65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3378/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу
за позовом Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ППЛ 33-35»
про стягнення 33999грн
за участю представників:
від позивача - Вірт С.
від відповідача - Бондар О.
До суду надійшла позовна заява Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю “ППЛ 33-35» про стягнення 33999грн пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 25.10.2024 № 47-р/тк.
Ухвалою від 22.08.2025 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на "08" жовтня 2025 р.
Відповідач отримав ухвалу в електронному кабінеті 22.08.2025 після 17 години.
06.09.2025 відповідач подав клопотання про продовження строку для подання відзиву до 22.09.2025.
06.10.2025 відповідач подав відзив, у якому заперечує проти позову, а також просить поновити строк для подання відзиву. Відповідач зазначає, що не знав про розгляд справи № 130-26.13/114-24 позивачем, не отримував рішення № 47-р/тк від 25.10.2024, тому вважає, що позивач не надав відповідачу строку для добровільного виконання рішення, тому безпідставно просить стягнути пеню. Крім того, відповідач вважає, що стягнення і пені і штрафу є подвійною відповідальністю . Також відповідач посилається на те, що позивачем не доведено неможливості вручення рішення від 25.10.2024 відповідачу, оскільки позивач зазначив неправильний індекс 65026, в той час як правильним є 65082 відповідно до інформації з сайту Укрпошти. Відповідач надіслав адвокатський запит від 15.09.2025 і отримав відповідь позивача від 22.09.2025 про те, що після повернення рішення, надісланого відповідачу, позивач повторно не направляв його позивачу Також відповідач зазначає, що у нього відсутня виручка з 01.01.2023, про що він повідомляв і позивача, тому він не може сплачувати кошти.
У судовому засіданні 08.10.2025 оголошено перерву до 22.10.2025. Також суд в засіданні 08.10.2025 протокольно поновив відповідачу строк для подання відзиву відповідно до ст. 119 ГПК України і прийняв відзив до розгляду.
Ухвалою від 22.10.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 26.11.2025.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (далі - Комітет, Позивач) розглянувши матеріали справи № 130-26.13/114-24 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ППЛ 33-35» (ідентифікаційний код 38156292) (далі - ТОВ «ППЛ 33-35», Відповідач) законодавства про захист економічної конкуренції, прийняла рішення від 25.10.2024 № 47-р/тк (далі - рішення Комітету), яким визнано, що ТОВ «ППЛ 33-35» вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу державного уповноваженого Комітету про надання інформації від 01.05.2024 № 130-29.3/08-4476е у встановлений ним строк.
За зазначене порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 33 999 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення Комітету набирають чинності з дня їх прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Комітету. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.
Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Частиною 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Копія рішення Комітету була надіслана Комітетом Відповідачу разом із супровідним листом від 30.10.2024 № 130-26.13/08-10524е, який був повернутий із відділення Укрпошти як не вручена.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Комітету вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Інформація про прийняте рішення Комітету була оприлюднена в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур'єр» від 22.02.2025 № 40 ((7965).
Таким чином, рішення Комітету вважається врученим Відповідачу 04.03.2025.
Отже, строк для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням Комітету, закінчився 05.05.2025 (оскільки 04.05.2025 припадає на неробочий день).
Відповідно до ч. 8 та 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»:
- у разі якщо протягом строку, встановленого абз. 1 ч. 3 цієї статті (двомісячний строк для сплати штрафу), рішення органу Комітету не виконується, Голова Комітету видає наказ про примусове виконання рішення органу Комітету, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу;
- наказ Голови Комітету про примусове виконання рішення органу Комітету, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред'являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.
Комітетом видано наказ про стягнення з Відповідача штрафу у дохід загального фонду Державного бюджету України, який був пред'явлений для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.
Так, матеріалами справи підтверджується, що постановою Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 01.09.2025 відкрито виконавче провадження № 78947437 про виконання наказу позивача № 73-ю/25 від 26.05.2025 про стягнення з відповідача 33999грн (див. на звороті а.с. 94).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення органу Комітету до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Зазначений строк не підлягає поновленню.
Відповідач рішення Комітету у судовому порядку не оскаржував.
Отже, рішення Комітету є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 13 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом п'яти днів з дня сплати штрафу та пені суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу та пені.
Станом на день розгляду справи відповідач не надав доказів сплати штрафу.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов'язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій.
Таку ж правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17.
Розрахунок пені за прострочення Відповідачем сплати штрафу, накладеного рішенням Комітету, обчислюється таким чином.
Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу:
з 06.05.2025 (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу, накладеного рішенням Комітету) по 12.08.2025 включно (день до якого розраховано пеню
Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 99 днів. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить: 33 999 х 1,5 % = 509,985 гривень, де 33 999 - розмір штрафу, накладеного рішенням Комітету; 1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»
За 99 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить: 509,985 х 99 = 50 488,52 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету. Отже, розмір пені становить 33 999 гривень.
Відповідно до ч. 7 та 14 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати пені органи Комітету стягують пеню у судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду про стягнення несплаченої у добровільному порядку пені.
Відповідно до ст. 327 ГПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції; наказ надсилається стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили; за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.
Таким чином, згідно з ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем у зазначеній справі є Антимонопольний комітет України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767).
Відповідач у відзиві зазначає, що не знав про розгляд справи № 130-26.13/114-24 позивачем, не отримував рішення № 47-р/тк від 25.10.2024, тому вважає, що позивач не надав відповідачу строку для добровільного виконання рішення, тому безпідставно просить стягнути пеню. Крім того, відповідач вважає, що стягнення і пені і штрафу є подвійною відповідальністю . Також відповідач посилається на те, що позивачем не доведено неможливості вручення рішення від 25.10.2024 відповідачу, оскільки позивач зазначив неправильний індекс 65026, в той час як правильним є 65082 відповідно до інформації з сайту Укрпошти. Відповідач надіслав адвокатський запит від 15.09.2025 і отримав відповідь позивача від 22.09.2025 про те, що після повернення рішення, надісланого відповідачу, позивач повторно не направляв його позивачу Також відповідач зазначає, що у нього відсутня виручка з 01.01.2023, про що він повідомляв і позивача, тому він не може сплачувати кошти.
Суд відхиляє заперечення відповідача, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
З огляду на викладене, відсутність коштів у відповідача не звільняє його від відповідальності за прострочення сплати штрафу.
До того ж, відповідач не надав суду доказів надіслання позивачу відомостей про відсутність у відповідача коштів.
Щодо посилань відповідача на неправильне зазначення позивачем індексу, то суд зазначає, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача: 65026, м. Одеса, Митна площа, 1-А.
Отже ця інформація є загальнодоступною відкритою і вважається правильною, поки не доведено протилежного.
В разі зміни поштового індексу відповідач мав внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, відповідач посилається на те, що відповідно до інформації сайту Укрпошти поштовий індекс для адреси м. Одеса, Митна площа 1-А, є 65082.
Суд відхиляє ці посилання, оскільки відповідач не надав суду доказів того, що станом на час надіслання позивачем відповідачу рішення від 25.10.2024 № 47-р/тк правильним поштовим індексом був 65082. Оскільки поштовий індекс відповідача міг змінитись.
До того ж, суд зауважує, що адреса відповідача була зазначена позивачем правильно. Тому помилка в індексі адресата не є перешкодою для доставлення листа за адресою, вказаною на конверті, оскільки в такому випадку відділення зв'язку пересилає листа саме за адресою отримувача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач належним чином надіслав рішення відповідачу, але воно повернулось без вручення, тому позивач розмістив інформацію про прийняте рішення в офіційному друкованому органі.
Отже, позивач вчинив дії відповідно до вимог чинного законодавства щодо надіслання відповідачу рішення від 25.10.2024 № 47-р/тк.
З огляду на викладене, суд відхиляє посилання відповідача на те, що йому не було надано строк для добровільного виконання рішення, оскільки як зазначено вище у відповідача був для цього строк з 04.03.2025 по 05.05.2025.
Відповідач посилається на те, що штраф і пеня є подвійним притягненням його до відповідальності.
Суд враховує, що нас звернення позивача до суду був чинний Господарський кодекс України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.06.2021 у справі 910/12876/19 зазначила, що «одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - поп bis in idem - «двічі за одне і те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі».
Штраф накладений позивачем на відповідача за вчинене правопорушення, а пеня є відповідальністю за прострочення оплати цього штрафу, тобто штраф і пеня не є подвійною відповідальністю.
Щодо посилань на необізнаність відповідача про розгляд справи позивачем № 130-26.13/114-24, то суд зауважує, що в рішенні позивача від 25.10.2024 № 47-р/тк, яке було ухвалено за результатами розгляду справи № 130-26.13/114-24 зазначено наступне:
Державний уповноважений Антимонопольного комітету України з метою здійснення належного контролю за дотриманням товариством з обмеженою відповідальністю «ППЛ 33-35» (далі - ТОВ «ППЛ 33-35») законодавства про захист економічної конкуренції під час встановлення вартості послуги з технічної підтримки та обслуговування інформаційної системи портового співтовариства в період з 01.10.2018, керуючись статтями 7, 16, 22та 22і Закону України «Про Антимонопольний комітет України», направив до ТОВ «ППЛ 33-35» вимогу про надання інформації від 01.05.2024 № 130-29.3/08-4476е (далі - Вимога).
(19) Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 03035 1634706 9 Вимогу вручено ТОВ «ППЛ 33-35» 20.05.2024
(21) Тобто останній день строку надання інформації на Вимогу припадав на 19.06.2024.
(22) Відповіді на Вимогу ТОВ «ППЛ 33-35» не надало.
(23) Клопотання про продовження строку надання інформації на Вимогу від ТОВ «ППЛ 33-35» до Комітету не надходило.
(24) Отже, ТОВ «ППЛ 33-35» не подало інформації на Вимогу у встановлений державним уповноваженим Комітету строк.
(5) Листом від 18.07.2024 № 130-26.13/08-7006е Комітет надіслав Розпорядження, яке ТОВ «ППЛ 33-35» відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 03035 1645358 6 отримало 30.07.2024, та повідомив ТОВ «ППЛ 33-35» про початок розгляду справи № 130-26.13/114-24.
(6) Службовою запискою від 22.08.2024 № 130-08/5874 до матеріалів справи № 130-26.13/114-24 долучено копії листів ТОВ «ППЛ 33-35» від 21.06.2024 № ППЛ-В/12-1-210624 (вх. Комітету № 8-08/8762 від 28.06.2024) і Головного управління Державної податкової служби в Одеській області листом від 22.07.2024 № 16127/5/15-32-04-06-05 (вх. Комітету № 7-08/9608 від 22.07.2024).
(7) Листом від 22.08.2024 № 130-26.13/08-8195е Комітет надіслав до ТОВ «ППЛ 33-35» копію Подання, яке відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 03035 1624942 3 повернено до Комітету з позначкою на конверті «за закінченням терміну зберігання».
(8) Відповідно до абзацу четвертого пункту 6 розділу VII Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Комітету від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Комітету № 169-р від 29.06.98) (із змінами), у разі якщо копію подання з попередніми висновками не вручено, зокрема, за місцезнаходженням юридичної особи, яка бере участь у справі, орган Комітету / голова територіального відділення Комітету не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня розгляду справи забезпечує розміщення на офіційному вебсайті Комітету інформації щодо попередніх висновків у справі, із зазначенням дати, часу й місця розгляду справи.
(9) На офіційному вебсайті Комітету 07.10.2024 у відповідній рубриці1 розміщено інформацію щодо Подання та зазначено дату, час і місце розгляду справи № 130-26.13/114-24.
З огляду на викладене вбачається, що відповідач отримав вимогу позивача про надання інформації, але не надав відповіді, через що було розпочато розгляд справи № 130-26.13/114-24 і повідомив відповідача про розгляд справи. Відповідач отримав це повідомлення 30.07.2024.
До того ж, на сайті позивач розмістив оголошення про розгляд справи № 130-26.13/114-24
Отже, відповідач не довів того, що він був необізнаний про розгляд справи № 130-26.13/114-24.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ППЛ 33-35» (Митна площа, буд. 1-А, м. Одеса, ідентифікаційний код 38156292) пеню у розмірі 33 999 (тридцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень і зарахувати зазначену суму у дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ППЛ 33-35» (Митна площа, буд. 1-А, м. Одеса, ідентифікаційний код 38156292) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, ідентифікаційний код 00032767) (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26.11.2025.
Суддя В.В. Литвинова