24 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 757/20878/21
провадження № 61-14435ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ та за зустрічним позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння,
встановив:
17 листопада 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Бордунова Н. О. через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги долучено платіжну інструкцію від 14 листопада 2025 року № СН93-Т2Х1-Е971-КС9Х про сплату судового збору в сумі 24 516, 00 грн.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Долучена до касаційної скарги платіжна інструкція про сплату судового збору в сумі 24 516, 00 грн не свідчить про виконання обов'язку зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки платником у цій квитанції значиться не заявник ОСОБА_1 , а інша особа - ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 не є стороною у справі чи заявником касаційної скарги, тому судовий збір згідно з платіжною інструкцією від 14 листопада 2025 року № СН93-Т2Х1-Е971-КС9Х сплачений неналежним суб'єктом.
Таким чином, ОСОБА_1 слід надати суду касаційної інстанції інший документ, що підтверджує сплату ним судового збору за подання касаційної скарги.
Також згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Надана платіжна інструкція від 14 листопада 2025 року № СН93-Т2Х1-Е971-КС9Х на суму 24 516, 00 грн не може вважатися належним доказом сплати судового збору, оскільки судовий збір сплачено не на розрахунковий рахунок Верховного Суду, призначений для сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Крім того, станом на день постановлення цієї ухвали, зарахування судового збору на рахунок Верховного Суду відсутнє.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплатіпри поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму дляпрацездатних осібза позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позовує захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом до суду) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 270, 00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Заявник оскаржує судові рішення в частині задоволених позовних вимог за первісним позовом, а саме: однієї вимоги немайнового характеру (про визнання майна спільною сумісною власністю) та однієї вимоги майнового характеру (про визнання права власності на 1/2 частку квартири).
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження однієї вимоги немайнового характеру становить 1 452, 80 грн (2 270, 00 грн * 0, 4 * 1 * 200 % * 0, 8).
Поряд з цим аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову (вартість частини спірного нерухомого майна станом на дату подання первісного позову до суду) в частині оскаржуваної вимоги майнового характеру за первісним позовом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в частині оскарження однієї вимоги немайнового характеру в сумі 1 452, 80 грн, а в частині оскарження вимоги майнового характеру заявнику слід надати суду інформацію про ціну позову, виходячи з вартості спірного нерухомого майна станом на дату звернення з первісним позовом, подати належні докази на підтвердження такої вартості (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості спірного нерухомого майна), а також самостійно визначити розмір судового збору в цій частині, ураховуючи вимоги пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України, та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного нерухомого майна, право власності на яке позивач просила визнати за нею.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов