25 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 342/754/23
провадження № 61-14348ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Борщенко Владлена Валеріївна, на ухвалу Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання матері до досягнення дітьми трирічного віку,
У червні 2025 року ОСОБА_2 звернулася із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Заява обґрунтована тим, що 19 вересня 2023 року Городенківський районний суд Івано-Франківської області ухвалив у справі № 342/754/23 рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання матері до досягнення дітьми трирічного віку задовольнив частково. На виконання вказаного судового рішення видані виконавчі листи. Враховуючи, що боржник ОСОБА_1 перебуває за межами України, виникла необхідність у примусовому виконанні судового рішення на території іноземної держави. У зв'язку з цим 04 листопада 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Міністерства юстиції України із клопотанням про визнання та виконання відповідного судового рішення. До заяви вона долучила всі необхідні документи, в тому числі оригінали виконавчих листів разом із нотаріально завіреним перекладом англійською мовою. З огляду на відсутність інформації щодо стану розгляду зазначеного клопотання 07 лютого 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Міністерства юстиції України. У відповіді від 14 лютого 2025 заявницю поінформовано, що її клопотання повернуто ще 22 листопада 2024 року на зазначену у ньому адресу для належного оформлення. Крім того, разом із клопотанням повернуто виконавчі листи, видані Городенківським районним судом у справі № 342/754/23.
ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів, оскільки оригінали були втрачені під час поштового пересилання, їх місцезнаходження не встановлено, що фактично унеможливлює звернення до компетентного органу іноземної держави для виконання судового рішення.
31 липня 2025 року Городенківський районний суд Івано-Франківської області постановив ухвалу, якою заяву ОСОБА_2 задовольнив частково.
Видав дублікат виконавчого листа у справі № 342/754/23 (провадження
№ 2/342/394/2023) на підставі рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2023 року за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання матері до досягнення дітьми трирічного віку в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку.
Видав дублікат виконавчого листа по справі № 342/754/23 (провадження № 2/342/394/2023) на підставі рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2023 року за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання матері до досягнення дітей трирічного віку в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
У задоволенні заяви в іншій частині відмовив.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.
Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 14 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив.
Ухвалу Городенківського районного суду Івано-Франківської області від
31 липня 2025 року в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 щомісячно аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу) до досягнення дітьми ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, скасував.
В цій частині ухвалив нове рішення, яким заяву ОСОБА_2 задовольнив.
Поновив ОСОБА_2 строк пред'явлення виконавчого листа у частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на її утримання у розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу) до досягнення дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
Видав ОСОБА_2 дублікат виконавчого листа в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 щомісячно аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу) до досягнення дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
В іншій частині ухвалу Городенківського районного суду від 31 липня
2025 року залишив без змін.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
10 листопада 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Борщенко В. В., засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про видачу виконавчих листів.
Колегія суддів Верховного Суду, оцінивши доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, дійшла наступних висновків.
Щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Таким чином, оскарження ухвал суду першої інстанції щодо поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України), після їх перегляду в апеляційному порядку, статтею 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено. Так само не підлягає касаційному оскарженню і постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками перегляду такої ухвали.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України визначено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання необхідно відмовити з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Щодо видачі дубліката виконавчого документа.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що:
Городенківський районний суд Івано-Франківської області рішенням, у справі № 342/754/23, з урахуванням ухвали від 19 вересня 2023 року про виправлення описки, стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку, починаючи з 28 червня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття; стягнув з
ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на її утримання в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) ОСОБА_1 , щомісячно, починаючи з
28 червня 2023 року і до досягнення дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку; стягнув з ОСОБА_1 до державного бюджету судовий збір в розмірі 2 147, 20 грн; стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн;
рішення суду набрало законної сили 20 жовтня 2023 року;
на виконання вказаного судового рішення Городенківським районним судом видано чотири виконавчі листи, три з яких на підставі заяви від 20 листопада 2023 року надіслані на поштову адресу представника позивача- адвоката Резнік К. О. та отримання яких 28 листопада 2023 року підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення;
відповідно до відповіді Городенківського відділу виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчі листи у справі № 342/754/23 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання матері до досягнення дітьми трирічного віку на примусове виконання у відділ виконавчої служби не пред'являлись та на виконанні не перебувають;
згідно з довідками Городенківського суду Івано-Франківської області виконавчі листи у справі, направлені представнику позивача за вказаною нею адресою, до суду не поверталися, ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце розгляду справи, копія судового рішення йому вручена
28 вересня 2023 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення;
з відповіді Міністерства юстиції України від 22 листопада 2024 року встановлено, що стягувачка зверталася з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України на території Сполученого Королівства Великобританіїї та Північної Ірландії, однак заява повернута для належного оформлення разом із виконавчими листами, виданими Городенківським районним судом Івано-Франківської області про стягнення аліментів та коштів з ОСОБА_1 ;
згідно з відповіддю АТ «Укрпошта» на запит представника стягувача від 27 травня 2025 року, у автоматизованій системі Укрпошти інформація про вручення реєстрованого поштового відправлення зберігається протягом шести місяців з дня прийняття пересилання, тому перевірка щодо пересилання та вручення поштового відправлення не здійснена.
У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду, виконання яких є складовою права на справедливий суд та ефективний захист прав сторони у справі, що передбачені статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною першою статті 431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) викладено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Суди попередніх інстанцій, встановивши втрату оригіналів виконавчих листів, оскільки вони відсутні у стягувача та в органі державної виконавчої служби, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для видачі дублікатів виконавчих листів.
Суд касаційної інстанції не оцінює поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки постанова суду апеляційної інстанції у частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання не є предметом касаційного перегляду.
Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо видання дублікатів виконавчих листів, оскільки суди встановили їх втрату.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги, що втрата виконавчих листів не підтверджена доказами, оскільки встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Факт втрати виконавчого листа є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталось, не обмежують права боржника та не покладають на нього додаткових зобов'язань з огляду на те, що дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги по суті спору та їх відображення у оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ОСОБА_1 ухвали Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2025 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року щодо видачі дублікатів виконавчих документів необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, постановлені з додержанням норм права, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись пунктом 1 частини другої та частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Борщенко Владлена Валеріївна, на ухвалу Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання матері до досягнення дітьми трирічного віку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов