25 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 305/85/24
провадження № 61-14499ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 18 березня 2025 року, додаткове рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2025 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання майна,
встановив:
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь 186 787, 00 грн в рахунок відшкодування понесених ним витрат на утримання майна.
РішеннямРахівського районного суду Закарпатської області від 18 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2025 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі6 000, 00 грн.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 18 березня 2025 року та додаткове рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2025 року залишено без змін.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 1 500, 00 грн.
14 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 18 березня 2025 року, додаткове рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2025 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року у вказаній справі.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 186 787, 00 грн, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Зазначення у постанові Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ціна позову в цій справі не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому ухвалені в ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 18 березня 2025 року, додаткове рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2025 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання майна відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко