24 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 761/14808/23
провадження № 61-14028ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт», в інтересах якої діє адвокат Клименко Артем Ростиславович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 жовтня
2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» про визнання наказу незаконним та його скасування, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення компенсації за невикористану щорічну основну відпустку,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (далі - Державна компанія «Укрспецекспорт»), відповідно до якого просила суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Державної компанії «Укрспецекспорт» «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 39к від 27 квітня 2022 року, в частині призупинення дії трудового договору з 28 квітня 2022 року з ОСОБА_1 , провідним спеціалістом Управління роботи з персоналом Державної компанії «Укрспецекспорт», яку включено до списку працівників Державної компанії «Укрспецекспорт», дія трудових договорів яких призупиняється з 28 квітня 2022 року до відновлення можливості надання та виконання роботи, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану, відповідно до положень статті 13 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (додаток 4 до наказу Державної компанії «Укрспецекспорт» «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 39к від 27 квітня 2022 року);
- зобов'язати Державну компанію «Укрспецекспорт» поновити з 28 квітня 2022 року дію трудового договору з ОСОБА_1 , провідним спеціалістом Управління роботи з персоналом Державної компанії «Укрспецекспорт», з якою було призупинено дію трудового договору на підставі наказу Державної компанії «Укрспецекспорт» «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 39к від 27 квітня 2022 року;
- стягнути з Державної компанії «Укрспецекспорт» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (час призупинення дії трудового договору) за період з 28 квітня 2022 року по 07 лютого 2023 року у розмірі 374 773,98 грн;
- стягнути з Державної компанії «Укрспецекспорт» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 10 невикористаних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року у розмірі
11 786,20 грн та грошову компенсацію за 09 невикористаних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 01 жовтня 2022 року по 07 лютого
2023 року у розмірі 10 607,58 грн;
- стягнути з Державної компанії «Укрспецекспорт» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та судові витрати на професійну правничу допомогу;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення дії трудового договору з ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року у задоволенні заяви Державної компанії «Укрспецекспорт» про ухвалення додаткової постанови відмовлено.
У вересні 2025 року представник Державної компанії «Укрспецекспорт» - адвокат Клименко А. Р. подав касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року про відмову ухвалити додаткове рішення.
У вересні 2025 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року (провадження
№ 61-11996ск25) на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної компанії «Укрспецекспорт» на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року та касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року у задоволенні заяви Державної компанії «Укрспецекспорт» про ухвалення додаткової постанови відмовлено.
У листопаді 2025 року представник Державної компанії «Укрспецекспорт» - Клименко А. Р. подав касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року, яку просить скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення
(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно з пунктом 2 частини четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ, що виникають з трудових відносин.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.
Відмовляючи у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної компанії «Укрспецекспорт» на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року про відмову ухвалити додаткове рішення та касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року, Верховний Суд в ухвалі від 06 жовтня 2025 року встановив, що спір між сторонами виник з трудових правовідносин, ціна позову не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а касаційні скарги подані сторонами на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Подаючи касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду
від 03 жовтня 2025 року, заявник посилається на наявність випадку, передбаченого підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, вважаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Водночас Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, суть вирішеного апеляційним судом питання щодо розподілу судових витрат, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Зокрема не встановлено фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із вирішенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів подібних правовідносин.
При цьому заявник серед іншого зазначає про незгоду із ухвалою Київського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року про відмову ухвалити додаткове рішення, у відкритті касаційного провадження з перегляду якої вже було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлено ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року (провадження № 61-11996ск25), якою відмовлено, зокрема, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної компанії «Укрспецекспорт» на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року про відмову ухвалити додаткове рішення; наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт», в інтересах якої діє адвокат Клименко Артем Ростиславович, на ухвалу Київського апеляційного суду
від 03 жовтня 2025 року у справі № 761/14808/23.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников