break-word'>
25 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 137/1845/24
провадження № 61-14408ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Пархоменка П. І., суддів Гудими Д. А. Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову Вінницького апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Органу опіки та піклування Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання дитини та визначення місця проживання дитини,
1. 16 листопада 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року.
2. Разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду, у якому він зазначає, що такий строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови надійшов до його електронного кабінету 18 жовтня 2025 року. На підтвердження вказаного надав картку руху документу.
3. Стаття 390 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) гарантує учаснику справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
4. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК).
5. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК).
6. Враховуючи наведене та беручи до уваги докази, надані на підтвердження зазначених підстав пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, пропущений строк на касаційне оскарження слід поновити, визнавши причини його пропуску поважними.
7. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження.
8. У касаційній скарзі наведені доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК підстав для касаційного оскарження - застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм права без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі № 646/857/18.
9. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу з дотриманням вимог статті 392 ЦПК, підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. У касаційній скарзі наведені обставини, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК підстав для касаційного оскарження (див. пункт 8).
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК, Суд
1. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову Вінницького апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року.
3. Витребувати з Літинського районного суду Вінницької області матеріали справи № 137/1845/24.
4. Копії ухвали про відкриття касаційного провадження надіслати учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК відзив на касаційну скаргу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень (рішення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:П. І. Пархоменко Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков