24 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 592/7164/24
провадження № 61-14154ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу Державної установи «Інфраструктура Сумщини» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Інфраструктура Сумщини» про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовомдо Державної установи «Інфраструктура Сумщини» (далі - ДУ «Інфраструктура Сумщини») про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 28 грудня 2023 року по день винесення судового рішення.
Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 червня 2024 року
відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Сумського апеляційного суду від 30 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 червня 2024 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції постанови апеляційного суду.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 21 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Сумського апеляційного суду від 30 січня 2025 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Сумського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 червня 2024 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ державного підприємства «Дороги Сумщини» від 27 грудня 2023 року №156-к «Про звільнення
ОСОБА_1 у зв'язку з ліквідацією підприємства».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного економіста відділу якості, технічного контролю та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, штучних споруд та безпеки дорожнього руху ДУ «Інфраструктура Сумщини».
Стягнуто з ДУ «Інфраструктура Сумщини» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 28 грудня
2023 року по 01 жовтня 2025 року, у сумі 960 894, 60 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
14 жовтня 2025 року до апеляційного суду надійшла заява
ДУ «Інфраструктура Сумщини» про виправлення допущеної арифметичної помилки у постанові Полтавського апеляційного суду від 01 жовтня
2025 року.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви ДУ «Інфраструктура Сумщини» про виправлення описки в постанові Полтавського апеляційного суду
від 01 жовтня 2025 року.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, виходив з того, що заявник фактично просив змінити зміст мотивувальної та резолютивної частини постанови, що фактично призведе до зміни розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
12 листопада 2025 року ДУ «Інфраструктура Сумщини» через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про внесення виправлень у постанову Полтавського апеляційного суду
від 01 жовтня 2025 року.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та не застосував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі
№ 300/765/15-ц, від 05 квітня 2023 року у справі № 904/2473/22,
від 10 липня 2024 року у справі № 127/21762/21.
Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Наведена норма передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
У розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом
механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його
письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування росіянізмів та діалектизмів тощо.
Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі
№ 904/10956/16, від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3,
від 23 березня 2023 року у справі № 990/106/22, від 26 квітня 2023 року
у справі № 522/22473/15-ц та від 09 травня 2023 року у справі
№ 522/22473/15-ц.
Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.
Не є арифметичними помилками, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Згідно роз'яснень, викладених у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі №638/11034/15-ц.
У постанові Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11 зазначено, що: «описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені, застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень».
Вирішуючи заяву ДУ «Інфраструктура Сумщини» про виправлення описки у постанові Полтавського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року, суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що оскільки суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усувати такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності, а тому вимоги у заяві про виправлення розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу виходять за межі статті 269 ЦПК України щодо правових підстав виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні.
Верховний Суд відхиляє доводи заявника про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не застосував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі
№ 300/765/15-ц, від 05 квітня 2023 року у справі № 904/2473/22,
від 10 липня 2024 року у справі № 127/21762/21, оскільки висновки, викладені в ухвалі суду апеляційної інстанції, їм не суперечать.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що заявник не позбавлений можливості звернутись до суду касаційної інстанції з скаргою на постанову апеляційного суду, в разі незгоди із розміром середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх
застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної установи «Інфраструктура Сумщини» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Інфраструктура Сумщини» про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська