобіжний захід.
Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про існування щодо обвинуваченої ОСОБА_3 чинного запобіжного заходу будь якого виду.
Клопотань у порядку, передбаченому ст.331 та главою 18 КПК України, про застосування до обвинуваченої будь-якого запобіжного заходу, від сторони обвинувачення не надходило.
Речові докази:
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Згідно п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, документи, що є речовими доказами, залишаються у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Процесуальні витрати.
Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.
У відповідності до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, з врахуванням доведеності обвинувачення у суді, з обвинуваченої на користь держави слід стягнути 4457,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України і призначити їй покарання:
-за ч.1 ст.358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень;
-за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
Згідно з ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 - не обирати.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати по справі в розмірі 4457,00 гривень за проведення судової експертизи.
Речові докази по справі:
- посвідчення серії НОМЕР_2 , яке упаковано до спеціального пакету «Національна поліція України» NPU 5027787 - після вступу вироку в законну силу - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1