Справа № 301/2612/25
2/301/1389/25
"25" листопада 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Бобик О.І.,
за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року. 15.02.2022 відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг. Уклала угоду про надання споживчого кредиту № 501433181, за умовами якої банк зобов'язується надати відповідачеві кредит. Відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені цією угодою, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строку та на умовах, що передбаченні Договором та додатком № 1 до нього графіком погашення кредиту. Таким чином, 15.02.2022 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого, відповідачка отримала кредит: - тип кредиту: «Кредит готівкою»; сума кредиту: 119000,00 грн; процентна ставка: 35 % річних, тип ставки фіксована; строк кредиту: 60 місяців; дата повернення кредиту 15.02.2027; порядок повернення кредиту: графік платежів- до 15 числа кожного місяця у розмірі мінімального щомісячного платежу 4223,35 грн; для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок відкритий у банку. Позивач свої зобов'язання виконав, надавши кредит відповідачці. Остання свої зобов'язання належним чином не виконала, в результаті чого має заборгованість у загальній сумі 76414,59 грн., з яких: 35470,83 грн - заборгованість за кредитом; 40 943,76 грн - заборгованість по відсотках. На підставі чого позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованості в розмірі 76414,59 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6598,55 грн.
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 07.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача АТ «Сенс Банк» до суду не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про місце, дату та час розгляду справи була повідомленою належним чином. У зв'язку із неявкою відповідача, яка була належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала, то зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.02.2022 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 була підписана оферта на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501433181 (а.с.70-72), акцепт Публічної пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501433181 (а.с.73-75), паспорт споживчого кредиту (а.с.69), які в сукупності становлять кредитний договір, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 119000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом 35,00 % річних.
Відповідно до оферти ОСОБА_1 запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти з нею Угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для укладення цієї угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».
Оферта містить умови споживчого кредиту: тип кредиту «Кредит готівкою», сума кредиту 119000,00 грн., процентна ставка 35,00 % річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту 60 місяців.
12.08.2022 найменування АТ «Альфа - Банк» змінено на АТ «СЕНС БАНК».
Як вбачається з витягу з державного реєстру банків, 01.12.2022 Національний банк України вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Альфа-Банк» (скорочене найменування - АТ «АЛЬФА БАНК») на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК» (скорочене найменування - АТ «СЕНС БАНК»).
Відповідачка свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 03.07.2025 має заборгованість у розмірі 76414,59 грн, з яких: 35470,83 грн - заборгованість за кредитом; 40 943,76 грн - заборгованість по відсотках (а.с.81).
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Пункт 1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного Кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як передбачено ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст.610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Також, згідно ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частиною 1 статті 612 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року передбачено, що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій, у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 1048 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до умов кредитного договору, Банк зобов'язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.
Судом достовірно встановлено, що Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі.
Однак, ОСОБА_1 не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.
Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, остання зобов'язана достроково виконати всі боргові зобов'язання перед Банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від Банку інформації.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу позичальника було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань (а.с.30-31), однак, відповідачкою дану вимогу залишено без реагування, відповідачка свідомо не скористалася своїм правом на дотримання строку для погашення заборгованості за Кредитним договором, в зв'язку з чим, має заборгованість в розмірі 76414,59 грн.
Так, судом достовірно встановлено, що на даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Сенс Банк».
Таким чином, сума в розмірі 76414,59 грн. на користь АТ «Сенс Банк» відповідачем не відшкодована і підлягає стягненню із ОСОБА_1 , оскільки ухилення від виконання своїх зобов'язань і не погашення заборгованості за Договором є порушенням законних прав та інтересів АТ «Сенс Банк».
Стосовно заявленої представником позивача вимоги про відшкодування витрат понесених на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 6598,55 грн суд виходить з такого.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.
Надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, а також враховуючи виконання роботи адвокатом у відповідності до детального опису робіт (наданих послуг), суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність справи.
Суд також вважає, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 2 422,40 гривень судового збору, що був сплачений позивачем при зверненні до суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 599, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.274, 279, 265-269, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором в розмірі 76 414 (сімдесят шість тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 59 копійок, що складається з наступного: 35470,83 гривень - заборгованість за кредитом, 40 943, 76 гривень - заборгованість по відсотках.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 25.11.2025.
Суддя Іршавського
районного суду: О. І. Бобик