Справа № 303/6779/25
2-ві/303/9/25
26 листопада 2025 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Курах Л.В. у цивільній справі № 303/6779/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації,-
В провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа № 303/6779/25 (головуюча суддя Курах Л.В.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації.
26.11.2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Курах Л.В. (документ сформований в системі «Електронний суд» 25.11.2025 року).
Ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Курах Л.В. від 26.11.2025 року заявлений ОСОБА_1 відвід було визнано необґрунтованим, а заяву про відвід передано для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2025 року заява про відвід передана на розгляд судді Заболотному А.М.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Враховуючи наведене, суд здійснює розгляд заяви про відвід без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. Відтак, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши зазначену заяву про відвід, проаналізувавши мотиви та обґрунтування заявленого відводу, судом встановлене таке.
Заява про відвід обґрунтована тим, що дії судді Курах Л.В.: - порушують право на повагу до приватного життя, медичної таємниці та захисту персональних даних ОСОБА_1 ; - створюють враження упередженого ставлення судді до ОСОБА_1 як до відповідача; - виходять за межі розумної та необхідної для суду перевірки поважності причин неявки учасників судового розгляду; - свідчать про орієнтування судді на позицію позивача щодо відеоконференції всупереч вимогам ЦПК України; - порушують порядок розгляду заяви про відвід від 14.11.2025 року, поданої за три робочих дні до судового засідання.
Статтями 39, 43 ЦПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, в тому числі і про відвід судді з підстав передбачених ст.ст. 36, 37 ЦПК України. Відвід повинен бути вмотивованим.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.ст. 36, 37 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 3-5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, на які опосередковано вказує заявник, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, було порушено порядок визначення судді для розгляду справи чи є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених ст. 37 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» від 24.05.1989 року).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 21.12.2000 року).
Отже, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного, а відтак презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. Відповідні докази мають бути надані заявником в силу приписів ч. 4 ст. 39 ЦПК України, ст.ст. 76-83 ЦПК України.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України на учасника справи, яким заявлено відвід судді на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, покладається обов'язок в заяві про відвід зазначити мотиви відводу.
При цьому враховується, що істинність твердження про упередженість та/чи про небезсторонність судді має бути доведена в силу приписів ч. 4 ст. 39 ЦПК України, ст.ст. 76-83 ЦПК України.
Аналізуючи твердження заявника про необ'єктивність і упередженість судді Курах Л.В. при перевірці доказів, що підтверджують поважність причин неявки в судове засідання ОСОБА_1 та, які слугували підставою для відкладення судового розгляду, позиції судді Курах Л.В. щодо процесуальної можливості участі в удовому засіданні в режимі відеоконференції, а також при постановленні ухвали суду від 18.11.2025 року, якою вирішувалося питання про відвід, зазначається таке.
Узагальнюючи доводи заявника слід виснувати, що такі по своїй суті зводяться до незгоди з рішеннями судді з процесуальних питань під час з'ясування наявності поважних причин неявки в судове засідання учасника справи та, як наслідок, наявності підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні, а також щодо дотримання порядку вирішення заявленого відводу.
Так, ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того, у випадку незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді, ЦПК України гарантоване право апеляційного оскарження таких рішень, якими в повній мірі має право скористатися ОСОБА_1 .
У спірній по справі ситуації фактичною підставою заявленого відводу є саме незгода позивача з процесуальним рішеннями судді у межах розгляду цивільної справи.
Приймаючи до уваги вищевказані доводи ОСОБА_1 щодо відводу судді по справі на предмет їх відповідності вищевказаним приписам цивільного процесуального закону, не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на можливу упередженість Курах Л.В. як судді щодо відповідача, її необ'єктивність при розгляді цієї справи чи заінтересованість у результаті розгляду справи, а відтак слід констатувати відсутність передбачених законом підстав для відводу судді.
Інших об'єктивних та доказово підтверджених даних, які б свідчили про необ'єктивність та упередженість судді, чи про наявність будь-якого іншого суб'єктивного та об'єктивного критерію для відводу судді, Семанцо О.О. не зазначено.
За таких обставин заява про відвід судді Курах Л.В. задоволенню не підлягає.
Слід зауважити, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і не задоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Керуючись ст.ст. 7, 36, 37, 39, 40, 41, 260, 353 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Курах Л.В. у цивільній справі № 303/6779/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Заболотний